Рішення № 54791996, 28.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4535/15-ц Провадження № 22-ц/773/1765/15 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря Губарик К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки «Єдність» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Кредитна спілка (далі КС) «Єдність» звернулась в суд з даним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25.09.2008 року між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 255 к (далі кредитний договір), згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 4 000 грн. і зобовязалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним на умовах, зазначених у кредитному договорі. Кредитним договором було встановлено плату за використання кредитних коштів в розмірі 25 % на фактичний залишок заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день поточного місяця за весь період користування кредитом. У разі сплати обовязкових платежів пізніше терміну, визначеного сторонами у кредитному договорі, позичальник зобовязалась сплатити йому проценти з розрахунку 1 % від суми платежу за кожен день його прострочення від суми несплаченого вчасно платежу. Відповідачеві ОСОБА_1 надсилалась вимога про сплату боргу. Зазначає, що за кредитним договором та графіком повернення кінцевий строк повернення кредиту - 25.09.2009 року. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконала у повному обсязі.

Зазначає, що 25.09.2008 року між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 255 п, за яким остання зобовязалась солідарно з відповідачем ОСОБА_1 нести перед позивачем відповідальність за кредитним договором на всю суму боргу. За станом на 01.04.2015 року заборгованість за кредитним договором склала 5 520 грн., з яких: 520 грн. - заборгованість за кредитом, 5 000 грн. нараховані відсотки за прострочення платежів, які позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь, а також судові витрати у справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 16.10.2015 року позов КС «Єдність» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Єдність» 5520 грн. заборгованості за кредитним договором, а також по 121 грн. 80 коп. судового збору з кожного відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржуване рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2008 року між КС «Єдність» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання кредиту на суму 4000 грн. з терміном погашення до 25.09.2009 року (а.с.5-8).

Отримання відповідачем кредитних коштів за вказаним договором підтверджується видатковим касовим договором та визнається відповідачем ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно із п. 1.3.1. за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 25 % річних.

Пунктом 7.1. даного договору визначено що у разі сплати обовязкових платежів пізніше терміну, визначеного у п. 1.3.5. договору, позичальник сплачує спілці проценти з розрахунку 1 процент від суми платежу за кожний день прострочення платежу від суми несплаченого в строк платежу.

Даний пункт договору міститься в розділі відповідальність сторін і за своєю природою відповідно до положень цивільного законодавства є пенею (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Для забезпечення виконання зобовязань відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_2 25.09.2008 року було укладено договір поруки № 255-п за мовами якого остання зобовязалась перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником її зобовязань за кредитним договором.

Згідно довідки № 804 від 20.08.15 року, наданої позивачем, у відповідача ОСОБА_1 станом на 01.04.2015 року існує кредитна заборгованість в розмірі 5520 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 520 грн.; 5000 грн. відсотки згідно п. 7.1. кредитного договору (а.с.4).

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що відповідачі, як позичальник так і поручитель, своїх зобовязань по кредитному договору та договору поруки не виконали, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 5520 грн., яку слід стягнути з них в солідарному порядку на користь КС «Єдність.

Однак до таких висновків місцевий суд прийшов з порушенням норм матеріального права та без повного зясування обставин, що мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача кредитної заборгованості, місцевий суд не врахував тієї обставини, що порука за укладеним між вказаною спілкою та ОСОБА_2 договором поруки № 255-п від 25.09.2008 року припинилася.

У договорі поруки конкретний строк його дії визначено не було, а тому кредитор вправі був звернутися протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який визначено у кредитному договорі до 25.09.2009 року, із вимогою до поручителя про погашення кредитної заборгованості, однак із такою вимогою позивач у вказаний проміжок часу до поручителя не звертався, що свідчить про припинення поруки.

За таких обставин, у місцевого суду не було передбачених законом підстав для стягнення у солідарному порядку кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_2, оскільки порука у відповідності до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилася, що є підставою для відмови в позові до названої особи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції стягуючи в повному розмірі кредитну заборгованість, не врахував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розмір пені (неустойки) відповідно до розрахунку заборгованості становить 5000 грн., а розмір заборгованості по тілу кредиту, становить 520 грн., що значно перевищує розмір збитків. Суд не звернув також увагу і на те, що відповідач ОСОБА_1 на даний час не працює і на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, що в даному випадку має істотне значення при визначенні розміру пені (неустойки).

У звязку із вказаними обставинами, колегія суддів, приходить до висновку, що розмір пені (неустойки), з врахуванням положень ст. 3 ЦК України, слід зменшити до 520 грн., та задовольнити частково позов КС «Єдність», стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитної спілки кредитну заборгованість на загальну суму 1040 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 520 грн.; пеня - 520 грн.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позов задовольняється частково, тому розмір сплаченого судового збору також підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог. Виходячи з розміру сплаченого позивачем судового збору 243,60 грн., що становить 100% від заявлених вимог 5520 грн. та частково задоволених вимог в сумі 1040 грн., що становить 18,84% від суми сплаченого позивачем судового збору, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 відповідно підлягає до стягнення 45,89 грн. судового збору (243,60 грн. х 18,84%).

Таким чином, дане рішення суду першої інстанції, у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Єдність» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 520 грн.; пеня - 520 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Єдність» сплачений судовий збір в розмірі 45 (сорок пять) грн. 89 коп.

В позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: