Вирок № 54805148, 28.07.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/366/2015

Справа № 428/3411/15-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Плясулі О.В.,

за участю прокурора: Джунь І.В.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130370003958 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2014 року приблизно о 08-00 год., у світлий час доби, у відсутність атмосферних опадів, гр. ОСОБА_2, будучи в тверезому стані, керуючи на підставі посвідчення водія ВАН 435405 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АР № 804559 автомобілем НОМЕР_1 рухався по автодорозі сполученням Новоайдар-Сєвєродонецьк, у бік м. Сєвєродонецька. ОСОБА_2 здійснюючи рух та діючи всупереч технічним вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не вибрав безпечну швидкість руху, втратив змогу постійно контролювати рух автомобіля, та не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини на ліве по напрямку руху узбіччя. Далі продовжуючи рух у стані заносу, виїхав у кювет де на відстані приблизно 1 км. 345 м. до повороту на АЗС, скоїв наїзд на дерево.

В наслідок ДТП пасажиру автомобіля, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, були заподіяні тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 38 від 30.01.2015 року по мірі тяжкості кваліфікуються: закрита тупа травма черева, травматичний розрив селезінки, внутрішньочеревний крововилив середнього ступеню тяжкості як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення; діагноз «закрита тупа травма грудної клітини, травматичний гемспневмоторекс праворуч, закритий перелом лівої лопатки, закритий перелом 4-5 ребер ліворуч» не підтверджений об'єктивними рентгенологічними даними - не оцінювався за ступенем тяжкості.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 14/6 від 11.02.2015 року в дорожній ситуації, що розглядається, водію автомобіля «ВАЗ-21063» слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

Водій автомобіля «ВАЗ-21063» мав технічну можливість запобігти даному ДТП, діючи у відповідності з технічними вимогами пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору дії водія автомобіля «ВАЗ-21063», що не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку із виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, та пояснив, що повністю підтверджує обставини, викладені у обвинувальному акті. В скоєному кримінальному правопорушенні розкаюється, та просить суд його строго не наказувати, не позбавляти волі, а також не позбавляти права керування транспортним засобом. Він усе усвідомив, буде уважним за кермом автомобілю, який використовує, щоб їздити на дачу.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його батьком. Потерпіла ОСОБА_3 була його матірю. Вона померла в лікарні від серця. 18.11.2014 року його батьки потрапили в ДТП, мати отримала важкі ушкодження. Він не бажає, щоб його батька суворо наказували. Просив не позбавляти обвинуваченого волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій тяжке тілесне ушкодження, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився, за місцем проживання характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку, а також враховує думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, суд вважає можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ст. 286 ч.2 КК України, котре являється у даному випадку альтернативним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речових доказів у справі немає. Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Процесуальні витрати:

- за виробництво автотехнічної експертизи № 14/6 від 11.02.2015 року в сумі 586 гривень 80 копійок., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

- за виробництво експертизи технічного стану транспортного засобу № 345/6 від 26.12.2014 року в сумі 586 гривень 80 копійок., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко