Постанова № 54795015, 21.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2015 року № 826/16253/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Оленерго" (надалі - ТОВ "Оленерго", позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, пов'язані із складанням Акту (Податкової інформації) №121/26-55-22-02/38749914 від 19.06.2015 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських відносин;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управлінян ДФС у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового креиту в озрізі контрагентів» інформацію, викладену у Акті про перевірку №121/26-55-22-02/38749914 від 19.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно проведено документальну позапланову виїзну перевірку.

На думку позивача, запит про надання пояснень та їх документального підтвердження складений відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства, зокрема, ним не зазначені відповідні підстави для необхідності надання документів. Однак, вимоги податкового законодавства щодо надання документів та пояснень на запит податкового органу позивачем виконані, а сам лист податкового органу позивач не вважає запитом, тому позивач наполягає на безпідставності проведеної перевірки.

Представником позивача подано клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності позивача за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що у відповідача були всі правові підстави для проведення позапланової виїзної перевірки та складання акту за результатами її проведення у відповідності до нормчинного податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Оленерго" зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.05.2013 №10701020000049965. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 38749914.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова буд. 1, (офіс), павільйон 60.

Позивача взято на податковий облік в органах ДПІ у Печерському районі м. Києва 15.05.2013 за № 26551379459.

Відповідачем в період з 22.05.2015 по 12.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Оленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтерпродукт Груп" (податковий номер 38766144) за період 01.09.2014 по 31.10.2014 року; ТОВ "Ед-Ворлд Трейд" (податковий номер 37640673); ТОВ "Ед-Ворлд Паблішнг" (податковий номер 37147030) та ПП "ПДП Три" (податковий номер 34593982) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014; ТОВ "Альянс Еджі Ем (податковий номер 37025633) та ТОВ "УФК-Груп" (податковий номер 38515960) за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт від 19.06.2015 №121/26-55-22-02/38749914.

Вказана перевірка проведена, зокрема, на підставі наказу від 22.05.2015 №941, згідно з яким підставами проведення перевірки визначено: пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи, що позапланову виїзну перевірку відповідачем проведено безпідставно, а дії податкового органу, такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідно до зазначених вимог законодавства, на адресу ТОВ "Оленерго" направлено запити від 10.12.2014 №61457/10/26-55-22-02, від 15.01.2015 №839/10/26-55-22-02 та від 09.02.2015 №8617/10/26-55-22-02-10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з рядом контрагентів за період з 01.11.2014 по 30.11.2014.

У запиті ТОВ "Оленерго" попереджено, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит у визначений термін буде розглядатися як підстава для проведення документальної позапланової перевірки у відповідності п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на спростування висновків відповідача викладених в акті перевірки та не заначено причин ненадання таких документів.

Згідно з п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (далі - Порядок № 1245), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши зміст запиту, судом з'ясовано, що у ньому міститься посилання на норми закону, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, а також зазначено, яку саме інформацію просить надати відповідач, перелік контрагентів по яким необхідно надати первинну документацію.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Податковим кодексом України надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, в силу приписів п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка встановлені приписами п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано інформацію та документального підтвердження, зазначених у запиті, що стало підставою для видачі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що копію наказу від 22.05.2015 № 941 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено директору ТОВ "Оленерго" Лабортасу В.В., а також ознайомлено із направленням на перевірку від 22.05.2015 №121/26-55-22-03.

Зі змісту зазначеного наказу та направлення вбачається, що проведення перевірки призначено з 22.05.2015 тривалістю 10 робочих днів. Отже, відповідачем дотримано вимог податкового законодавства щодо належного повідомлення та вручення наказу про проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Статтею 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Наведені норми податкового законодавства надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної перевірки, а платник податків на етапі допуску до перевірки може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши право на захист, на його думку, свого порушеного права.

Однак, з наявних матеріалів у справі вбачається, що позивач допустив перевіряючих до перевірки та не ставив під сумнів правомірність проведення такої перевірки.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010, відповідно до якої платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій та прийняття рішень є вичерпаними, посадових осіб контролюючого органу допущено до спірної перевірки, а тому оскарження дій з призначення та проведення перевірки не може призвести до відновлення, на думку позивача, порушеного його права, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Вказана правова позиція визначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 № К/800/33234/13.

Згідно п. 78.8. ст. 78 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.3. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Отже, з урахуванням викладеного, у відповідача були наявні правові підстави для проведення вказаної перевірки позивача та оформлення її результатів актом від 121/26-55-22-02/38749914 від 19.06.2015, відтак, суд приходить до висновку, що позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового креиту в озрізі контрагентів» інформацію, викладену у Акті про перевірку №121/26-55-22-02/38749914 від 19.06.2015 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266, (далі - Методичні рекомендації) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З системного аналізу викладеного вбачаться, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є інформаційною базою органів державної податкової служби, яка використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З огляду на те, що завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів осіб, враховуючи, що дії щодо внесення до інформаційних баз органів податкової служби акту №121/26-55-22-02/38749914 від 19.06.2015 не порушує права та інтереси позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги у вказаній частині.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття рішень.

В той час, позивачем не доведено та не надано належних і допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог та порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко