Вирок № 54805033, 14.04.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/80/2015

Справа № 428/3350/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєверодонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В., Якимовій С.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю прокурорів: Ступакової В.І., Ткачука А.В.,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників цивільного позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників: ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010030000092 за обвинуваченням:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого ПП «Злагода», директором, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Стороною обвинувачення ОСОБА_11 обвинувачується в наступному:

ОСОБА_11, в період часу, з травня 2012 року по 23 серпня 2012 року, більш детальнішого часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись за адресою: Луганська область, м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, у будинку № 54, який належить його матері ОСОБА_12 де встановив компресорну станцію марки МСН 2-СНG, для стиснення природного газу низького тиску 200 кгс/см, та самовільно, незаконного підключив її до газової системи м.Сєвєродонецьк, Луганської області достовірно знаючи, що на даний вид підключення необхідний дозвіл ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», і в подальшому таємно викрав природний газ, що належав ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на загальну суму 5881 гривень 65 копійок, чим спричинив матеріальну шкоду зазначеному підприємству.

Дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України не визнав повністю та суду показав, що домоволодіння за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя № 54, належить його матері ОСОБА_12, а він не має до даного домоволодіння жодного відношення. Коли за вказаною адресою 23.08.2012 року провадився обшук, його мати перебувала на лікуванні в санаторії, а він прийшов погодувати собак. Обшук відбувався за його присутності, були всі служби. Йому пояснили, що метою обшуку є відшукання наркотичних засобів. Під час обшуку було звернуто увагу на газове обладнання, яке його мати придбала за порадою її знайомих. Він не приймав участі ані у встановлені даного обладнання, ані у оформленні документів на нього. 23.08.2012 року в момент обшуку будинок по вул.Гоголя,54 в м.Сєвєродонецьк працівниками ПАТ «Луганськгаз» був відключений від газопостачання, а потім, 28.11.2012 року згідно проекту від 23.10.2012 року постачання було відновлено. Йому відомо, що жодних претензій щодо використання газу за адресою розташування домоволодіння, що належить його матері не було, газові лічильники останній раз перевірялися приблизно за місяць до обшуку. Він не визнає цивільний позов, заявлений у справі до нього ПАТ «Луганськгаз» у розмірі 635399,42рн., оскільки такий саме позов вже розглядався у відношенні як його, так і його матері ОСОБА_12, при цьому рішенням апеляційного суда Луганської області від 20.10.2013 року позов про стягнення заподіяної матеріальної шкоди був задоволений частково, в задоволенні позову ПАТ «Луганськгаз» до нього було відмовлено, а із ОСОБА_12 на користь ПАТ «Луганськгаз» було стягнуто 106093,15 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та у рахунок повернення сплачених судових витрат 1591,40 грн. У наступний час його матірю ОСОБА_12 всі вказані вище кошти сплачені на користь ПАТ «Луганськгаз». Таким чином, він вважає, що до даного позову він також не має жодного відношення, оскільки його діями матеріальна шкода ПАТ «Луганськгаз» не спричинялася.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_13 пояснила, що вона працює на посаді начальника управління обліку та балансів ПАТ «Луганськгаз» і

їй відомо про те, що їх працівник Коваленко приходив за адресою обвинуваченого і складав акт. Що було зазначено в даному акті, вона не може пояснити, так як не бачила того документа. Один лічильник знаходився не в жилому приміщенні, а два лічильники в жилому. Сплачували за даною адресою за використання послугами не вчасно. Показники лічильника надавались контролером в 2012 році. Лічильники в приміщенні були встановлені незаконно. Контролер приходив за даною адресою, та чому не сповістив про порушення, вона не може пояснити. В жилому приміщенні повинен бути встановлений побутовий лічильник. Згідно плану розташування будівель видно, що у обвинуваченого декілька жилих приміщень, лічильник підключений від будинку, а процесор від флігелю. Між тим за даною адресою був зареєстрований один особистий рахунок на імя ОСОБА_12.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_14 пояснив, що він працює провідним спеціалістом ПАТ «Луганськгаз» та 23.08.2012 року йому подзвонили робітники міліції та повідомили, що при проведенні обшуку житлового будинку №54 по вул. Гоголя м.Сєверодонецька ними була виявлена компресорна установка з газовими балонами для заправки автомобільного транспорту. Також робітники міліції попросили його організувати фахівців місьгазу м. Сєверодонецька для складання та фіксації виявленого факту. Після цього він, разом з фахівцями місьгазу виїхали на вказану вище адресу, де у дворі бачив ці газові балони та компресорну установку. Він зрозумів, що компресорна установка там була для того, щоб заправляти транспортні засоби. Бачив, як поруч з двором стояли «газелі», які здійснюють перевозку людей. Участі в огляді він не брав, так як коли почали оглядати двір та будівлю, він був біля вхідних воріт. Балони вилучили працівники міліції (близько 100 балонів було). Він перебував за адресою обвинуваченого з 08-00 години і до вечора, бачив, як заправлялись «сміттєвози», 2-3 штуки. Кількість машин назвати не може. Також бачив, як обвинуваченим надавались якісь документи. Лічильники вилучали працівники міліції, він в їх вилученні участі не приймав. Бачив, що лічильники були підключені.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_15 пояснив, що працює слідчим Сєверодонецького СО ГМВС України в Луганській області та йому відомо, що за адресою м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54, за місцем мешкання обвинуваченого, проводили обшук в серпні 2012 року. Обшук проводився за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення за ст.309 ч.1 КК України. В ході обшуку було знайдено компресорну установку з газовими балонами, близько 80 балонів були підключені до установки, 20-30 балонів лежали біля компресорної установки. При проведенні обшуку приймали участь поняті, всі дії фіксувались. Коли вони прибули на обшук, обвинувачений ОСОБА_11 їм сказав, що він мешкає за цією адресою, а власником будинку є його мати ОСОБА_12. Установка була в підключеному стані, так як працював компресор. Під час обшуку були вилучені записуючі пристрої, на території будинку знаходились відеокамери, з яких записи були вилучені. Господарки будинку він не бачив. Їхали на обшук з метою вилучення наркотичних засобів. Крім співробітників міліції були ще робітники газової служби, яких він викликав після виявлення великої кількості газових балонів. Лічильники були вилучені. Обвинувачений пояснював, що компресорна установка для особистого користування, і належить особисто йому. ОСОБА_11 стверджував, що компресорна установка встановлена на законних підставах.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_16 пояснив, що він працює майстром Новоастраханського участку та повинен стежити за безпекою використання газового обладнання. Приїхавши в м.Сєверодонецьк за адресою обвинуваченого, він побачив компресорну установку для незаконного використання газу. З працівників газової служби там були контролери, ОСОБА_7 майстер служби, всього не більше 5 працівників газової служби. Він побачив газові балони під навісом більше 10 штук, заправні компресори і газопровід підведений до компресора. Потім вони подивились документи, проект газової фіксації, з яких стало зрозуміло, що газ був підведений незаконно. За адресою обвинуваченого він був до обіду.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_17 пояснив, що 23.08.2012 року, за адресою вул. Гоголя, 54 м. Сєверодонецька він брав участь як технічний спеціаліст при описі балонів і компресорів, оскільки працював на той час головним інженером Сєвєродонецького управління експлуатації газового господарства. Було виявлено кілька груп балонів зєднаних між собою паралельно, в деяких з балонів був газ, а також два компресори, за допомогою яких можливо в балони закачувався газ. Виявлене було сфотографовано службою безпеки ПАО «Луганськгаз». Було прийняте рішення про вивіз балонів, а оскільки в заповненому стані цього робити було не можна, газом заправлялись автомобілі «сміттєвози», а решту газу «стравили». Теоретично газ з балонів можна було використати. ОСОБА_11 просив не стравлювати газ. Бачив, що компресор був у робочому стані. Документів на використання та установку даного обладнання він не бачив. Газопровідні труби були розташовані після «вузла обліку» та були відкриті. Висновок про спричинену шкоду містить схему газопроводу, інші вихідні дані, таблицю гідравлічного розрахунку, але не наведено самого розрахунку, тобто немає даних, як даний розрахунок здійснювався. Він не може перевірити та підтвердити правильність висновку, оскільки висновок не містить технічної складової. Як експлуатувалися компресори, він не знає, чи може труба із пропуском 10 кубів пропускати 20 кубів, він не готовий відповісти.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_18 пояснила, що вона працює на посаді майстра служби РГО, Сєверодонецького управління експлуатації газового хазяйства та в її обовязки входить приїхати і подивитись газове обладнання, провести повну інвентаризацію, виявлення порушень - самовільну установку, заміну або монтаж газового обладнання. За адресою м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54 була виявлена самовільна підключена газова установка, яка була врізана в газопровід, а точніше установка була підключена до газопроводу. Там були розташовані балони, які знаходились в робочому стані, та стояли машини для заправки. На момент огляду були підключені дві установки (компресори). До даного обладнання підходить побутовий лічильник, так як газовий лічильник таку кількість газу охопити не може, в результаті чого він перестає лічити кубометри. Вона склала акт, протокол, дані документи передала юристам. Бачила, як працівники міліції вилучили лічильники.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_19 пояснила, що вона працює слюсарем служби РГО Сєверодонецького управління експлуатації газового хазяйства та разом з ОСОБА_7 в серпні 2012 року виїжджала за адресою м. Сєверодонецьк, вул.Гоголя, 54, де була виявлена компресорна станція. Вона перевіряла у флігелі лічильник, і коли ввімкнула газову плиту, то лічильник не рахував споживання газу. Механічного втручання не було в лічильник, в будинку лічильник працював, а у флігелі не працював. Вона не памятає, чи була пошкоджена пломба. Вона бачила там також працівників міліції, машини. Її робота полягає в тому, що вона повинна була зняти лічильник та передати працівникам міліції. Їй пояснили, що ОСОБА_11 є господарем будівлі.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_20 пояснив, що він працює слюсарем служби РГО Сєверодонецького управління експлуатації газового хазяйства та в серпні 2012 року він за викликом ОСОБА_7 разом с ним їздив за адресою вул. Гоголя, 54. На місті було виявлено, що праворуч у дворі стояла газова компресорна установка, підключена до лінії газоспоживання. Майстер сказав перевірити лічильник на працездатність, та виявилось, що останній не працював. Вони зняли лічильник і наділи пломбу на нього. Компресорна установка була потужною, вона пошкодила механізм лічильника. При ньому машини не заправлялись. Газ він не стравлював.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_21 пояснив, що він працює майстром служби експлуатації газопроводів Сєверодонецького управління експлуатації газового хазяйства. Йому відомо, що в приватному будинку по вул. Гоголя, 54 були виявлені два компресори, система балонів високого тиску і заправний пристрій. Підвід газу до цього устаткування здійснювався врізкою на території двору, що не було зазначено в плані. Дане обладнання було підключено через лічильник, який знаходився у флігелі, але, як показала перевірка, лічильник не працював. На прохання показати дозвільні документи, ОСОБА_11 сказав, що є дозвіл на балони, яке він так ім і не надав, хоча вони перебували там цілий день. ОСОБА_11 пояснював, що обладнання його і все законно. З усіх балонів газ скидали в атмосферу, після обіду газом заправляли сміттєвози. Про причини приходу до ОСОБА_11 працівників міліції йому невідомо. У його службі існує повірка газового домашнього обладнання один раз на рік. Повітряна врізка йшла від труби, яка була уведена у флігель, там стояв опломбований лічильник, від лічильника були запитані піч і компресори. Лічильник в будинку він не перевіряв. У технічному сенсі можлива врізка в магістраль без їх участі, але фактично без них це зробити неможливо.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_22 пояснив, що він працює старшим механіком АГНКС ТОВ «Вектра-3000». Представники «міськгазу» просили його допомогти, так як вони не можуть працювати з підвищеним тиском, а у них є дозвіл. Його запросили подивитися компресор, завантажити і відвезти в «міськгаз» балони, на що він відповів, що перевозити балони під тиском категорично заборонено. Було прийнято рішення про скидання газу в атмосферу. Там були підключені дві зв'язки, по 10 балонів у зв'язці, складені пірамідою, непідключені валялися вроздріб. Вони від'єднали компресор, представники «міськгазу» зварили трубу довжиною 4 метри, газ скинули в атмосферу, була оточена територія. Він не знає, хто був господарем домоволодіння, але питання задавали ОСОБА_11. Вони почали об 11 годині, о 23-30 годин повантажили балони, спробували заправляти сміттєвози, але це було довго, краще було скинути в атмосферу. Він не пам'ятає, чи була захована газова труба, йшла металева труба, потім шланг.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_23 пояснив, що він працює приватним підприємцем, обвинуваченого знає, в 2012 році він здійснював заправку автомобілів по вул. Гоголя, місце знає візуально. Знайомі хлопці розповіли йому, що за вказаною адресою дешевше заправлятися газом. Він заправлявся близько 3 разів, заправки були незначні, по 40-50 грн., повністю він не заправлявся. Вони під'їжджали до двору, відкривалися ворота, заїжджали, там знаходилося заправне обладнання - тобто, були балони, насоси, все як на звичайній заправці, він не міг би зрозуміти, що там щось нелегальне. Заправлявся він дешевше, ніж на звичайній заправці, але точно не пам'ятає за якою ціною, гроші віддавав хлопцеві, а не ОСОБА_11. Він знаходився біля двору, коли прибули працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_24 пояснив, що він був понятим при огляді нелегальної заправки в кінці серпня 2012 року. Він проходив повз та його запросили оглянути газові балони, які знаходилися біля виходу з двору житлового будинку. Спочатку вони довго шукали наркотики, ходили разом із співробітниками міліції, дивилися, як і що відбувається. Він читав протокол обшуку, в ньому було написано, що спочатку виявили, а потім вилучили балони, обладнання та шланги. Що пояснював ОСОБА_11, він не пам'ятає, все тривало 40-45 хвилин. Потім працівники міліції сказали, що будуть вилучати обладнання, і їх відпустили.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_25 пояснив, що вони з ОСОБА_11 знайомі близько 15-20 років, були з ним конкурентами. У нього у власності знаходився магазин «У Захарича» по вул. Донецькій, 10. На перехресті вулиць Донецька - Гоголя через дорогу знаходиться домоволодіння ОСОБА_11. Потім він дізнався, що у нього там була газозаправна станція. На початку серпня 2012 року він приїжджав провідати свій магазин і бачив, що з того боку вулиці, звідки потім вивозили обладнання, стояли маршрутки, хоча зазвичай вони стояли біля їх магазину або пошти. Продавці його магазину казали, що там, у дворі у ОСОБА_11, є заправка. Один водій маршрутки казав, що вони тут знаходяться «на пороховій бочці», так як він за тією адресою колись заправлявся. Потім він бачив, як працівники міліції конфісковували балони, підганяли машини, заправляли маршрутні автобуси, щоб спустошити ці балони. Наступного дня вранці у них були працівники міліції з м. Луганська, які сказали, що там була заправна станція, і вони всю ніч працювали. Раніше запаху газу він не чув. Домоволодіння за тією адресою належить ОСОБА_11, крім нього, ніхто не міг зробити там заправку. Він там постійно проживав, виходив звідти після лазні, обгорнутий рушником. Раніше ОСОБА_11 там зносив паркан, будував магазин. Він жив сам, його матір він ніколи там не бачив. Працівники ринку також знали про заправку і говорили йому, «що він таке творить». Одна з них на ім'я ОСОБА_14 розповідала, що вони заїжджали до ОСОБА_11 за тією адресою на маршрутці, і заправлялись там.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_26 пояснив, що він працює начальником управління газового господарства м.Сєверодонецка з жовтня 2011 року, з обвинуваченим особисто не знайомий. За цей період часу до нього, як до керівника зі скаргами на те, що за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 54 ведеться незаконна заправка природним газом, або розташовані і встановлені газові установки, не надходило. Контролери міськгазу йому не підпорядковані, у них є свої керівники, але вони йому також ні про що не доповідали. Порядок установки газового обладнання, компресорних станцій для скрапленого природного газу регулюється положенням про обмеження видачі технічних умов для споживачів, відповідно до якого дані установки не відносяться до їх компетенції, вони не можуть видавати на них технічні умови. Необхідно звернутися в газове господарство за місцем проживання, надати документи, написати заяву. Дозвіл на промислові газові установки йде через них, вони дивляться параметри, дивляться кому, їм або «Луганськгаз» давати дозвіл. На сьогоднішній день в області дані установки не зареєстровані і не використовуються, дозволів вони нікому не надавали. Особисто ОСОБА_11 або інша особа письмово або усно не зверталися за дозволом на установку такого обладнання за адресою: вул. Гоголя, 54. Збиток завдано ОСОБА_11 Сєверодонецькій філії «Луганськгаз», його підрахували за спеціальною методикою розрахунку, пояснити розрахунок він не зможе. Працівники міліції в день виявлення передали йому газові балони, зібрані в секції, і дві компресорні установки під відповідальне зберігання, які в даний час перебувають у них, балони порожні, так як з газом їх зберігати не можна. З такими зразками вони не працювали і не працюють, тому йому потрібен час для більш точного визначення, це побутова або промислова потужність, є спеціальні нормативи. В м. Сєверодонецьку жодного такого компресора не встановлено. На сьогоднішній день немає необхідних нормативних документів, які регулювали б введення в експлуатацію цього промислового обладнання. Він виїжджав на місце події, бачив, що по будівлі була проведена видима труба, яка була закріплена на будівлі. Порушення полягало в тому, що цього в проекті газифікації не було, у проекті газифіковано тільки будівлю, не вказаний магазин, де стояв газовий котел, відгалуження діаметром 57-й труби до газового компресора - все це порушення вимог газотранспортного господарства. Адміністративний протокол за цим фактом не складався, їм пояснили, що буде заведено кримінальна справа. Вони обрізали гілку до компресора, магазин за порушення техніки безпеки, склали акт і відключили від системи газопостачання до приведення в норму згідно з проектом. На сьогоднішній день забезпеченість газом у відповідності з проектом. Реальна небезпека на той момент існувала тому, що та кількість газу, яка була розміщена в балонах, створювала реальну загрозу для проживання громадян, там знаходяться магазин, багатоповерхові будинки. Газовий лічильник у ОСОБА_11 був, але при проведенні внутрішнього розслідування було встановлено, що один з працівників міськгазу на прізвище ОСОБА_27, який мав доступ до документації, пояснював, що йому неодноразово дзвонив ОСОБА_11 і запрошував поміняти лічильник. ОСОБА_27 складав акти про проведення заміни газового лічильника, це відбувалося для того, щоб приховати якийсь обсяг газу. Самовільно врізатися в трубу без відключення кварталу, міста, на його думку можливо. Компресор може додатково «підсмоктувати» з системи газ. Коли він був у ОСОБА_11 при огляді місця події, він йому розповів і показав, як влаштована установка. Двір був невеликий, ворота суцільнометалеві, високий паркан, навіс з шиферу, стояли два компресори, з вулиці їх не було видно. ОСОБА_11 був у домашньому одязі, в халаті і тапочках. Вони підійшли до компресорів, балони були зібрані в секції. Він розповів, що спочатку заправляв свій транспорт, стало вигідно - газ по 72 коп., а на заправці по 6 грн. Потім стали заправлятися друзі, знайомі, він придбав ще одну установку. Установки були складні, якщо вчасно не поміняти масло, заклинить. ОСОБА_11 показав, звідки «врізався», як і що він провів. Розповідав він особисто від себе, а не від третьої особи, і він зрозумів, що це він особисто купив установки і займався цим він. Сусіди, яких опитали, пояснювали, що машини заправлятися у двір не заїжджали, в паркані була дірка і через шланг заправлялися. ОСОБА_28 1-2 міс. до нього в службовий кабінет з'явився ОСОБА_11 з двома громадянами, пропонував йому розглянути питання повернення тих двох компресорів. Він майже щотижня приходив і вимагав повернення установок. Інших жінок, крім продавців, на місці він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_29 пояснив, що з ОСОБА_11 особисто не знайомий. З 2008 року він працював у ОСОБА_23, потім звільнився, але іноді він просив його підмінити водієм на вантажній «Газелі». Восени 2012 року ОСОБА_23 сказав йому їхати за названою ним адресою, в район приватного сектора, щоб його заправили газом, прізвища при цьому не називав. Він зрозумів, що ОСОБА_23 і раніше заправлявся там газом. Коли він приїхав, то побачив, що у дворі стояла маршрутка, і він був третім у черзі. Потім приїхали працівники міліції, і йому заправитися не вдалося. Раніше він заправлявся у ОСОБА_11 - 2 рази, якщо просив ОСОБА_23. Там був якийсь хлопець, імені його він не знає, з самим ОСОБА_11 він не розмовляв, особисто він не оплачував газ, оплачував ОСОБА_23. Під час заправки він не звертав уваги на лічильник, на скільки його заправили. Перші два рази він заправлявся 10 і 15 числа того ж місяця. Номер машини не пам'ятає, за якою ціною заправлявся, не знає, кому належить заправка, ОСОБА_23 йому не розповідав. Раніше працівники міліції не задавали йому запитань, скільки разів він заправлявся у ОСОБА_11.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_28 пояснив, що він працює водієм в «міськгазі» з 2003 року, з ОСОБА_11 особисто не знайомий. 23.08.2012 року майстер Новоастраханської ділянки сказав йому виїхати за адресою в м. Сєверодонецьк по вул. Донецькій, взяти слюсарів. Він сидів у машині, але спочатку заглянув у двір, і побачив там газові балони, які були з'єднані між собою трубками. Він не звернув уваги, так як глянув повз, чи були вони під'єднані до газових приладів, це не входить в його обов'язки. Він бачив компресор з шлангами приєднаними, для чого це, він не знає. Сам він там не заправлявся, про існування там заправки не знав. Коли вони виїжджали, майстер сказав, що виявлена незаконна заправка, хто йому про це сказав, не знає, хто власник, він не казав, прізвища не називав. Він бачив там ОСОБА_11, що він пояснював, не чув, так як сидів за двором в машині. Він думає, що ОСОБА_11 мав відношення до домоволодіння, компресора, балонів, як йому здалося, то останній господар того будинку, так як він ходив там з людьми і все пояснював.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_30 пояснила, що вона працює слюсарем служби РГО Сєверодонецького управління експлуатації газового хазяйства та по своїй роботі виїжджала за адресою вул.Гоголя, 54, де були знайдені балони та компресори. Хто був господарем будівлі, вона не знає. Там встановили заглушки, склали акт. За цією адресою вони виїжджали вперше. Коли ставили заглушки, вона не перевіряла проекти.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_31 пояснив, що із ОСОБА_11 він не знайомий. Він працював водієм маршрутного таксі на автомобілі «Газель». Він один раз заправлявся на заправці за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя 54. Кому належить заправка, він не знає, йому її порадив хтось з пасажирів. Заправка була розташована у дворі. Ворота йому відчиняв чоловік, з яким він і розраховувався за заправку.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_32 пояснила, що вона працює оператором ЕВМ абоненського відділу Сєверодонецькразгаз та безпосередньо з актами на підключення-відключення газу. Безпосередньо з абонентами вона не працює, проте неодноразово бачила ОСОБА_11, який приходив до майстра, що працює із нею в одному кабінеті. З якими питаннями ОСОБА_11 звертався до майстра, вона не знає, оскільки не прислухалася. Лічильник за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя 54 стояв. Їй відомо, що їх підприємство «судилося» із ОСОБА_11, але з якого приводу, вона не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_33 пояснив, що він працює начальником служби ГРС Сєвєродонецького управління підземного зберігання газу. Обвинуваченого ОСОБА_11 він знає візуально, вважав його абонентом, оскільки той приходив з питань отримання документації щодо встановлення компресорів, та переносу газопроводу по вул. Донецькій м. Сєверодонецька, в районі «Центрального ринку». Він працював головним інженером Сєверодонецького управління газового господарства. На момент виявлення балонів із газом він вже звільнився із займаної посади. До нього приїздила працівник Луганської обласної прокуратури з приводу виявлених балонів із газом. Відвідання абонента контролером газової служби фіксується актом, і розрахунки, в разі виявлення порушень з боку абонента, повинні здійснюватися з моменту складання останнього акту. В разі переносу газопроводу готується певний комплект документів. Контролер повинен відвідувати абонентів за адресами, де опалювання здійснюється за допомогою газу не менше одного разу на квартал, а в опалювальний сезон - раз на місяць. Виходи контролерів повинні фіксуватися в окремому зошиті. Крім того, два рази на рік за адресами, де опалення здійснюється за допомогою газу, повинні виходити технічні працівники газового господарства (слюсарі), експлуатаційна служба, і дані виходи також повинні фіксуватися. Тиск в міських газових мережах визначений і при даному тиску неможливий пропуск трубою із пропускною здатністю 10 м3 20-ти м3 газу. Для того, щоб проводити роботи із переносу, зварювання газових труб в тому районі, про який йде розмова, необхідне відключення цілої ділянки газопроводу, система відключення складна та включає в себе декілька жилих кварталів. Зробити таке відключення потайки і самостійно неможливо. Здійснювати викид газу з балонів «в повітря» не можна, оскільки існує загроза вибуху. В разі встановлення газового обладнання із порушенням технічних вимог, здійснюється відключення абонента від постачання послуги, до приведення у відповідність з вимогами, жодних виїмок при цьому не передбачено.

Представник цивільного позивача ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_34 у судовому засіданні повністю підтримала заявлений цивільний позов та просила суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 у відшкодування спричиненої шкоди 635399,42 грн., не дивлячись на те, що рішенням апеляційного суду Луганської області від 20.11.2013 року у цивільній справі № 428\4282\137 за позовом ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_12 та ОСОБА_11 позов був задоволений частково, у задоволенні позову до ОСОБА_11 їм було відмовлено, а відносно ОСОБА_12 прийнято рішення про стягнення на користь ПАТ «Луганськгаз» у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 106093,15 грн. та у рахунок повернення сплачених судових витрат 1594, 40 грн. ПАТ «Луганськгаз» вважає, що відмова апеляційного суду у стягненні матеріальних збитків саме з ОСОБА_11 не доводить факту відсутності у його діях складу злочину, передбаченому ст. 185 КК України, оскільки суд обмежений поняттям споживача визначеними нормативними актами, які регулюють відносини споживача і газопостачального підприємства. Тому вони вважають, що наявність чи відсутність складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України та завдання матеріальної шкоди саме ОСОБА_11 повинно встановлюватися у процесі розгляду зазначеної кримінальної справи.

Прямими доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_11, які б вказували на його причетність до вчиненого правопорушення, сторона обвинувачення зазначає:

Протокол обшуку від 23.08.2012 року за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя, буд. 54 (т. 1, а.п. 50-51).

Протокол огляду предметів від 23.08.2012 року, газових балонів, компресорів сірого кольору MCH2-CNG в кількості 2 шт., металевого розподільника із манометром (т.1, а.п. 59).

Протокол огляду місця події від 14.09.2012 року за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Силікатна 10-Е (т.1, а.п. 105-109).

Протокол огляду предметів від 14.09.2012 року: лічильника газового сірого кольору «GMC-ARSENAL G6», пристрою для опечатування з пластику зеленого кольору «2175658 58 ЕР ЕГГ», лічильника газового сірого кольору «ОКТАВА-А1 G4/G6-2», пристрою для опечатування з пластику зеленого кольору «4732016 СЕВЕР УЕГГ» (т.1, а.п. 121).

Протокол огляду предметів від 17.09.2012 року: грошових коштів на загальну суму 175 грн. (т.1, а.п. 123).

Протокол огляду предметів від 24.09.2012 року: ноутбуку в корпусі чорного кольору марки «ASUS», ноутбуку в корпусі сірого кольору марки «PRESTIGIO», пристрою «Digstal Video Recorder H/264» в корпусі чорного кольору (т.1, а.п. 127-128).

Протокол огляду документів від 24.09.2012 року: технічної документації до газових компресорів (т.1, а.п. 130-131).

Протокол отримання зразків для експертизи: почерку і підпису ОСОБА_27 від 01.03.2013 року (т.2, а.п. 202-203).

Протокол огляду документів від 15.03.2013 року: акту від 06.05.2010 року, акту від 19.06.2012 року, акту від 27.04.2012 року (т.2, а.п. 245).

Протокол додаткового огляду предметів від 22.03.2013 року: пристрою «Digstal Video Recorder H/264» (т.2, а.п. 263).

Оцінюючи вказані вище документи, суд дійшов висновку, що вони не несуть інформації, яка б свідчила про причетність ОСОБА_11 до скоєння кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а тому суд вважає, що вони не можуть бути покладені судом в основу вироку у звязку з наступним:

Згідно витягу з кримінального провадження № 12012010030000092 від 22.11.2012 року (т.1, а.п. 1), дане кримінальне провадження відкрито за ознаками злочину, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддею Жовтневого районного суду м.Луганска Сергєєвим В.М. 22.08.2012 року була винесена постанова про проведення обшуку по місту мешкання ОСОБА_12 за адресою: Луганська область, м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54, з метою відшукання наркотичних заходів, заборонених до цивільного обороту. При цьому у мотивувальній частині даної постанови вказано про те, що суд прийшов до такого висновку, оскільки існують достатні підстави вважати, що по місту мешкання ОСОБА_12 знаходяться належні невідомій особі наркотичні засоби, заборонені к цивільному обороту. Дана постанова зазначена у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Згідно протоколу обшуку від 23.08.2012 за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54 у присутності ОСОБА_11 та двох понятих були виявлені: у дворі дому два компресора МСН2-CNG в робочому стані с підключеними до них шлангами помаранчевого та червоного кольору з клапанами для заправки газом; 84 газових балонів, підключені до компресорів червоного кольору на чотирьох стелажах, 34 газових балони не підключені; у приміщенні флігелю газовий лічильник «Октава-А1», за стелажами з газовими балонами газова труба з врізом у вигляді бензинової шланги, що веде до компресорів; чорний пакет з грошовими коштами, аркуш з нотатками, документами, з лічильника із дома знята та вилучена пломба: GSM ОСОБА_17 G6 № 25155 м\п 21756558, лічильник GM9 ОСОБА_17 G6, з лічильника із флігеля знята та вилучена пломба 4732015 Север УЕТ, ноутбук в корпусі чорного кольору марки «ASUS», ноутбук в корпусі сірого кольору «PRESTIGIO», пристрій «Digstal Video Recorder H/264» в корпусі чорного кольору. (т.1, а.п. 50-51).

В той же день, 23.08.2012 року, представниками цивільного позивача робітниками управління «Сєверодонецькміжрайгаз» у присутності ОСОБА_11 був складений акт про факт виявленої самовільно змонтованої та діючої газонаповнювальної станції «АГНКС» (т.1, а.п. 10).

Таким чином, як свідчить із вказаної вище постанови судді Жовтневого райсуду м. Луганску Сергєєва В.М. від 22.08.2012 року, обшук був проведений по місту мешкання ОСОБА_12, і як пояснив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11, останній не тільки не являється власником даного будинку № 54 по вул. Гоголя м.Сєверодонецька, але за зазначеною адресою не зареєстрований та не мешкає, що, крім того, підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, а саме: довідкою директора КП Сєверодонецьке БТІ ОСОБА_35 (т.1, а.п. 38), копією паспорта ОСОБА_11 з відміткою про місце регістрації (т.2, а.п. 121) та побутовою характеристикою з місця регістрації АДРЕСА_1 (т.2, а.п. 134). За адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Гоголя 54, де був проведений обшук, зареєстрована та фактично мешкає мати обвинуваченого ОСОБА_12 власниця домоволодіння (т.3 а.п.158-159), яка в судовому засіданні пояснила, що газова установка, яка встановлена на території її домоволодіння належить саме їй, установлена вона для її власних потреб і її син ОСОБА_11 до компресора немає ніякого відношення.

Крім того, під час судового розгляду провадження було встановлено та ніким з учасників процесу не заперечувалось, що у наступний час вже існує рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 20.11.2013 року, яке набрало законної чинності та яким позов ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди був задоволений частково. З ОСОБА_12 стягнуто на користь ПАТ «Луганськгаз» у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 106093,15 грн. та у рахунок повернення сплачених судових витрат 1591,40 грн. В задоволенні позову ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_11 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди відмовлено за необґрунтованістю. Відмовляючи позивачу ПАТ «Лугансьгаз» у задоволенні позову до ОСОБА_11, апеляційний суд послався на те, що відповідач ОСОБА_11, який є сином ОСОБА_12, в цьому будинку не мешкає, в ньому не зареєстрований та права власності на нього не має. Договір на надання послуг з газопостачання за цією адресою між ним і позивачем не укладався. Позивачем доказів на спростування таких обставин суду не надано. В звязку з чим суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_11 не є споживачем послуг з газопостачання, то є не належним відповідачем у справі. (Т.3 а.п.93-96).

При цьому, як свідчить із матеріалів кримінального провадження (т.3, а.п. 1), не дивлячись на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 за ст. 185 ч.1 КК України з позовною заявою ПАТ «Луганськгаз» на суму 635399,42 грн. з 23.04.2012 року вже знаходився у провадженні Сєверодонецького міського суду Луганської області, та ще не був розглянутий, цивільний позивач повторно, в порядку цивільного судочинства звернувся до Сєверодонецького міського суду з аналогічним позовом до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і рішенням від 23.09.2012 року Сєверодонецького міського суду Луганської області в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, але вказане рішення було скасовано і апеляційним судом Луганської області 20.11.2013 року було винесено вказане вище своє рішення по даному позову. (т.3, а.п. 90-91; 93-96).

В ході судового слідства обвинуваченим ОСОБА_11 суду надані копії квитанцій, згідно яких його мати - ОСОБА_12 відшкодувала в повному обсязі заподіяну матеріальну шкоду ПАТ «Луганськгаз» згідно рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 20.11.2013 року, (т.3, а.п. 206-212).

При цьому, у судових дебатах навіть сторона обвинувачення, не дивлячись на те, що вважала доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, по даній справі, між тим, також вважала, що у задоволенні цивільного позову представника цивільного позивача ПАТ «Луганськгаз» треба відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, як свідчить з пояснень свідка обвинувачення ОСОБА_13, яка працює на посаді начальника управління обліку та балансів ПАТ «Луганськгаз», за адресою: м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, буд. 54, був зареєстрований один особистий рахунок на імя ОСОБА_12.

Про те, що за вказаною вище адресою під час обшуку у присутності обвинуваченого ОСОБА_11 було виявлено самовільно змонтовану та діючу автомобільну газонаповнювальну станцію у вигляді двох компресорів MCH2CHG підтвердили у судовому засіданні не тільки свідки обвинувачення: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_36, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_37, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_25, але цього факту не заперечував як сам обвинувачений ОСОБА_11, стабільно в ході судового слідства пояснюючи про те, що знав про цю установку, яка була придбана його матірю ОСОБА_12 за порадою її знайомих в червні 2012 року. Він не приймав участі ані у встановлені даного обладнання, ані у оформленні документів на нього. Під час обшуку у домі матері оказався випадково прийшов туди, щоб погодувати собак.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_11 в даній частині були підтверджені в судовому засіданні свідком захисту ОСОБА_12, яка пояснила, що дійсно вона є матірю обвинуваченого, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, це домоволодіння належить їй, співвласників немає. 23.08.2012 року вона перебувала в госпіталі в м. Києві на лікуванні. Газова установка належить їй, коли, за скільки і де вона придбана, не пам'ятає. Придбала для заправки своїх машин. Все встановлювали люди, з якими вона познайомилася, гроші перерахували ОСОБА_38, прізвища не пам'ятає, з Вінниці, він і займався оформленням установки, з ним підтримує зв'язок. Син до компресора не має ніякого відношення, все на ній. Як установка називається, не пам'ятає. Вона сподівалася, що все буде добре, адже підключили після лічильника, все було зроблено, як годиться, заборгованості не було, всі договори були укладені, газовому господарству завжди робилася передоплата. Такого щоб заправлялися маршрутні таксі не було, про це по злобі мабуть сказали, так як ворогів вистачає. З питання лічильника вони зверталися, приходили з міськгазу, дивилися, хто саме, не пам'ятає, більше нічого не може пояснити, так як вона не фахівець і нічого в цьому не розуміє.

Крім того, пояснення обвинуваченого ОСОБА_11 та свідка захисту ОСОБА_12 в даній частині були підтверджені наданою ними копією накладної за №119 від 11.06.2012 року, згідно з якою, 11.09.2012 року саме ОСОБА_12 придбала у ОСОБА_39 газовий компресор MCH за ціною 76810 грн., 21 шт. балонів, шланги на загальну суму 110880 грн. (т.3, а.п. 284).

Із пояснень свідків обвинувачення: ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 свідчить, що вони бачили за адресою вул.. Гоголя 54 м. Сєверодонецька компресорну станцію, але кому саме вона належить, вказані вищі свідки пояснити суду не змогли у зязку з своєю необізнаністю по даному питанню.

Суд критично оцінює пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_26, який працює начальником управління газового господарства м.Сєверодонецка в тій частині, що в нього нібито, склалося враження, що саме ОСОБА_11 є власником компресорних установок, в звязку із тим, що той під час їхнього спілкування під час обшуку виявив свою обізнаність в механізмі їх підключення та роботи, а також пояснення свідків обвинувачення: ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_25 у тій частині, що останні вважали, що домоволодіння, а також компресорні установки, які були виявлені там, належать саме обвинуваченому ОСОБА_11, оскільки суд вважає, що дане твердження є субєктивно-оціночним, ґрунтується виключно на їх особистих уявленнях та переконаннях, та крім того, в ході судового слідства не знайшло свого підтвердження, оскільки було фактично спростовано тим, що було встановлено, що власником домоволодіння, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя 54, а також встановлених за цією адресою газового обладнання (компресорів) є ОСОБА_12, що підтверджується вказаними вище оціненими судом доказами.

Крім того, суд критично оцінює пояснення свідка обвинувачення ОСОБА_25 у вказаній вище частині ще і тому, що вважає його зацікавленим в обвинуваченні по даному провадженню саме ОСОБА_11, оскільки зі слів самого свідка свідчить, що вони являються з ОСОБА_11 конкурентами по бізнесу, у останнього у власності знаходився магазин «У Захарича» по вул. Донецькій, 10. Ствердження даного свідка у тій частині, що домоволодіння за тією адресою належить саме ОСОБА_11, і на думку свідка, крім нього, ніхто не міг зробити там заправку, ні чим не тільки не підтверджується, але і було спростовано вказаними вище, оціненими судом доказами.

Таким чином, як свідчить із матеріалів кримінального провадження, дані про те, що саме обвинувачений ОСОБА_11 за адресою: м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54, який належить його матері, встановив компресорну станцію марки МСН 2-СНG, для стиснення природного газу низького тиску 200 кгс/см, та самовільно, незаконного підключив її до газової системи м. Сєверодонецьк, Луганської області достовірно знаючи, що на даний вид підключення необхідний дозвіл ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», і в подальшому таємно викрав природний газ, що належав ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на загальну суму 5881 гривень 65 копійок, чим спричинив матеріальну шкоду зазначеному підприємству, були застосовані стороною обвинувачення виключно на вказаних вище свідченнях свідків обвинувачення ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_26, не були перепровірені на досудовому слідстві, та покладені в основу обвинувального акту.

На підставі вищевикладеного, в основу вироку суд кладе пояснення обвинуваченого ОСОБА_11, який у ході всього судового слідства давав стабільні, логічно послідовні свідчення про свою непричетність до інкримінованого йому по даному провадженню злочину, а також не визнавав і не визнає своєї вини, та свідчення свідків обвинувачення : ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_23, ОСОБА_40, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_41, ОСОБА_42, які в судовому засіданні підтвердили, що бачили на території домоволодіння за адресою: м.Сєверодонецьк, вул. Гоголя, 54, компресорні установки, але кому саме вони належать, останні не знають, а також свідчення свідка захисту ОСОБА_12, яка пояснила про те, що газова установка, яка встановлена на території її домоволодіння належить саме їй, установлена вона для її власних потреб і її син ОСОБА_11 до компресора немає ніякого відношення.

Отже, аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить, на думку суду про те, що обвинуваченням не доведено, що в діянні ОСОБА_11 існує склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 185 ч.1 КК України, який інкримінується останньому.

Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Ст.8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В ст.17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77). Згідно із ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

Виправдувальний вирок згідно із ч.1 ст.373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За наведених обставин суд вважає, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо у суді, в зв'язку з чим вони не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, у якому обвинувачується ОСОБА_11

Оцінюючи зібрані по кримінальному провадженню вказані вище докази, отримані безпосередньо в суді свідчення свідків обвинувачення, те, що кожен з яких, на переконання суду, не надав об'єктивних, конкретних і неоспорюваних свідчень про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також неможливість спростування виправдовувальних показань обвинуваченого, суд, у відповідності із ст.62 Конституції України, витлумачує це на користь ОСОБА_11, та приходить до загального висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєні умисних противоправних дій, що виразились в таємному викраденні чужого майна, стороною обвинувачення під час судового розгляду не доведена.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у звязку з відсутністю в його діях складу вказаного вище кримінального правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Таким чином, цивільний позов, заявлений ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальних збитків на суму 635399, 42 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. ст.370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України визнати невинуватим та за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК Україні, виправдати.

Цивільний позов ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальних збитків на суму 635399, 42 грн. залишити без розгляду.

Речові докази:

- компресор сірого кольору марки MCH2-CNG в кількості 2 шт., металевий розподільник з манометром (вимірником тиску) в кількості 1 шт., газові балони в кількості 118 шт., які передані на зберігання начальнику Сєвєродонецького МРУЕГГ повернути власнику ОСОБА_12;

- лічильники газові в кількості 2 шт., пристрої, які опечатують в кількості 2 шт., які передані в камеру схову Жовтневого РВ ЛГУ - знищити;

- одна банкнота номіналом 10 (десять) гривень серії КР 9397757; дві банкноти номіналом кожна по 5 (пять) гривень серії: КД 0846868, ЗЦ 4936568; сімдесят банкнот номіналом кожна по 2 (дві) гривні серії: МД 2080283, ЕЯ 7670866, КБ 4803059, КЖ 8354265, КБ 1697748, ВД 6033754, ЕЄ 0619521, МД 2075510, ЄЧ 0540794, ЄЄ 9754284, НБ 5901062, ЄХ 8263098, ВЖ 9343733, ЄЄ 1116474, КЖ 9018409, ЕЕ 2423826, ЕБ 52786632, КД 2929209, МВ 9717704, КГ 331593, ЕЕ 5931494, ЕБ 672769, ЕИ 7559968, МД 8891446, ЄЄ5484253, КЕ 7034576, АЕ 3429003, ЕХ 4636057, ЕБ 4852081, КЖ 4978597, МД 6228691, ЄЯ 4212810, МД 7254137, ЕБ 5923712, ЕЄ 2143939, ЄЧ 9375764, КЖ 3965434, ЄД 5685154, ЗГ 1902610, АЩ 2863312, ЕГ 8155640, МВ 8057987, ЕЧ 6478963, МД 6900453, КЖ 6102858, МГ 5038311, ЄЯ 1822210, КБ 5101065, КЕ 1109595, ВБ 3892204, КД 6805181, НБ 9392516, ЗГ 2210316, ЕА 8005506, ЕА 2585295, ЄЗ 9664758, АГ 3870461, ЄХ 3997959, НБ 6781232, КБ 1733852, ЕЕ 6984273, КГ 0936952, ЄЗ 6475599, ЗГ 7352758, МД 0250252, ЕА 2901144, АГ 8330946, ЕД 8904051, ЗГ 8376854, МГ 9552647; п'ятнадцять банкнот номіналом кожна по 1 (одній) гривні серії: МИ 6784845, КБ 7384173, КД 5752830, НЄ 9746687, ЄА 7059205, ГЕ 5306887, ГД 0089754, ГШ 6104939, МБ 0679159, КГ 1640718, МА 8407634, ГЖ 9082600, ВШ 7579566, МА 0998183, УИ 2593657, а всього на загальну суму 175 (сто сімдесят пять) гривень, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи повернути власнику ОСОБА_12;

- ноутбук в корпусі чорного кольору марки «ASUS», ноутбук в корпусі сірого кольору «PRESTIGIO», пристрій «Digstal Video Recorder H/264» в корпусі чорного кольору, які передані на зберігання до камери схову Жовтневого РВ ЛГУ повернути власнику ОСОБА_12;

- інструкція з експлуатації; графіки; лист формату А4, на якому є зображення компресора для стиску природнього газу низького тиску; лист формату А4, на якому міститься текст, виконаний рукописний текст, чорнилами чорного кольору. У верхній частині документу міститься текст «Інвентаризаційний опис станом на 03.07.2012 року»; лист формату А4, на якому міститься таблиця, виконана чорнилами чорного кольору: «Визначення кількості СПГ (м3) в одному балоні обємом 50 л»; листи формату А4 в кількості 3-х штук, на яких містяться таблиця і текст, виконаний чорнилами чорного кольору. В верхній частині документу міститься текст: «ОСОБА_19 опосвідчення газових балонів. Власник ОСОБА_39»; листи формату А4 в кількості 63-х штук. На титульному листі у верхній частині документа міститься текст: «Керівництво по експлуатації компресора МСН-10 CNG»; брошура розміром сторін 10 см х 15 см на 60 аркушах, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи залишити при матеріалах справи;

- журнал реєстрації заяв СМУЕГГ за 2011 рік та журнал обліку газонебезпечних робіт, проведених без наряду допуску ЄРГО і Г СМУЄГХ за 2010 рік, які передані на зберігання ОСОБА_18 повернути власнику ПАТ «Луганськгаз»;

- відеозапис, який знаходиться в «Digstal Video Recorder H/264», який зберігається в камері схову Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області знищити.

Процесуальні витрати:

- за виробництво почеркознавчої експертизи № 82/2 від 15.03.2013 року в сумі 489 грн. 44 коп., віднести за рахунок держави.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєверодонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко