Постанова № 54794863, 25.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2015 року № 826/15344/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «БВГрупп» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «БВГрупп» (далі - відповідач, ТОВ «БВГрупп») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «БВГрупп» (код ЄДРПОУ 36411433) за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «БВГрупп» за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час перевірки відповідача виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» з урахуванням положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Печерським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 20.05.2015 №93 про проведення перевірок.

Відповідно до п.15 вказаного наказу, посвідчення від 26.06.2015 №74 позивачем в період з 26.06.2015 по 10.07.2015 проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки приміщень та територій Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «БВГрупп» (далі - АГЗП ТОВ «БВГрупп») за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 12.06.2015 №20/1063 приміщень та території АГЗП ТОВ «БВГрупп» вручено особисто уповноваженій особі товариства оператору ОСОБА_1 16.06.2015.

За результатами планової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акт від 10.07.2015 № 20/56, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряд правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Згідно з вимогами Критеріїв ступінь ризику з урахуванням прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «БВГрупп» за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва - високий.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а саме:

1) АГЗП не відповідає вимогам п. 2.5.8 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС України від 06.12.2005 №376, зареєстрованої у Мін'юсті 20.03.2006 за № 291/12165 (далі - Інструкція №376), а саме: відстань від наземного резервуара із СВГ до окремо розташованого будинку операторської менше 15 метрів, чим створює загрозу життю та здоров'я працівникам АГЗП при виникненні надзвичайної ситуації;

2) АГЗП не відповідає вимогам п. 2.5.12 Інструкції № 376, а саме: не підвищена межа вогнестійкості опор на які встановлений резервуар СВГ не менше R120, дане сприяє інтенсивному розповсюдження полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж; вогнестійкості та меж; поширення вогню по ним;

3) не надано акти щорічного перевірки пристроїв блискавкозахисту та надійності їх роботи у відповідності до вимог п. 9.3.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

4) АГЗП не відповідає вимогам п. 4.3 Інструкції № 376, а саме: АГЗП не забезпечено в повній мірі зовнішнім пожежогасінням - в разі виникнення пожежі відсутність гідрантів створить перешкоду діям працівникам підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку з чим збільшується час ліквідації надзвичайної ліквідації, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків товариству;

5) АГЗП не відповідає вимогам п. 4.11 Інструкції № 376, а саме: приміщення операторської АГЗП не обладнано автоматичною установкою пожежної сигналізації.

Система автоматичної пожежної сигналізації - це пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи проти димного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також інших пристроїв протипожежного захисту, у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків, що є порушенням вказівки законодавства України;

6) АГЗП не відповідає вимогам п. 2.5.1 Інструкції № 376, а саме: територія АГЗП не відгороджена провітрюваною огорожею - дана огорожа потрібна щоб унеможливити «застійні» зони на території АГЗП;

7) не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки, що є порушенням вказівки законодавства України;

8) не проведено паспортизацію потенційно небезпечного об'єкту, що є порушенням вказівки законодавства України;

9) відсутня ідентифікація об'єкта підвищеної небезпеки, що є порушенням вказівки законодавства України;

10) відсутнє декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, що є порушенням вказівки законодавства України;

11) не проведено встановленим порядком обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, що є порушенням вказівки законодавства України;

12) не зареєстровано потенційно небезпечний об'єкт у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів, що є порушенням вказівки законодавства України;

13) не розроблено проектну документацію на встановлення системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення і локальною (об'єктовою) системою оповіщення, згідно з технічним завданням, розробленим відповідними службами об'єкта за участю проектної організації, узгодженим уповноваженим підрозділом ДСНС України та іншими заінтересованими організаціями і затвердженим керівником об'єкта, що є порушенням вказівки законодавства України;

14) АГЗП не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення і локальною (об'єктовою) системою оповіщення, Відсутність даної системи збільшує час виявлення пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози їх життю та здоров'ю, та понесенню значних матеріальних збитків товариству;

15) не створена об'єктова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що є порушенням вказівки законодавства України;

16) не розроблено та не затверджено керівником об'єкта Положення про об'єктову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і її персональний склад, що є порушенням вказівки законодавства України;

17) не визначено наказом персональний склад евакуаційних органів, що є порушенням вказівки законодавства України;

18) не заведено необхідні документи щодо планування евакуації працівників АГЗП членів їх сімей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що є порушенням вказівки законодавства України. Відсутність проведення навчально-тренувальних занять і навчальних тривог по плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій з персоналом АЗК не дозолить швидкому з орієнтуванню працюючого персоналу об'єкта при виникнення пожежі, що призведе до загрози їх здоров'ю та життю;

19) не погоджено та не затверджено за встановленим порядком необхідну плануючу документацію з питань цивільного захисту (цивільної оборони), а саме:

- план розвитку й удосконалення цивільної оборони;

- план цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації), що є порушенням вказівки законодавства України;

20) не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту. Засобами індивідуального захисту (313) - це засоби., що призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів особи, які задіяні в оповіщенні локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій;

21) не розроблені та не вивішені на видимому місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій працівників в разі виникнення аварійної ситуації (аварії), дана Інструкція є обов'язковою для виконання всім персонал підприємства;

22) відсутній План взаємодії з ліквідації НС у разі виникнення надзвичайної ситуації на інших об'єктах і територіях, відсутність плану взаємодії з ліквідації НС не дозолить швидкій координації дій служб, що займатимуться пожежогасінням при виникнення пожежі, що призведе до загрози їх здоров'ю та життю;

23) відсутнє на об'єкті підвищеної небезпеки об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків, що є порушенням вказівки законодавства України.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем за результатами перевірки встановлені ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

Таким чином, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, враховуючи виявлення під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу здоров'ю та життю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «БВГрупп» (код ЄДРПОУ 36411433) за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва.

Визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень АГЗП ТОВ «БВГрупп» (код ЄДРПОУ 36411433) за адресою: Залізничне шосе, 21 у Печерському районі м. Києва.

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко