Постанова № 54797030, 21.12.2015, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-а/381/85/15

381/4261/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Антощенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Фастів та Фастівському районі Київської області про визнання рішення не законним,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом, де просила суд визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Фастів та Фастівському районі Київської області про припинення їй з 01.03.2015 року виплати пенсії як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії та зобовязати відповідача нарахувати їй з цього ж часу пенсію за віком за вказаною категорією.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вона є постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням, виданим Київською облдержадміністрацією 02.06.1993 року. З 27.07.2014 року позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Між тим, відповідач з 01.03.2015 року припинив виплату пенсії, посилаючись на лист департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, яким вказаний особливий статус позивача не підтверджено. Між тим, позивач постійно проживала в зоні відчуження з 08.02.1977 року в смт. Поліське Київської області, а відтак отримала вказаний особливий статус у визначений ст.14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» спосіб. Вказаними діями відповідача було порушено її права на отримання пенсії, а оскільки відповідача самостійно відмовляється нарахувати пенсію у отримуваному розмірі, тому позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на викладені у позові обставини, зазначаючи, що позивач постійно проживала в зоні відчуження, що є підставою для надання їй особливого статусу постраждалої особи від наслідків аварії на ЧАЄС.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримавши свої письмові заперечення проти позову, оскільки встановлений строк проживання позивача у зоні відчуження є меншим, ніж передбачено законодавством.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, матеріали пенсійної справи позивача, повно і всебічно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно дослідивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 23.07.2014 року позивач як постраждала особа внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Фастів та Фастівському районі Київської області, де отримувала пенсію в розмірі 1137,88 грн.

Між тим, як вбачається з листа №12090/10 від 30.10.2015 року відповідача на адресу позивача, з 01.03.2015 року управління було припинено виплату пенсії згідно вказаного Закону згідно відповіді Головного управління соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, яким не було підтверджено статус позивача як потерпілої особи у звязку з недостатнім терміном проживання в зоні відчуження смт. Полісся Київської області, ніж це визначено законодавством (а.с.8, 14).

Згідно розпорядження відповідача без дати та номеру, то позивачу було припинено виплату пенсії з 01.03.2015 року до зясування (а.с.17, 32).

Між тим, вказані висновки відповідача є помилковими і не відповідають даними, що містяться у досліджених в судовому засіданні письмових доказах і показаннях сторони позивача.

У відповідності до посвідчення позивача серії Б №069293 від 02.06.1992 року, видане Київською облдержадміністрацією, то вона є громадянкою, що підлягає безумовному відселенню категорії 2 та має пільги у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.4).

Крім того, довідкою архівного відділу Поліської районної ради від 06.08.2014 року визначено постійний період проживання позивачки в зоні відчуження з 08.02.1977 року по 16.12.1988 року, тобто увесь час до аварії на Чорнобильській АЄС, що надає їй право на отримання пенсії у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у не менше як у раніше отримуваному нею розмірі.

Вказані документи були надані з архіву відповідачу.

З аналізу наведених доказів достовірно встановлено помилковість тверджень відповідної посадової особи відповідача про відсутність доказів постійного проживання позивача в зоні відчуження до катастрофи на АЄС.

Згідно п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Згідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Умови надання комплектності документів для призначене пенсії відповідачем не оспорюються, а тому з врахування доказів постійно проживання позивача в зоні відчуження та формулювання причин відмови в продовженні виплати пенсії позивачу, суд вважає таку відмову безпідставною та не обґрунтованою, що є наслідком задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідач не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи ті обставини, що із часу зменшення виплати пенсії з 01.03.2015 року позивач неодноразово в липні 2015 року звертався до відповідача із заявою про необхідність повернення їй невиплаченої пенсії, а позов до суду поданий 02.10.2015 p., тобто в межах строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України, тому поновлення права і призначення позивачу пенсії з врахуванням заробітної плати можливе з дати її зменшення, тобто з 01.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст. 14, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 4, 8, 9, 17, 71, 72, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання рішення незаконним задовольнити.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду в місті Фастові та Фастівському районі Київської області про припинення виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2015 року пенсії за віком, як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові та Фастівському районі Київської області здійснити нарахування та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, що не менше за отримуваний нею розмір пенсії станом на 17.09.2014р. за віком, як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, з урахуванням проведених виплат за весь період з 01 березня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя