Ухвала суду № 54792161, 24.12.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/18231/15-к

провадження № 1-кс/201/10524/2015

УХВАЛА

24 грудня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого слідчого судді Антонюк О.А.

При секретарі Мироненко Т.О.

За участю:

Прокурора Орешко С.І.

Захисника адвоката ОСОБА_1

Підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42015040010000836 клопотання слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, погоджене з заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, капітана юстиції, юриста юридичної групи військової частини польова пошта В2830, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В СТ А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням до суду погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що приблизно в листопаді 2014 року солдат ОСОБА_5 самовільно, без дозволу командира залишив військову частину без поважних причин та ухиляється від проходження військової служби і знаходиться не законно за межами військової частини польова пошта В2830 по теперішній час, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України. В той же час службовими особами військової частини, відповідальними за повідомлення про виявлені правопорушення та проведення службових розслідувань, інформація про вчинений ОСОБА_5 злочин до відповідних правоохоронних органів надана не була.

03 грудня 2015 року батько солдата ОСОБА_5 громадянин ОСОБА_6 звернувся до посадових осіб військової частини польова пошта В2830 з проханням прийняти рішення щодо звільнення з військової служби ОСОБА_5 у звязку із демобілізацією.

В той же час військовослужбовець стройової частини повідомив громадянину ОСОБА_6 про необхідність звернутися з питання розяснення порядку звільнення до офіцера юридичної групи частини капітана юстиції ОСОБА_2 для погодження можливості такого звільнення.

03 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_6, з метою звільнення в запас його сина солдата ОСОБА_5 звернувся до офіцера юридичної групи військової частини польова пошта В2830 капітана юстиції ОСОБА_2 Останній пообіцяв посприяти у звільненні в запас солдата ОСОБА_5

Того ж дня приблизно о 15 годині капітан юстиції ОСОБА_2 перебуваючи у м. Новомосковськ, діючи з метою отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_6 за здійснення впливу на командування військової частини польова пошта В2830 з метою виключення із списків особового складу військовослужбовця солдата ОСОБА_5 з подальшою демобілізацією зустрівся з громадянином ОСОБА_6 на автовокзалі, який розташований у м. Новомосковську. При цьому капітан ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про вчинений солдатом ОСОБА_5, злочин, а також відсутність таких відомостей у правоохоронних органах, висунув вимогу про передачу йому, ОСОБА_2, неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у сумі 250 доларів США за вплив на службових осіб військової частини польова пошта В2830 за ненаправлення повідомлення про вчинення кримінального злочину його сином ОСОБА_5 до правоохоронних органів та звільнення останнього із Збройних Сил України в запас, у звязку із демобілізацією.

10 грудня 2015 року капітан ОСОБА_2 за допомогою мобільного телефону надіслав повідомлення громадянину ОСОБА_6 із зазначеним в цьому повідомленні номеру банківського рахунку «4149 6258 0987 2714» після чого висунув вимогу громадянину ОСОБА_6, що би він на зазначений у повідомленні номер банківського рахунку надіслав грошові кошти у сумі 2500 гривень. Капітан ОСОБА_2 у телефонній розмові із громадянином ОСОБА_6 зазначив, що після надходження на банківський рахунок «4149 6258 0987 2714» вказаних грошових коштів, він, ОСОБА_2 посприяє звільненню його сина ОСОБА_5 із Збройни Сил України у звязку із демобілізацією. У звязку із даною вимогою капітана ОСОБА_2 громадянин ОСОБА_6 не бажаючи настання негативних наслідків для свого сина ОСОБА_5 надіслав грошові кошти у сумі 2500 гривень шляхом поповнення банківської картки за «4149 6258 0987 2714» через банківський термінал.

18 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_6 не бажаючи настання негативних наслідків для свого сина ОСОБА_5 перерахував грошові кошти у сумі 3500 гривень на вказаний капітаном юстиції ОСОБА_7 банківський рахунок «4149 6258 0987 2714», а капітан юстиції ОСОБА_2 отримав вказані грошові кошти.

Таким, чином капітан юстиції ОСОБА_2 у період з 10 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року отримав не правомірну вигоду від громадянина ОСОБА_6 на загальну суму 6000 гривень за не повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину солдатом ОСОБА_5 та сприянню звільнення із Збройних Сил України у звязку із демобілізацією.

10 грудня 2015 року відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 42015040010000836 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

22 грудня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у викраденні військовослужбовцем зброї вчинене в умовах особливого періоду передбаченому ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_8 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, так як наявні ризики визначені ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42015040010000836, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 80 мінімальних заробітних плат, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Дніпропетровського Зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних силах України.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою є 20 лютого 2016 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі97 440 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк