Рішення № 54801361, 20.08.2013, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/43/13- ц

2/324/107/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 м.Пологи

Пологівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Лінник Г.О., при секретарі Івлєвій О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та скасування запису Державного реєстру прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом , в якому вказав, що 13 червня 2012 року ОСОБА_2 позичив у нього 107699,57 грн. Рішенням Пологівського районного суду від 10 вересня 2013 року з ОСОБА_2 було стягнуто суму боргу у розмірі 101045,81 грн. та судові витрати у розмірі 1090,46 грн. Однак відповідач відмовився в добровільному порядку виконувати рішення суду, та повідомив , що звертатися до Державної виконавчої служби не має сенсу, оскільки 30 серпня 2012 року він подарував 1/4 частину приватизованої квартири № 12 по вул. Східній у будинку № 29 м. Пологи Запорізької області своїй матері ОСОБА_3. В звязку з чим, позивач вважає, що договір дарування1/4 частини квартири, має ознаки фіктивного правочину, які полягають в свідомому намірі відповідачів не виконувати зобовязання по договору дарування, а приховати справжні наміри учасника правочину, які полягають в тому, щоб унеможливити звернення стягнення на належну ОСОБА_2 частину нерухомості та прохає суд визнати недійсним договір дарування 1/4 частини приватизованої квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 серпня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, обґрунтувавши суду мотиви предявлення позову, повністю підтримала позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник проти позову заперечують, мотиви його предявлення оспорюють.

Третя особа приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти позову заперечує, мотиви його предявлення оспорює.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, дійшов до наступного.

Встановлено, що 30 серпня 2012 року ОСОБА_2 подарував своїй матері ОСОБА_3 1/4 частину приватизованої квартири за адресою: м. Пологи Запорізької області, віл. Східна,29/12. Вище вказане нерухоме майно було зареєстровано належним чином, а договір дарування було укладено відповідно до вимог діючого законодавства. Відчуження ОСОБА_2 частини квартири відбулося після відкриття провадження у цивільній справі про стягнення боргу, однак в судовому засіданні він повністю визнав позовні вимоги та мав намір відшкодовувати заборгованість.

При здійсненні нотаріальної дії посвідчення договору дарування, нотаріус керувалась нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за № 282/20595 від 22.02.2012 року, було встановлено осіб, які звернулися до нотаріуса, перевірено їх правоздатність та цивільну дієздатність, належність майна відчужувачу та дійсність намірів сторін, а також відсутність будь-яких заборон та арештів на майно дарувальника ОСОБА_2, що підтверджується витягами: з Державного реєстру рухомого майна - податкові застави; реєстру обтяжень рухомого майна; Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №37591789. А отже на час укладання договору дарування які не будь заборони на майно відчужувача були відсутні.

Згідно роз'яснень Постанови № 9 від 06.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» п. 4, п. 7 - правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом через не відповідність його вимоги закону, а також з підстав, визначених законом (ст. 203-204 ЦК України).

Таким чином відсутні підстави вважати, що договір дарування 1/4 (однієї четвертої) частини квартири від «30» серпня 2012 року є фіктивним.

Крім того вимоги ст. 216 Цивільного кодексу України, та ст. 234 Цивільного кодексу України та роз'яснення Постанови № 9 від 06.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» на законодавчому рівні при розгляді справи необхідно враховувати ознаку фіктивності в діях обох сторін правочину.

Також в разі звернення зацікавленої особи на визнання правочину недійсним позивач повинен довести, що учасники правочину на момент вчинення не мали наміру створити правові наслідки - дарування, в цьому випадку - тягар доказування договору дарування, як фіктивного правочину, згідно ст. 60 ЦПК України покладається на позивача.

Таким чином, суд вважає, позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного 203, 204, 216, 234 ЦК України, керуючись ст.. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 214...215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору дарування 1/4 частини приватизованої квартири АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 серпня 2012 року , посвідченого приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та скасування запису Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти діб з дня його винесення.

Суддя: