Постанова № 54788575, 15.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 94032/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.12.2011 року № НОМЕР_1, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 850,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не підтверджено, що позивач у нього перебуває на обліку, як платник екологічного податку, відтак збільшення суми грошового зобов'язання позивача перед відповідачем за платежем екологічний податок через неподання податкової декларації екологічного податку є неправомірним.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що всупереч вимогам пп. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України позивач не подав податкову декларацію з екологічного податку за ІІ квартал 2011 року з граничним строком подання 09.08.2011 року, в зв'язку з чим до нього правомірно було застосовано штрафні санкції. Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що ПАТ «КБ «Надра» не перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Сокальському районі Львівської області як платник екологічного податку апелянт вважає безпідставним, оскільки пп. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами, то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо. Тому, оскільки на території Сокальського району Львівської області Сокальська філія Львівського регіонального управління ПАТ «КБ «Надра» здійснює в атмосферне повітря викиди забруднюючих речовин, утворених внаслідок спалення природного газу, позивач був зобовязаний подати податкову декларацію з екологічного податку саме за місцем знаходження цієї філії.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

30.08.2011 року працівник Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області провів камеральну перевірку податкової звітності ПАТ «КБ «Надра», за результатами якої складено акт № 264/150/20025456.

В акті перевірки податковий орган зазначає про порушення позивачем вимог п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме не подано податкову декларацію з екологічного податку за ІІ квартал 2011 року.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція в Сокальському районі Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року № НОМЕР_1, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 850,00 грн. (застосовано штрафні (фінансові) санкції).

Колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Підпунктом 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 та пп. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що екологічний податок це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до пп. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 цього Кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 цього Кодексу об'єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договору оренди нежитлового приміщення від 17.11.2004 року, укладеного між ПП «Солтекс» СМФ (орендодавець) і ПАТ «КБ «Надра» (орендар), договору постачання природного газу № 47 від 01.03.2011 року, укладеного між Філією Сокальське УЕГГ ПАТ «Львівгаз» (облгаз) і Філією ПАТ «КБ «Надра» Львівське регіональне управління (споживач), платіжних доручень про оплату за газ, ПАТ «КБ «Надра» використовує нежитлове приміщення по вул. Шептицького, 93 в м. Сокаль Львівської області для здійснення свої статутної діяльності, в якому наявне стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря (газовий обігрівальний пристрій), тобто здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, утворених внаслідок спалення природного газу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «КБ «Надра» (Філія ПАТ «КБ «Надра» Львівське регіональне управління) не зареєстроване і не перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Сокальському районі Львівської області як платник екологічного податку, тому позивач не зобовязаний подавати податкову декларацію з цього податку саме відповідачу, а також ПАТ «КБ «Надра» подало таку декларацію за спірний період до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві.

Однак, приймаючи оскаржувану постанову, суд не врахував, що пп. 250.10.1 п.250.10 ст. 250 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо.

Тобто даною нормою в імперативному порядку встановлено, що платник екологічного податку зобовязаний подати податкові декларації з екологічного податку до відповідного органу державної податкової служби за кожним місцем розташування стаціонарного джерела забруднення.

При цьому, на думку колегії суддів, та обставина, що ПАТ «КБ «Надра» не зареєстроване і не перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Сокальському районі Львівської області як платник екологічного податку, не звільняє позивача від обовязку подавати саме до цієї податкової інспекції зазначену податкову декларацію.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим же Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Однак, як встановив суд, всупереч вимогам наведених норм ПАТ «КБ «Надра» не подало до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області податкову декларацію з екологічного податку за ІІ квартал 2011 року з граничним строком подання 09.08.2011 року.

А відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а-14281/11/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіЛ.Я. Гудим

ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 18.12.2015 року