Рішення № 54790372, 11.12.2015, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1652/15-ц

Провадження № 2/653/617/15

РІШЕННЯ

іменем України

Заочне

"11" грудня 2015 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Хоменко В. Г.

при секретарі Тимашовій Т.А.

за участю:

представника служби у

справах дітей Генічеської РДА Коваленко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що він проживав цивільним шлюбом з ОСОБА_4 з 2003 року. Від цивільного шлюбу з відповідачем у них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До 2010 року вони спільно з відповідачем утримували їх дитину. Проте, у 2010 році відповідач поїхала на навчання до м. Сімферополя, потім у 2011 році влаштувалась у м. Сімферополі на роботу. Дочка з моменту від'їзду матері проживала разом з ним, під його піклуванням та на його утриманні. Спочатку відповідач приїжджала провідувати їх 1 раз на 2 місяці, потім 1 раз на півроку, а згодом, як знайшла роботу у 2011 році у м. Сімферополі, двічі на рік. При цьому, хоч вона і знайшла роботу, але ніяких коштів на утримання дитини йому протягом останніх чотирьох років не передавала, матеріально дитину не забезпечувала, участі у її утриманні та вихованні не брала. До 2014 року дочка була прописана за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1. Проте, у квітні 2014 року відповідач виписалась з місця свого проживання у м. Генічеську, виписала їхню дочку та виїхала з м. Генічеська. У зв'язку з цим він зареєстрував дочку за місцем свого проживання - АДРЕСА_2. З часу виписки за місцем проживання у м. Генічеську та від'їзду до м. Сімферополя на постійне місце проживання відповідач жодного разу не приїжджала до дочки, не провідувала, не писала листів, взагалі не цікавилась її життям та здоров'ям, тобто їй байдуже, як почувається дитина та які у неї інтереси і потреби. Також відповідачка протягом 4-х років не приймала участі у матеріальному забезпеченні своєї дочки. Протягом більше 4-х років дочка проживає разом з ним, він самостійно піклується про дитину, забезпечує її всім необхідним, купує одяг, взуття, продукти харчування, шкільні приладдя, доглядає за нею, оздоровлює на морі, піклується про її здоров'я, допомагає навчатися, представляє її інтереси у школі та інших установах.

Дочка перейшла до 7-го класу Генічеської загальноосвітньої школи № 4, її матір протягом 4-х років не відвідувала школу, жодного разу не цікавилася навчанням та дисципліною доньки, на всіх батьківських зборах був присутній лише він. Такий стан речей свідчить про ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та її утриманню.

Просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_4 аліменти на її дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу), боржника але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 вимоги позову підтримав, з підстав викладених в позові.

Представник служби у справах дітей Генічеської райдержадміністрації Коваленко І.І. в судовому засіданні вважає, що ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила. Про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується особистими розписками про зобов'язання з'явитися до суду наявними в матеріалах справи.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача постановити заочне рішення, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_2 від 28.04.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області, позивач у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідач у справі, є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Генічеської міської ради Генічеського району, малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживає по АДРЕСА_2, разом з батьком ОСОБА_2.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_3, 2003 року народження, складеного комісією Генічеського міського ЦСССДМ, встановлено, що в сім'ї, де виховується дитина, мають місце теплота, довіра, повага, відповідальність, чуйність до дитини, налагоджено належний побут сім'ї та дитини. Для проведення вільного часу та навчання для дитини створені належні умови: окрема кімната, іграшки, комп'ютер та інше. Малолітня ОСОБА_3 оточена увагою та любов'ю з боку батька, дитина відвідує ЗОШ№4 має всі умови для навчання. Сім'я характеризується з позитивної сторони.

Відповідно до довідки виданої директором ЗОШ №4, мати малолітньої ОСОБА_3 участі у вихованні своєї дитини не приймає, протягом останніх чотирьох років перебування дитини в школі не спілкувалася з вчителями, не цікавилась її успіхами та проблемами, жодного разу не брала участі у батьківських зборах.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що з 2010 року стосунки між ним та відповідачкою були припинені. За весь цей час, ОСОБА_4 життям доньки не цікавилась, не телефонувала, до неї не приходила, бажання спілкуватися з дочкою не виявляла, утримання дитині не надає.

Представник служби у справах дітей Генічеської райдержадміністрації в судовому засіданні пояснив суду, що відповідачка дійсно долею своєї дочки не цікавиться, участі у її вихованні та утриманні не приймає, вважає, що ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав у відношенні її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області від 10.12.2015 року, ОСОБА_4 доцільно позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, оскільки вона не піклуються про фізичний, духовний розвиток дитини, не забезпечує доньці належного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з дитиною, повністю самоусунулась від виховання дитини.

За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.ст.150,157 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Частиною 1 ст. 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст.8 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991р. визначено, що держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки. За ст.9 вказаної Конвенції, держави учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Проаналізувавши наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо виховання дочки ОСОБА_3., будь-яких належних доказів, які б свідчили про відсутність її винної повідки щодо дитини, ОСОБА_4 суду не надано, тому її необхідно позбавити відносно дитини батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Відповідні роз'яснення надані в абзаці 7 ст. 16 постанови Пленуму від 30 березня 2007 року.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст. 182 СК України.

Тому суд вважає, що слід задовольнити вимоги позивача, та стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі ? частини всіх видів її доходів, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини (ратифікована Україною 27.02.1991р.), ст.ст. 10,60,213-215,224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНПП- не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави судовий збір (код 37934859, банк отримувача ГУ ДКСУ в Херсонській області, МФО 852010, рахунок отримувача р/р31218206700112, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УДКСУ у Генічеському районі) в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНПП- не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.07.2015 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в строк 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя: В. Г. Хоменко