Ухвала суду № 54801874, 31.12.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

31.12.2015 Справа №607/19724/15-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., при секретарі судового засідання Ліщинському О.І., за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1, неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_3, законного представника ОСОБА_4, психолога ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 27 травня 2015 року Підволочиським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчим управлінням ГУ НП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210150000362 від «25» грудня 2015 року, за ознаками злочину, передбаченого п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, 25 грудня 2015 року до чергової частини Підволочиського ВП ГУ НП в Тернопільській області надійшла заява від чергового лікаря Підволочиської ЦКРЛ про те, що у медичний зазначений заклад для надання медичної допомоги доставлено ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку м. Збараж, вул. Грушевського, 66/55, Тернопільської області.

У процесі досудового розслідування встановлено, що 25 грудня 2015 року, близько 19 години 10 хвилин, ОСОБА_7 на автомобілі НОМЕР_1, належного ПП «Таксі Тернопіль», у якому вона працює водієм, привезла із м. Тернопіль у смт. Підволочиськ на вул. ОСОБА_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 та його товариша ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, які спричинили їй тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення в ділянці шиї.

За вказаним фактом 25 грудня 2015 року СВ Підволочиського ВП ГУ НП в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210150000362 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.115 КК України.

На наступний день, 26 грудня 2015 року, у Підволочиській ЦРКЛ ОСОБА_7 померла, а тому кримінально-правова кваліфікація у провадженні змінена з ч.2 ст.15 - ч.2 ст.115 на п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №965 від 28 грудня 2015 року, смерть ОСОБА_7 настала від гострої дихальної недостатності, викликаної пораненням шиї з пошкодженням гортані.

Постановою заступника прокурора Тернопільської області розслідування кримінального провадження № 12015210150000362 доручено слідчому управлінню ГУ НП в Тернопільській області.

30 грудня 2015 року о 11 год. 05 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

31 грудня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25 грудня 2015 року, у процесі якого виявлено та вилучено сліди біологічного походження та розкладний ніж; лікарським свідоцтвом про смерть №965 від 28 грудня 2015 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 є гостра дихальна недостатність, масивний двобічний ателектаз легень, поранення шиї з ушкодженням гортані; протоколом огляду місця події від 30 грудня 2015 року, а саме оглядом помешкання ОСОБА_2 у процесі проведення якого виявлено та вилучено одяг останнього зі слідами речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_10; показаннями підозрюваного ОСОБА_2; показаннями підозрюваного ОСОБА_11; показаннями підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які вони дали у процесі проведення одночасного допиту, яким вони викривають один одного у вчиненні злочину; довідкою «Ломбарду» від 30 грудня 2015 року, згідно якої 26 грудня 2015 року зафіксовано отримання від підозрюваних мобільного телефону марки «HUAWEI», яким користувалася потерпіла.

Підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а також встановлено обставини, які виправдовують обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують наявність ризиків, зокрема те, що він після скоєння злочину з місця події втік, що свідчить про те, що перебуваючи на волі може, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знає фактичне місце проживання свідків та з урахуванням відомих йому обставин, може незаконно впливати на них з метою дачі неправдивих показів чи зміни показів для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 цього, на даний час у кримінальному провадженні не зясовано всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не проведено усі необхідні слідчі дії, а тому в разі застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, орган досудового розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками та свідками, а також перешкоджанню ним в розслідуванні кримінального провадження шляхом знищення речей чи документів, які мають істотне значення для розслідування.

Таким чином жоден із інших запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ОСОБА_2 не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому слідчий клопоче застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених у ньому.

Захисник-адвокат ОСОБА_3 вважає, що у клопотанні і прокурором в судовому засіданні не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_5 цього не доведено, що застосування до його підзахисного менш суворого запобіжного заходу як тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Допитаний в судовому засіданні підозрюваний думку свого захисника підтримав та просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя керується рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, згідно п. 175 якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

На думку слідчого судді, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, що підтверджується оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобовязаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє увязнення може бути застосоване. А тому слідчий суддя зобовязаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

З врахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, того, що ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення, що повязане із заподіянням смерті людини при кваліфікуючих обставинах, з місця злочину втік, а тому слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду таким чином перешкоджаючи кримінальному провадженню. Окрім цього останній перебуваючи на волі та знаючи фактичне місце проживання свідків та з урахуванням відомих йому обставин, може незаконно впливати на них з метою дачі неправдивих показів чи зміни показів для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності

Також слідчим суддею враховується вік та стан здоровя підозрюваного, репутація та міцність соціальних звязків підозрюваного ОСОБА_2, те що останній будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин, а тому слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, встановлені ст. 177 КПК України та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, а тому клопотання слідчого слід задовольнити, а в задоволені клопотання захисника-адвоката ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_2, запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

З врахуванням п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя не вбачає необхідності визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 11 год. 05 хв. 30 грудня 2015.

Датою закінчення дії ухвали вважати 11 год. 05 хв. 28 лютого 2016 року.

В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_2, запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2 негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду ОСОБА_12