Постанова № 54794876, 20.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2015 року № 826/21904/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазобслуговування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство «Нафтогазобслуговування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (далі - позивач, ДП «Нафтогазобслуговування» НАК «Нафтогаз Україна») до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0001322201.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Нафтогазобслуговування» НАК «Нафтогаз Україна» зазначило, що не порушувало норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України (далі - НБУ), оскільки готівкові кошти у касі підприємства на кінець робочого дня, які відповідачем визначено як не оприбутковані, насправді були «розмінною монетою». Водночас, «розмінну монету», отриману з каси підприємства або залишену в скринці реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) з попереднього дня, касир проводить через РРО за допомогою операції «Службове внесення».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи в подальшому за їх відсутності.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ДП «Нафтогазобслуговування» НАК «Нафтогаз Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 відповідачем складено акт від 26.03.2015 № 387/26-53-22-01-21/31059253 (далі - Акт перевірки).

Згідно з даними Акта перевірки відповідачем установлено, що в період з 03.01.2012 по 31.12.2013 в порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), підприємство позивача систематично здійснювало не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства. Так, сума коштів оприбуткована в касовій книзі підприємства не відповідала сумі коштів, вилученій з РРО на підставі фіскальних звітних чеків та переданій до каси підприємства. Зокрема, наприклад, сума коштів, вилучена з РРО на підставі фіскальних звітних чеків 03.01.2012, склала 9 256,11 грн., а сума, оприбуткована в касовій книзі підприємства за цей день, склала 8 906,11 грн. Таким чином, в касі підприємства 03.01.2012 неоприбутковано кошти в сумі 350,00 грн.

Всього під час перевірки встановлено 386 аналогічні випадки не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 126 450,00 грн.

На підставі Акта перевірки та у зв'язку з виявленими порушеннями відповідач прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0001322201, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 632 250,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0001322201 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

На підтвердження власних доводів щодо відсутності порушень з боку ДП «Нафтогазобслуговування» НАК «Нафтогаз Україна» норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, позивач посилається, зокрема, на наказ по підприємству від 28.04.2010 №134 «Про облік розмінної монети на підприємстві». Водночас, копію вказаного наказу до матеріалів справи позивачем не долучено.

Також у своїх доводах позивач звертає увагу на те, що у дні, стосовно яких відповідачем виявлено порушення, в касах (на місці проведення розрахунків) на момент реєстрації першої розрахункової операції вже зберігалась готівка, а саме «службове внесення» у вигляді розмінної монети (в межах ліміту залишку готівки в касі), тобто перехідний залишок готівки попереднього дня.

На підтвердження власної позиції позивачем до матеріалів справи долучено касові книги підприємства на 2012 рік і 2013 рік (Додаток 5 до Положення № 637, Типова форма № КО-4). У вказаних касових книгах відображено лише передачу готівкових коштів у сумі 300,00 грн. або 350,00 грн. та видаткових/прибуткових касових ордерів на ці суми від касира до бухгалтера підприємства, які, як стверджує позивач, були «розмінною монетою».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 1.2 Положення № 637 (зі змінами) визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з п. 7.15 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абз. 2, 3 п. 2.6 Положення № 637).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 01.04.2014 (справа № 21-54а14).

Водночас, згідно із п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Підтверджуючих документів про те, що до каси підприємства вносились відповідні «службові внесення», тобто «розмінна монета» у дні, по яких відповідачем виявлено порушення, позивачем суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5, Типова форма № КО-4).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Тобто надані позивачем касові книги за 2012-2013 роки (Типова форма № КО-4) повинні відображати усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства, а не передачу коштів (розмінної монети) від касира до бухгалтера і навпаки.

Своєю чергою, у п 4.6 Положення № 637 передбачено, що старший касир перед початком робочого дня (за наявності в підприємства кількох касирів) видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей (додаток 6), яку веде старший касир.

Касири в кінці робочого дня зобов'язані скласти звіт про одержану і видану готівку за відповідними касовими документами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей застосовується також для обліку готівки, виданої з каси підприємства довіреній особі, яка виплачує заробітну плату протягом встановленого строку, та повернення нею наявної готівки і касових документів.

Отже, видача розмінної монети повинна була оформлюватись позивачем записами у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей (Типова форма № КО-5).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про не доведення позивачем його позиції стосовно того, що виявлені відповідачем суми готівкових коштів у відповідні дні 2012-2013 років як не оприбуткована готівка були сумами «розмінної монети», яка вносилась кожного дня до місця здійснення розрахунків за допомогою РРО, і були виручкою попередніх періодів, яка до цього була оприбуткована у касі підприємства на підставі розрахункових документів.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У цьому випадку обов'язок щодо доказування відповідач виконав, оскільки довів правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 № 0001322201.

Натомість, твердження позивача в ході судового розгляду справи не знайшли свого належного правового обґрунтування, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та не підтверджені належними доказами.

Ураховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 КАС України, сплачена позивачем сума судового збору відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Нафтогазобслуговування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко