Постанова № 54794872, 30.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 грудня 2015 року 09:30 справа №826/15672/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ОСОБА_1до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1.Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича 2.Фонду гарантування вкладів фізичних осібтретя особаПублічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" провизнання дій протиправними та скасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Волков О.Ю.) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд), в якому просить: 1) визнати неправомірними (протиправними) дії відповідача 1 щодо визнання нікчемними наступних правочинів (згідно повідомлення №4744/01 від відповідача 1 до позивача): правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. з призначенням платежу "Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ №160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 з призначенням платежу "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ "СБС"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором №19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору №19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року, без ПДВ; 2) скасувати неправомірні рішення відповідача 1 щодо визнання нікчемними наступних правочинів (згідно повідомлення №4744/01 від відповідача 1 до позивача): правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. з призначенням платежу "Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ №160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. з призначенням платежу "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ "СБС"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором №19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору №19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року, без ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15672/15; залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі по тексту - третя особа, ПАТ "Банк "Київська Русь"); закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 21 грудня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив; представник відповідача 2 до суду не прибув; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "Банк "Київська Русь" (банк) укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті "Супер-вклад" від 29 вересня 2014 року, згідно з яким, банк приймає від вкладника на зберігання грошові кошти у формі депозитного вкладу в сумі 264 338,00 доларів США до 29 квітня 2015 року.

06 березня 2015 року позивач подав заяву до ПАТ "Банк "Київська Русь" про дострокове розірвання договору банківського вкладу.

19 березня 2015 року між позивачем (позикодавець) та ТОВ "СБС" (позичальник), згідно з яким позикодавець перерахував на поточний рахунок позичальника 7 000 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Банк "Київська Русь", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 15 червня 2015 року №116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" до 19 липня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича до 19 липня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року №138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Уповноважена особа Волков О.Ю. згідно у листі від 08 червня 2015 року №4744/01 повідомила позивача, що визнано нікчемними наступні правочини:

- правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1 на підставі меморіального ордеру№3524 від 19 березня 2015 року, проведено конверсію цієї суми у гривню;

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. з призначенням платежу "Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ №160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1";

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. з призначенням платежу "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ "СБС";

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1 з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1, без ПДВ.

В якості підстави для визнання нікчемними вказаних правочинів зазначено, що вкладнику, як кредитору банку, надано переваги, виходячи з того, що на дату здійснення правочинів невиконані зобов'язання щодо повернення грошових коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання зобов'язання за якими вже настав.

Позивач вважає протиправними дії та рішення про визнання нікчемними правочинів з мотивів його необґрунтованості та зазначає про порушення права розпоряджатися власними коштами.

Відповідачі проти позову заперечили, зазначивши про відповідність дій Уповноваженої особи вимогам закону.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо перевірки правочинів на предмет їх нікчемності та має право визначати, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними за наявності відповідних підстав.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем 1 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не доведено, що вказані вище правочини мають ознаки нікчемності, наприклад: у зв'язку із укладанням правочинів третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемними правочинів з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1, з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1", з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ "СБС"; з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Суд зауважує, що відповідного судового рішення про визнання недійсними вказаних вище правочинів матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Посилання відповідача 1 на порушення порядку дострокового припинення договору банківського вкладу в частині несвоєчасного подання відповідної заяви є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.9 Правил залучення вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Київська Русь", затверджені Постанова Правління ПАТ "Банк "Київська Русь" 18 травня 2012 року №41/3, у випадку дострокового розірвання Договору банківського вкладу за ініціативою Вкладника або дострокового повернення частини суми Вкладу Банк нараховує (перераховує) і виплачує проценти відповідно до умов Договору та чинного законодавства. При цьому різниця між раніше виплаченими процентами та процентами, перерахованими за ставкою, встановленою Договором для дострокового повернення коштів, утримується Банком із основної суми Вкладу, що підлягає поверненню Вкладникові, на що Вкладник надає свою згоду шляхом підписання Договору.

Пункт 4.2 Правил передбачає, що вкладник, який виявив бажання достроково розірвати Договір /достроково отримати частину суми строкового Вкладу зобов'язаний у строк за 10 (десять) календарних днів повідомити Банк шляхом подання відповідної заяви в установленій Банком формі. Заяви, як вхідна кореспонденція мають бути зареєстровані у встановленому Банком порядку.

З наявних у праві матеріалів вбачається, що заява ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору банківського вкладу подана до ПАТ "Банк "Київська Русь" 06 березня 2015 року, про що свідчить відповідна відмітка банку на заяві, тобто про дострокове отримання вкладу банк був повідомлений у строк за 10 календарних днів. Доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано.

Таким чином, дії Уповноваженої особи Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемними наступних правочинів:

- правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1 на підставі меморіального ордеру№3524 від 19 березня 2015 року, проведено конверсію цієї суми у гривню;

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. з призначенням платежу "Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ №160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1";

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. з призначенням платежу "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ "СБС";

- правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1 з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1, без ПДВ, не відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому є протиправними, а позовні вимоги у цій частині обґрунтованими.

У той же час у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Уповноваженої особи належить відмовити, оскільки доказів, які б підтверджували наявність оформленого рішення про визнання нікчемними правочинів в матеріалах справи відсутні; крім того, визнання протиправними дій Уповноваженої особи є достатнім способом захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 1 не доведено правомірність дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи із формулювання позовних вимог, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити здійснені ним витрати по сплаті судового збору відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Фонду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемними наступних правочинів: правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285 170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1 на підставі меморіального ордеру№3524 від 19 березня 2015 року, проведено конверсію цієї суми у гривню; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 588 903,15 грн. з призначенням платежу "Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ №160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7 000 000,00 грн. з призначенням платежу "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ "СБС"; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6 558 310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ "СБС" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на погашення заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1 з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору від 07 листопада 2014 року №19062-20/9-1, без ПДВ.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко