Вирок № 54805076, 18.05.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/222/2015

Справа № 428/6514/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Плясулі О.В.,

за участю прокурора: Зінченко Ю.А.,

захисника:ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014130370003061 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого неофіційно на автостоянці підсобним робітником, раніше не судимого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, без реєстрації, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.121 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2014 року, приблизно об 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в квартирі зі місцем свого мешкання, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва 32/35, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, на кухні в квартирі взяв кухонний ніж, яким став погрожувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Далі, в ході продовжуваного конфлікту, ОСОБА_2 наніс один удар ножем кухонного типу, в область живота ОСОБА_4, який в той час намагався приблизитися до ОСОБА_2, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення черевної порожнини.

12 вересня 2014 року о 12 годині 40 хвилин у відділенні реанімації та інтенсивної терапії КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» внаслідок отриманого колото-різаного поранення черева пошкодженням печінки, яке ускладнялося значною внутрішньою крововтратою настала смерть ОСОБА_4, згідно висновку судово- медичної експертизи № 389 від 13.10.2014 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнав повністю, суду пояснив, що з потерпілим він був знайомий приблизно з 1988 року. Останній час ОСОБА_4 трохи жив у нього, потім вони посварилися, і він його вигнав. У потерпілого був вибуховий характер.

12.09.2014 року вранці він із своєю співмешканкою ОСОБА_5 на вулиці зустріли ОСОБА_3. Постояли, поговорили, ОСОБА_3 запросив його у гості. Він сказав, що через годину зайде. Приблизно через годину він пішов до ОСОБА_3 в гості. У того вже сиділи ОСОБА_4 з дівчиною, які розпивали спиртні напої. На момент його приходу спиртне вже закінчилося, у звязку з чим він разом з ОСОБА_4 (ОСОБА_4) пішли на ринок продати речі, щоб купити ще горілки. Там вони купили пляшку горілки 250 гр. та повернулися в квартиру до ОСОБА_3, де він, разом з іншими розпили цю пляшку, при цьому він випив приблизно 75 гр. горілки, почував себе добре, останні вже були у середній стадії алкогольного спяніння. Потім він попросив цигарку, але ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому відмовили. Тоді він сказав останнім, що піде додому. Денис сказав: «ОСОБА_4, проводь його». Коли він виходив з під'їзду, ОСОБА_3 у вікно став кричати, щоб він повертався. Він зупинився біля свого під'їзду, покурив, потім піднявся додому, та ліг дивився DVD. Через деякий час у двері подзвонили, його співмешканка ОСОБА_5 відкрила двері. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли в квартиру. Він був в трусах, ОСОБА_4 стояв біля виходу, а ОСОБА_3 пройшов далі. Він сказав, щоб вони роззулися. Коли ОСОБА_4 із ОСОБА_3 зайшли до зали, хтось із них, здається ОСОБА_4, сказав ОСОБА_6: "Дуй на кухню і не вилазь". ОСОБА_6 злякалася, та закрилася у ванній. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вели себе нахабно. Все було направлено на конфлікт. ОСОБА_3 став звинувачувати його в тому, що він вкрав кепку, яка лежала на холодильнику. На цьому ґрунті між ними виник конфлікт. Він оспорював факт крадіжки ним кепки та став вимагати, щоб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покинули його квартиру, але останні не уходили, а стали вимагати у нього гроші за нібито вкрадену ним кепку, спочатку 100 грн., а потім 1000 грн. Він зрозумів, що останні так просто не залишать його квартиру, а нариваються на конфлікт. Він неодноразово вимагав, щоб останні залишити його квартиру, але ті не реагували на це. Потім він згадав, що його співмешканка ОСОБА_5 торгує на ринку, придбала товар - чоловічи кепки, пакет з якими знаходився в іншій кімнаті, сходив туди та приніс даний пакет в кімнату, де знаходилися ОСОБА_3 з ОСОБА_4, показав їм ці кепки, пояснивши, що чоловічих кепок у нього самого багато, то у нього просто не було сенсу скоювати крадіжку кепки ОСОБА_3. Останній, побачивши принесені ним кепки, став їх міряти, але він (ОСОБА_2) не дозволив йому вибрати ту, яка йому сподобалася, і конфлікт між ними продовжився. При цьому весь конфлікт тривав між ними 15-20 хвилин. Весь цей час ОСОБА_5 знаходилася у ванній кімнаті, бо боялася звідти вийти, та плакала там. Коли він пішов на кухню попити води, ОСОБА_3 сказав «Ти за ножем пішов?». Він сказав «Так». На кухні він попив води та чув, як ОСОБА_3 із ОСОБА_4 в залі перешіптувалися. Він хотів полякати хлопців, взяв ніж, вийшов і сказав ім.: «Давайте, йдіть». ОСОБА_4 був позаду нього, він дивився на ОСОБА_3. Він почув, як ОСОБА_4 підвівся, можливо, той хотів схопити його або вдарити. Тоді він різко повернувся та наніс ОСОБА_4 удар ножем. ОСОБА_4 сів на стілець. Він сказав ОСОБА_3: «Жарти закінчилися, йдіть». ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_4: «Він тебе що, вдарив?». ОСОБА_7 встав, підняв сорочку, під якою він побачив смужку від порізу. Хлопці пішли, дійшли до ліфта, повернулись. Він запитав: «Що, ви ще хочете?». Вони пішли вниз пішки. Він повернувся в квартиру, відкрив двері у ванну, випустив ОСОБА_6. Потім ОСОБА_6 звернула його увагу на те, що біля під'їзду зібралися люди. Роман сидів на лавочці. У скоєному він розкаюється, просить суд суворо його не наказувати, та при призначенні йому покарання врахувати те, що конфлікт був спровокований самим потерпілим ОСОБА_7, котрий сам, знаходячись у сильній стадії алкогольного спяніння, прийшов до нього додому, куди він останнього не запрошував, де потім по надуманим підставам спровокував конфлікт, вів себе зухвало, на його неодноразові вимагання покинути його квартиру, не реагував.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, його винуватість повністю підтверджується зібраними в провадженні наступними доказами.

Так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона проживала із обвинуваченим ОСОБА_2 у цивільному шлюбі три роки. ОСОБА_2 за характером спокійний, добрий, коли його не чіпають. Захищав її та матір. У вживанні алкогольних напоїв знав міру та не зловживав.

12.09.2014 року ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_3 в гості. Приблизно об 11 годині він повернувся, та був у стані легкого спяніння. Хвилин через 15-20 прийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_3, вони були в середній стадії алкогольного спяніння та агресивно налаштовані, та при вході у квартиру її відштовхнув ОСОБА_4. ОСОБА_2 в цей час був у залі. При цьому ОСОБА_4 із ОСОБА_3 кричали, лаялися, що нібито ОСОБА_2 вкрав у них кепку, поводилися нахабно, вимагали кепку, говорили, що вона дорого коштує. Вони говорили, давай, а то отримаєш. Вона пішла у ванну та закрилася, оскільки не хотіла слухати лайку та матюки. Вона думала, що хлопці розберуться самі, покричать і заспокояться. Потім ОСОБА_2 відкрив двері у ванну, вирвавши шпінгалет та вивів її. ОСОБА_4 із ОСОБА_3 вже не було в квартирі. ОСОБА_2 їй сказав, що не втримався і вдарив ОСОБА_4 ножем, оскільки вони його довели. Він сказав, що піде в лікарню. Вранці ОСОБА_2 збирався піти в міліцію, але не встиг, бо рано в ранці був затриманий працівниками міліції. Вона вважає, що ОСОБА_2 захищався.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона знає обвинуваченого ОСОБА_2 із дитинства. Він завжди був добрим та спокійним хлопцем. Грав на віолончелі. Ні з ким із сусідів у нього ніколи конфліктів не було. Останнім часом він почав частіше випивати. Коли він випє, то із ним краще не сперечатися. Самої ситуації вона не бачила, але знає зі слів працівників міліції та співмешканки ОСОБА_2 ОСОБА_5, що до обвинуваченого прийшли хлопці, та між ними стався конфлікт, в ході якого одного з хлопців поранили та його забрала швидка. Вона була здивована тим, що ОСОБА_2 когось міг вдарити ножем, та вважає, що він міг таке зробити лише захищаючи себе, або когось з близьких йому людей. Вона, разом із ще чотирма свідками була присутня при виїмці ножа. На ножі була кров. Їй сказали, що кров відповідає крові пораненого хлопця. Вона розписалася в протоколі. Також зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що ОСОБА_2 зізнався та обіцяв зранку піти до міліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 12.09.2014 року на його запрошення ОСОБА_2 прийшов до нього в гості. У нього вже був в гостях ОСОБА_4, вони пили самогон. Коли прийшов ОСОБА_2, вони вже розпили пляшку. Він дав ОСОБА_2 книги, щоб продати на ринку та купити ще спиртне. Той пішов із ОСОБА_4. Першим повернувся ОСОБА_4, потім ОСОБА_2 і приніс гроші. Він у сусідки купив пляшку самогону 0,7. ОСОБА_2 випив грам 200 і пішов, а він з ОСОБА_4 продовжили пити. Він не може сказати, чому пішов ОСОБА_2. ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_2 винен йому грошей 8 або 10 гривень і вони разом пішли до ОСОБА_2. ОСОБА_5 в квартирі він не бачив. Двері відчинив ОСОБА_2 і впустив їх. ОСОБА_4 почав говорити, що ОСОБА_2 повинен йому гроші. Вони почали сперечатися. ОСОБА_4 був спокійний, ОСОБА_2 теж був спокійний. Про кепку взагалі розмови не було, до ОСОБА_2 вони приходили за грошима.

Потім ОСОБА_2 пішов на кухню і вийшов з ножем, та завдав удар ОСОБА_4. ОСОБА_4 схопився за бік і вийшов. Потім ОСОБА_2 вигнав з квартири і його. Він спустився за ОСОБА_4, той сидів на лавочці біля під'їзду, став втрачати свідомість, вони викликали швидку, та він разом з ними поїхав у лікарню. Там викликали міліцію.

Все відбулося хвилин за 5, швидко. ОСОБА_5 він не бачив, можливо вона була в іншій кімнаті.

Крім цього винуватість ОСОБА_2 підтверджується:

- даними протоколу огляду місця події від 12.09.2014 року із фото-таблицею, в ході якого з місця події було вилучено: 5 слідів пальців рук, 4 кухонні ножі, 3 змиви рідини бурого кольору.

Т.1, а.п.2;

- даними протоколу огляду трупа від 13.09.2014 року, в ході якого вилучено: зразок волосся, зразок крові, зрізи нігтьових пластин, клапоть шкіри із раною.

Т.1, а.п.18-20а;

- даними протоколу предявлення трупу для впізнання в морзі від 17.09.2014 року, згідно якого ОСОБА_9 у предявленому їй трупі впізнала свого колишнього зятя ОСОБА_4

Т.1 а.п.21;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2014 року із фото-таблицею, згідно висновків якого: підозрюваний ОСОБА_2 вільно орієнтується на місці, в обстановці та обставинах злочину; його показання в повній мірі відповідають в загальному та цілому, а також в основній частині та подробицях іншим матеріалам справи та встановленим у справі обставинам; механізм спричинення тілесних ушкоджень досліджений та зафіксований за допомогою фотозйомки; у слідчого не виникало сумнівів в достовірності показань ОСОБА_2

Т.1 а.п. 41-48;

- даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 № 389 від 12.09.2014 року, згідно якого: 1) в лікарні у ОСОБА_4 встановлено діагноз «колото-різане проникаюче поранення черевної порожнини. Внутрішньочеревна кровотеча важкого ступеня. Геморагічний шок 3 ступеня. Гостра дихальна та серцево-судинна недостатність 111 ». При дослідженні трупа встановлено: післяопераційний рубець на передній поверхні грудної клітини справа від рівня правої ключиці до рівня 6 ребра поздовжньо белесовато-сірого кольору, м'який; колото-різане поранення в епігастральній ділянці праворуч проникаюче в черевну порожнину, наявність 3300 мл. рідкої крові в черевній порожнині, колото-різане поранення правої частки печінки; напрямок раневого каналу: спереду назад, знизу вгору і справа наліво, глибиною 12,5 см. Колото-різане поранення утворилося від дії колючого або клинка колючо-ріжучої предмета або знаряддя; 2) ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи, проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки відносилося б до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; 3) враховуючи дані експертизи трупа, на думку експерта, ОСОБА_4 заподіяно одне травматичне заподіяння; 4) враховуючи дані експертизи трупа, на думку експерта, удар колючо-ріжучим предметом було завдано з достатньою силою; 5) враховуючи дані експертизи трупа, на думку експерта, всі пошкодження на тілі ОСОБА_4 прижиттєві; 6) враховуючи дані медичної документації, обставини справи і дані експертизи трупа ОСОБА_4, експерт припускає, що з моменту отримання ушкодження і до моменту смерті період часу обчислюється у хвилинах (60-80 хвилин); 7) враховуючи дані медичної документації та дані експертизи трупа, експерт вважає, що колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки утворилося в термін, зазначений у постанові; 8) враховуючи дані медичної документації, експерт вважає, що смерть гр-на ОСОБА_4 наступила 12 вересня 2014 о 12 годині 40 хвилин у відділенні реанімації Сєвєродонецької багатопрофільної лікарні; 9) враховуючи дані експертизи трупа, експерт вважає, що смерть гр-на ОСОБА_4 настала від колото-різаного поранення живота з пошкодженням печінки, що ускладнилася великою внутрішньої крововтратою; 10) при експертизі трупа ОСОБА_4 будь-яких ушкоджень, що вказують на самооборону немає; 11) при надходженні в лікарню ОСОБА_4 була надана кваліфікована медична допомога; 12) враховуючи локалізацію пошкодження, експерт вважає, що пошкодження розташовуються в області тіла, доступного для заподіяння власною рукою; 13) при надходженні в лікарню ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Кількість етилового алкоголю в крові ОСОБА_4 у медичній документації, не відображена.

Т.1 а.п. 49-51;

- даними додаткового висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 № 11-389 від 17.09.2014 року, згідно якого: 1) враховуючи дані експертизи трупа, дані матеріалів досудового розслідування, тілесне ушкодження, встановлене на тілі ОСОБА_4 могло утворитися за обставин, зазначених підозрюваним ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту 17 вересня 2014 року; 2) враховуючи результати судово-медичної експертизи і дані огляду речових доказів, експерт вважає, що тілесне ушкодження на тілі ОСОБА_4 могло утворитися від будь-якого з 1,3 і 4 ножів представлених на експертизу в якості речового доказу.

Т.1 а.п.52-54;

- даними висновку дактилоскопічної експертизи № 697/276 від 17.10.2014 року із таблицею-ілюстрацією, згідно якого: 1) 5 слідів пальців рук, вилучені 12.09.2014 року в ході огляду місця події за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень гр.ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, невстановленому чоловікові, що спричинили смерть останнього: - слід пальця руки розмірами 16x20мм, скопійований на ЛТ 24x30мм, не придатний для ідентифікації особи; - слід пальця руки розмірами 13x18мм, скопійований на ЛТ 24x49мм, придатний для ідентифікації особи; - слід пальця руки розмірами 9x1Змм, скопійований на ЛТ 24x49мм, не придатний для ідентифікації особи; - слід пальця руки розмірами 11x16мм, скопійований на ЛТ 24x20мм, придатний для ідентифікації особи; - слід долоні руки розмірами 30x59мм, скопійований на ЛТ 48x77мм, придатний для ідентифікації особи. 2) - 2 сліди пальців рук і 1 слід долоні руки, придатні для ідентифікації, залишені не гр.ОСОБА_2, а залишені іншою особою (особами). - 2 сліди пальців рук, придатні для ідентифікації, залишені не невстановленим чоловіком, а залишені іншою особою (особами). Провести порівняння сліду долоні з відбитками долонь невстановленого чоловіка не виявилося можливим з огляду на їх відсутність на дактилокарті.

Т.1 а.п. 57-62;

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого кваліфіковані вірно.

Оцінюючи зібрані та досліджені судом, вказані вище докази, суд критично оцінює показання допитаного судом свідка ОСОБА_10 в частині вказаних ним причин його приходу 12.09.2014 року разом з ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_2, часу їх знаходження в квартирі в останнього, в яких він в цілому оспорює не тільки наявність конфлікту, що мав місце між ними і обвинуваченим, виникнення якого і стало причиною заподіяної потім обвинуваченим ОСОБА_2 ОСОБА_4 тілесного пошкодження, але і в цілому оспорює наявність в даній квартирі на момент їх приходу свідка ОСОБА_5, оскільки вважає, що дані показання не відповідають дійсності, суперечать об'єктивним даним, зокрема, не тільки показанням обвинуваченого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5, але й іншим, зазначеним вище зібраним судом доказам у їх сукупності, в тому числі даним, зазначеним в обвинувальному акті в тій частині, що умисел у обвинуваченого ОСОБА_2 на заподіяння тілесного ушкодження будь-якої ступеня тяжкості виник у останнього безпосередньо під час сварки з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з якими повністю погодився і які підтвердив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 і суд у звязку з цим вважає, що оспорювання вищевикладених фактів свідком ОСОБА_3 пояснюється тим, що останній на той час перебував у сильному ступені алкогольного сп'яніння, що не заперечував як сам ОСОБА_3, так і підтвердив обвинувачений, у звязку з чим, на думку суду, даний свідок не адекватно сприймав обставини подій, що відбувалися.

У звязку з вищевикладеним, в основу вироку суд вважає за необхідне в даній частині покласти показання обвинуваченого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_8, оскільки вважає, що вони більшою мірою узгоджуються одне з одним, а також з іншими, зазначеними вище зібраними судом доказами у справі, не суперечать об'єктивним даним є логічними та послідовними, і в повній мірі відображають обставини та події скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також противоправну поведінку самого потерпілого ОСОБА_4, який, як було звясовано під час судового слідства, знаходячись у сильній стадії алкогольного спяніння, сам, без запрошення, явився по місту мешкання обвинуваченого ОСОБА_2, де став фактично ініціатором виникшего між ними конфлікту, предявляв до останнього надумані претензії, на його неодноразові прохання покинути його житло, не реагуровав.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції його від суспільства. Разом з тим, враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, які помякшують покарання та істотно знижують міру тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суд вважає за можливе при призначенні йому покарання, застосувати правила ст.69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 травня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання період його знаходження під вартою з моменту його затримання 13 вересня 2014 року по 18 травня 2015 року.

Речові докази:

- вилучені під час огляду місця події 12.09.2014 року за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва 32, підїзд № 1, площадка біля підїзду та квартира № 35:

- чотири кухонні ножі, змиви РБК - які знаходяться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України знищити;

- сліди рук, які долучені до матеріалів справи залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати:

- за виробництво дактилоскопічної експертизи № 697/276 від 17.10.2014 року в сумі 491 грн. 92 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко