Ухвала суду № 54800864, 01.09.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10713/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2015 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,-

встановив:

Представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк».

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року передбачено, що позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленимстаттею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно достатті 39 Закону України «Про іпотеку».

Встановлено, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги, а саме: вказано, що між ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0612/0508/45-012 від 08.05.2008 року та надано кредитні кошти у розмірі 31000,00 доларах США, натомість не вказано з якого часу виникла заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором; не надано розрахунку заборгованості відповідача по кожній складовій суми боргу, а саме: розрахунок заборгованості по основній сумі кредиту, за відсотками, за комісією з зазначенням дати виникнення заборгованості, складових заборгованості, дати оплат, здійснених боржником в рахунок погашення боргу, не надано доказів про купівлю позивачем у ПАТ «Сведбанк» права вимоги по іпотечному договору № 0612/0508/45-012-Z-1 від 08.05.2008 року, оскільки позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на будинок, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Минай, вул. Тр. Будівельників, 6.

Відповідно до ч. 4статті 119 ЦПК Українипозовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам якстатті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першоїстатті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Так згідно дост. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. А тому з врахуванням вищевикладеного зміст позовної заяви має також відповідати й вимогамст. 39 Закону України "Про іпотеку". Позивач не виконав вищевказані вимоги ч. 4ст. 119 ЦПК України, п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", та ст. 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки в позовній заяві позивачем не зазначено: всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, з позовних вимог позивача, вбачається, що останній просить звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності. Разом з цим, із матеріалів іпотечного договору слідує, що вирішення спору в позасудовому порядку можливе шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, на підтвердження прохальної частини позовної заяви, позивачем не надано договір про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки щодо задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання.

Тому враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 38 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позивачу слід визначитись із позовними вимогами.

Окрім цього, позивачемне зазначенодоказів на підтвердження отримання ОСОБА_2 кредитних коштів в розмірі 31000,00 доларах США; не зазначено доказів реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем на час звернення до суду з позовом; в порушення вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку"не вказано заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; в обґрунтування вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначені посилання на докази про кількість проживаючих та/або зареєстрованих мешканців (або заява відповідно до ст. 137 ЦПК України,не зазначено щодо відмови позивачу в наданні інформації про кількість зареєстрованих осіб у квартирі тощо).; крім того, позовна заява не містить викладу обставин з приводу зазначення про наявність іншого майна у відповідача, чи є іпотечне майно єдиним житлом для проживання та чи мешкає відповідач у ньому на час звернення із позовом до суду, або наявність підстав для звільнення від доказування всіх цих обставин.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,суддя-

ухвалив:

Позовну заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 10 вересня 2015 р., але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3