Рішення № 54793517, 21.12.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14618/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача та відповідач, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судові засідання не зявилися, з невідомих суду причин, доказів поважності неявки до суду не надали. Заява про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходила.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1, в судовому засіданні, позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує. Просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2011 року по день фактичного розрахунку 07 жовтня 2015 року, в розмірі 45.633,49 гривень.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Судом встановлено, що 01 січня 2003 року між ОСОБА_2 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 був укладений трудовий договір, зареєстрований 10 січня 2003 року Гощанським районний центром зайнятості Рівненської області за №303.

13 вересня 2011 року вказаний трудовий договір був розірваний за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, про що 16 вересня 2011 року Гощанським районним центром зайнятості проведено відповідні відмітки. Викладене підтверджується трудовим договором між працівником і фізичною особою та рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2014 року.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Відповідач розрахунку із ОСОБА_2 вчасно не провів.

Рішенням Рівненського міського суду від 08 квітня 2014 року стягнуто із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку за період із 01 січня 2011 року по 13 вересня 2011 року в сумі 667,80 грн.

Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_2, відкритому на імя ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16 жовтня 2015 року за №151016/984 кошти, стягнуті із ОСОБА_3 за виконавчим листом №1715/19370/12 від 05.05.2014 року, виданим Рівненським міським судом зараховано на картку ОСОБА_2 07 жовтня 2015 року в сумі 664,46 грн.

Ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Компенсація за невикористану відпустку повинна була бути виплачена ОСОБА_2 в день звільнення, а саме 13 вересня 2011 року. Фактично розрахунок із працівником був проведений 07 жовтня 2015 року. Тому із відповідача підлягають до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 13 вересня 2011 року по день фактичного розрахунку 07 жовтня 2015 року.

Згідно трудового договору від 01 січня 2003 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року №100» та розрахунку середнього заробітку, проведеного ОСОБА_2 та долученого до матеріалів справи середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить 44,65 грн. (сорок чотири гривні шістдесят пять копійок).

Середній заробіток ОСОБА_2 за час затримки розрахунку за період із 13 вересня 2011 року по день фактичного розрахунку 07 жовтня 2015 року становить 45633,49 грн. (сорок пять тисяч шістсот тридцять три гривні сорок девять копійок), який підлягає до стягнення із відповідача по справі.

Представник відповідача та відповідач в судові засідання не зявилися, заперечень проти позову не надали.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, чого відповідачем не було зроблено.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченою ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові усіх сум, що належать йому при звільненні, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише в момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку (рішення КСУ від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012).

Таким чином, при зверненні працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим органом належних працівникові сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

За вище зазначених обставин позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в прибуток держави 487 грн. 20 копійок судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 208-209, 212-215, 218, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час розрахунку при звільненні за період з 13 вересня 2011 року по день фактичного розрахунку 07 жовтня 2015 року в розмірі 45,633,49 гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в прибуток держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_4