Постанова № 54794953, 28.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2015 року № 826/18211/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - відповідач, ПАТ «Брокбізнесбанк») про стягнення податкового боргу розмірі 1 879,98 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що станом на 14.07.2015 р. по особовому рахунку Відповідача (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, код 18010100) обліковується податковий боргу у розмірі 1 879,98 грн., в тому числі:

- податкова декларація з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки № 9018911471 від 19.02.2015 р. терміном сплати 30.04.2015 р. в сумі 1 879,998 грн., не сплачено.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких заперечує проти стягнення з нього податкового боргу на тій підставі, що відповідач перебуває в процедурі ліквідації та не має правових підстав для задоволення кредиторських вимог позивача поза процедурою ліквідації, в інший, ніж передбачено законом черговості спосіб, адже в протилежному випадку будуть порушені права інших кредиторів відповідача.

Суд на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу без проведення судового засідання на підставі поданих сторонами доказів та матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідач перебуває на податковому обліку Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 14.01.2013 р. як платник податків за неосновним місцем обліку. Податковий номер платника податків: 19357489. Місцезнаходження платника податків згідно витягу з ЄДРПОУ: 03057, м. Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 41.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік № 9018911471 від 19.02.2015 р., за якою визначено суму податку у розмірі 1 879,98 грн.

Станом на час звернення до суду з даним позовом за відповідачем обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1 879,98 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем визначені вище податкові зобов'язання не сплачені в установленому порядку, що призвело до виникнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VI.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як передбачено ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок обчислення та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалась податкова вимога від 02.02.2015р. № 71-25 відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виникає після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом з тим, судом встановлено наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 р. № 107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 р. було прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк».

Тимчасову адміністрацію в АТ «Брокбізнесбанк» запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 року.

З 11.06.2014 р. розпочата ліквідація відповідача згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014 р. та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію відповідача Куреного О.В. на період з 11.06.2014 р. по 10.06.2015 р.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2015 р. № 103 продовжено строки здійснення процедури ліквідації відповідача строком на один рік до 10.06.2016 р. включно.

Згідно з пп. 2, 3, 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку, вимога позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 879,98 грн. виникла під час ліквідаційної процедури відповідача, та, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», може заявлятись позивачем в межах ліквідаційної процедури та буде погашатись у сьому чергу вимог кредиторів.

Позивачем надсилалась відповідачу податкова вимога від 02.02.2015 р. № 71-25 на узгоджену відповідачем суму податкового боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення. Доказів включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів шляхом внесення до нього змін відповідачем не надано.

Відповідно, твердження відповідача щодо можливого порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку у разі задоволення судом адміністративного позову позивача є помилковими.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення та включення до реєстру вимог кредиторів відповідача не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекціії Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19357489) податковий борг в розмірі 1 879,98 грн. на користь місцевого бюджету (код платежу 18010100) на бюджетний рахунок одержувача 31412612700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко