Вирок № 5479652, 27.02.2009, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-32/2009 р. Вх. 11.12.2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої – судді Бліщ О.Б.

при секретарі – Павлюк А.В.

з участю: прокурора – Цинайко Н.І.

захисника – ОСОБА_1

потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, вдівця, судимого Рахівським районним судом 08.02.2008 року, за ст.122 ч.1 КК України, до двох років обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 1 рік ,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 Дмитрович, 16 жовтня 2008 року, близько 17.00 години, в с. Верхнє Водяне, біля бару «Янтар», на ґрунті виниклої сварки, умисно наніс декілька ударів кулаками по обличчю та черевиками, які тримав у руках, по голові ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді синця правої повіки, лівої скулової ділянки з переходом на щоку, ссаден передніх поверхонь обох колінних суглобів, ЗЧМТ. Забою головного мозку середнього ступеню важкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у скоєному визнав частково та показав суду, що 16.10.2008 року він, в с. Верхнє Водяне, на вулиці, біля будинку ОСОБА_5, під час сварки наніс потерпілому ОСОБА_2 ударів по голові та обличчю, так як був сильно розгніваний на нього, він думав, що ОСОБА_2 приховав його гроші. Часткове визнання вини полягає в тому, що черевиками потерпілому ударів не наносив

Заявлений цивільний позов визнає. У вчиненому розкаюється просить не карати його суворо.

Потерпілий ОСОБА_2, будучи допитаним в судовому засіданні, ствердив, що дійсно, 16 жовтня 2008 року, він сидів на лавочці по вулиці Макаренка, навпроти будинку ОСОБА_5, коли до нього підійшов ОСОБА_3, привітався з ним, сказав, що йде до ОСОБА_5 купити черевики. Через декілька хвилин, ОСОБА_3 вийшов і попросив його піти розміняти 50 гривень, так як ОСОБА_5 не мав здачі. Він погодився і пішов в кафе, де працює ОСОБА_6, попросив її розміняти гроші. Вона взяла від нього 50 гривень, дала йому 20 гривень та сказала за рештою прийти трохи пізніше. Повернувшись до ОСОБА_3 він віддав йому 20 гривень та сказав, що 30 гривень поверне пізніше. Забравши гроші ОСОБА_3 знову пішов до ОСОБА_5. Повернувшись, він наказав йому йти і забрати решту грошей. Пішовши в кафе, він побачив, що двері в кафе вже зачинені. Коли повернувся і сказав про це ОСОБА_3, той розгнівався і став з ним сваритися при цьому почав бити його кулаками по голові та обличчю, питати куди він подів гроші, після чого декілька разів вдарив його по голові тими черевиками, які тримав у руках. Від отриманих ударів він втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, біля нього нікого не було. Він пішов додому та ліг спати. За медичною допомогою звернувся 20 жовтня 2008 року в Рахівську ЦРЛ, звідки його направили на обстеження в м. Ужгород. Заявляє у справі цивільний позов на суму 1526 гривень 42 копійки, як матеріальну шкоду (витрати на придбання медикаментів), просить підсудного не карати суворо.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що 16.10.2008 року біля 13 год., він вийшов на вулицю і побачив, що на лавочці, яка під його забором, сидить ОСОБА_2. Десь біля 14 год., до нього додому прийшов ОСОБА_3, якому він пообіцяв, що продасть черевики. Прийшовши ОСОБА_3 подав йому 50 гривень, але так як він не мав здачі з тих 50 гривень, то попросив ОСОБА_3 піти і десь розміняти ці гроші. Тоді ОСОБА_3 вийшов з його подвір’я, дав ОСОБА_2 50 гривень і сказав, щоб той пішов та поміняв йому гроші. ОСОБА_2 взяв від ОСОБА_3 гроші і пішов в кафе, де працює ОСОБА_6. Приблизно через 10 хвилин Гамор повернувся та сказав ОСОБА_7, що він був в кафе, але ОСОБА_6 з 50-ти гривень дала лише 20 гривень, пояснюючи тим, що 30 гривень їй винен ОСОБА_3. Тоді між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почалася сварка. Побачивши, що вони між собою сваряться він зайшов до себе у двір. Десь через 30 хвилин він знову вийшов на вулицю, де на лавочці сидів ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Він побачив, що в ОСОБА_2 текла кров з рота. Він тоді сказав ОСОБА_7, щоб той віддав йому гроші за черевики. Після тих слів ОСОБА_7 вийняв з кишені 25 гривень, подав йому і знову став сваритися з ОСОБА_2. В процесі сварки ОСОБА_7 почав тими черевиками бити ОСОБА_2 по голові. Від отриманих ударів ОСОБА_2 схилив голову в низ. Після того він зайшов до себе додому.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що вона являється дружиною ОСОБА_2. Так 16.10.2008 року, приблизно о 18 години, прийшовши додому, побачила свого чоловіка ОСОБА_2, який спав на ліжку, все обличчя в нього було в ссадинах, а одяг в крові. Так як він спав, то вона не стала його будити. Наступного дня, тобто 17.10.2008 року, в розмові чоловік їй розповів, що 16.10.2008 року його кулаками та черевиками побив по голові ОСОБА_3, за те, що він не повернув йому всі гроші, які ОСОБА_3 послав його розміняти. Так як ОСОБА_2 думав, що його перестане боліти голова, то вони спершу нікому нічого не заявляли і за медичною допомогою нікуди не зверталися. Однак, 19.10.2008 року в ночі йому стало погано, тому на наступний день вони звернулися в Рахівську лікарню, де й було встановлено, що її чоловік від ударів отримав середнього ступеня важкості тілесні ушкодження.

Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, винність його у вчиненому доведена перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

- Протоколом усної заяви про злочин, із якого вбачається, що 20 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернувся в Рахівський РВ УМВС України в З/о про скоєння щодо нього злочину ОСОБА_3 ( а.с.3);

- актом судово-медичного освідчення №475 від 23.10 – 28.10.2008 року стверджено, що на момент судово-медичного освідчення у ОСОБА_2 виявлені тілесні пошкодження у вигляді синця правої повіки, лівої скулової ділянки з переходом на щоку, ссаден передніх поверхонь обох колінних суглобів, ЗЧМТ. Забою головного мозку середнього ступеню важкості. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення або при падінні і ударянні об такі з висоти власного росту, вкладаються в строк пригоди, що мала місце 16.10.2008 року та кваліфіковані як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості (а.с.18-20);

- висновком експерта №499 від 21 листопада 2008 року стверджено, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні пошкодження у вигляді синця правої повіки, лівої скулової ділянки з переходом на щоку, ссаден передніх поверхонь обох колінних суглобів, ЗЧМТ. Забою головного мозку середнього ступеню важкості. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, якими могли бути руки стиснуті в кулак та обуті ноги сторонньої особи, або при падінні і ударянні об тверді предмети з висоти власного росту, вкладаються в строк пригоди, що мала місце 16.10.2008 року та кваліфіковані як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості. Внутрішньо мозкова гематома в правій гемісфері є вторинною (а.с.52);

- повідомленням Рахівської ЦРЛ по вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 у ЛОР-неврологічному відділенні Рахівської ЦРЛ (а.с.87).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 в сумі 1526 гривень 42 копійки, як матеріальна шкода (витрати на придбання медикаментів), повністю доведена потерпілим у ході судового засідання та підлягає до стягнення з підсудного на користь ОСОБА_2 у повному обсязі. Також до задоволення підлягає цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Рахівської районної лікарні, в сумі 782 гривні 86 копійок, затрачених Рахівською районною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2 в ЛОР-неврологічному відділенні.

Судові витрати відсутні.

Речових доказів у справі немає.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує як пом’якшуючі обставини те, що він вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, проживає у важких матеріально-побутових умовах.

Обтяжуючою обставиною у відношенні підсудного суд враховує скоєння ним злочину повторно.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, особу винного, його щире розкаяння, думку потерпілого який просив не карати підсудного суворо, сукупність усіх пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі, що прямо передбачено в санкції ч.1 статті 122 КК України за цей злочин.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вироком Рахівського районного суду від 08.02.2008 року був засуджений за ст.122 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 роки, а даний злочин скоїв в період відбуття покарання за попереднім вироком, тому до покарання за даним вироком слід частково приєднати покарання за вироком суду від 08.02.2008 року.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України та призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Рахівського районного суду від 08.02.2008 року та остаточно до відбування ОСОБА_3 призначити покарання у виді – 2 (двох) років та 6 (шести)місяців обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 10 лютого 2009 року, тобто з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1526 гривень 42 копійки цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Рахівської районної лікарні 872 гривні 86 копійок затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 в Рахівській РЛ, переказавши вказані кошти на р/р 35413001002276 УДК в Закарпатській області, м. Ужгород, код 01992624, МФО 812016.

На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк, з моменту отримання ним копії вироку.

Головуюча: О.Б. Бліщ