Вирок № 54796813, 30.07.2010, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №1-313/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Воскресенській Т.В.,

за участю прокурора Ільїна Ю.А., Крижановського О.А.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, 12 грудня 1962 року народ-ження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не од-руженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в КП „Київський метрополітен на посаді старшого пожежника, роз-лученого раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, діючи умисно, шляхом надання засобів здійснив пособництво у підробленні посвід-чення, яке видається установою, що має право видавати такий документ, і яке надає право і звільняє від обо-вязку, з метою власного використання. Крім того, діючи умисно, ОСОБА_1 використав завідомо під-роблений документ.

Ці злочини підсудний вчинив з наступних підстав.

В грудні 2009 року ОСОБА_1 перебував на території ринку „Петрівка, що розташовується в м. Києві по вул. Вербовій, 23. До нього підійшла не встановлена особа та запропонувала йому виготовити пен-сійне посвідчення, яке він зможе використовувати для безкоштовного проїзду в електропоїздах. Підсудний розумів, що він не має права на отримання цього посвідчення, але у нього виник умисел, спрямований на придбання підробленого пенсійного посвідчення та використання його в подальшому. Тому, реалізуючи злочинний умисел, він погодився з пропозицією не встановленої особи та для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення передав їй свою фотокартку та повідомив власні анкетні дані. У такий спосіб він на-дав засоби для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення. В той же день ОСОБА_1 та не вста-новлена особа зустрілись на цьому ж місці. Не встановлена особа передала підсудному підроблене пенсійне посвідчення інваліда ІІ-ої групи №192160, видане на ім'я ОСОБА_1, а підсудний передав не встанов-леній особі грошову винагороду у розмірі 100 гривень.

21 квітня 2010 року приблизно о 10 годині 05 хвилин ОСОБА_1 слідував в електропотязі №6808 сполученням „Київ-Яготин до станції „Бориспіль. В ході перевірки проїзних документів у нього виник умисел, спрямований на використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення. Реалізуючи злочин-ний умисел, підсудний предявив на контроль провідникам-касирам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підроблене пенсійне посвідчення інваліда ІІ-ої групи №192160, видане на його ім'я. У такий спосіб ОСОБА_1 використав цей завідомо підроблений документ.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених злочинах визнав повністю та показав, що, дійсно, за наведених вище обставин він надав фотокартку та повідомив анкетні дані для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення, та використав його, завідомо розуміючи, що воно є підробленим.

У звязку з тим, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини вчинення зло-чинів, суд на підставі ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фак-тичних обставин.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах доведена повністю.

Дії підсудного кваліфіковані:

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, як пособництво шляхом надання засобів підробленню документа, який видається установою, що має право видавати цей документ, і який надає права та звільняє від обовяз-ків, з метою власного використання;

- за ч.3 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Адже пенсійне посвідчення є офіційним документом, яке видається відповідним місцевим управ-лінням Пенсійного фонду України або управлінням праці та соціального захисту населення. Цей документ надає права, передбачені Законом України „Про пенсійне забезпечення та іншими чинними законами Ук-раїни, та звільняє від відповідних обовязків. Зокрема, пенсійне посвідчення інваліда ІІ-ої групи звільняє від обовязку оплачувати вартість проїзду в електропоїздах приміського сполучення. Шляхом вклеювання фото-картки підсудного в пенсійне посвідчення та внесення в нього анкетних даних ОСОБА_1 не встановлена особа здійснила виготовлення підробленого документа. З цією метою підсудний передав не встановленій особі власну фотокартку та повідомив свої анкетні дані. У такий спосіб він надав засоби для вчинення зло-чину, що є пособництвом. ОСОБА_1 розумів, що не має права на призначення пенсії та отримання пен-сійного посвідчення, він усвідомлював, що отримає лише підроблене пенсійне посвідчення. Підсудний знав, що пособництво у виготовленні підробленого документу є кримінально-караним діянням, але він свідомо бажав та прагнув отримати підроблене пенсійне посвідчення для звільнення його від обовязку оплачувати вартість проїзду у електропоїздах міжміського сполучення. Це свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 умислу. Тому дії підсудного належить кваліфікувати за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.

Крім того, підсудний мав на меті безкоштовно проїхати в електропоїзді. Керуючись цим корисним мо-тивов, він предявив на контроль проїзних білетів підроблене пенсійне посвідчення. У такий спосіб він ви-користав підроблений документ. Те, що пенсійне посвідчення є підробленим, ОСОБА_1 знав до предявлення документу. Це свідчить про те, що використання підробленого пенсійного посвідчення має оз-наку завідомого. Тому дії підсудного належить кваліфікувати також за ч.3 ст.358 КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений:

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, за пособництво шляхом надання засобів виготовленню під-робленого документа, який видається установою, що має право видавати його, і який надає права або звіль-няє від обовязків;

- за ч.3 ст.358 КК України, за використання завідомо підробленого документа.

Обираючи ОСОБА_1 кримінальне покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, дані, які характеризують особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисні злочини невеликої тяжкості.

Аналіз даних про особу підсудного вказує на те, що він характеризується позитивно: раніше не суди-мий (а.с.69 т.1); на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.70 т.1); за місцем про-живання компрометуючих матеріалів немає (а.с.71 т.1); приймає участь у навчанні та лікуванні дочки ОСОБА_4

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1, є те, що він щиро розкаявся у вчиненні зло-чинів та активно сприяв їх розкриттю.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочинів, тяжкості цих злочинів та даних про особу підсудного суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу у певному розмірі, а за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.358 цього ж Кодексу, покарання у виді штрафу у певному розмірі. При визначенні остаточного покаран-ня суд вважає, що на підставі ч.1 ст.70 КК України слід застосовувати спосіб поглинення менш суворого по-карання більш суворим.

Підстави для застосування до нього арешту та обмеження волі відсутні.

Речовий доказ-підроблене пенсійне посвідчення інваліда ІІ-ої групи №192160, видане на ім'я ОСОБА_1, залишити в матеріалах кримінальної справи. Стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ з обслугову-вання ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті витрати на проведення технічних дослід-жень документів у загальному розмірі 675 гривень 72 копійок.

Керуючись ст.ст.81, 323, 324 КПК України, ст.65, ч.1 ст.70, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК Украї-ни, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.3 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 1190 гривень;

за ч.3 ст.358 КК України штраф у розмірі 850 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визна-чити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1190 гривень.

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити ОСОБА_1 до вступу ви-року суду в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті (розрахунковий рахунок: 31257272210703; код: 25576445; банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області; МФО: 821018) витрати на проведення технічних досліджень документів у загальному розмірі 675 гривень 72 копійок.

Речовий доказ-пенсійне посвідчення інваліда ІІ-ої групи №192160, видане на ім'я ОСОБА_5, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бо-риспільський міськрайонний суд.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_6