Рішення № 54787181, 01.11.2010, Миколаївський районний суд Львівської області

Миколаївський районний суд Львівської області

м. Миколаїв, вул. Мазепи, 29, 81600, (03241) 51-49-9

Справа №2-1180/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 листопада 2010 року

Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого-судді - Бачуна О.І.

при секретарі - Паньків В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про зобов'язання виплатити страхове відшкодування, -

встановив:

04 лютого 2010 року по вулиці Шептицького у м. Миколаїв, Львівської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 09 березня 2010 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні даної сталась дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно експертного висновку від 16 квітня 2010 року № 86/10, який було виконано судовим експертом ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_2 інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс», вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 (з урахуванням фізичного зносу) складає 16390.04 грн. Після цього ОСОБА_1 разом з потерпілим по справі ОСОБА_3 звернулись до Миколаївської філії ОСОБА_2 інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс» із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_2 інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» листом від 25 травня 2010 року повідомила про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що позивач по справі не є власником забезпеченого транспортного засобу, а особа, що ним керувала в момент ДТП, не мала на це відповідних повноважень за відсутності власника у автомобілі або наявності тимчасового реєстраційного талону у особи, що ним керувала.

Не погодившись з відмовою у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс» із оскарженням відмови у виплаті страхового відшкодування., мотивуючи його тим, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди він перебував у забезпеченому транспортному засобі разом із ОСОБА_4, а громадянка ОСОБА_6, яка зазначена у технічному паспорті як власник транспортного засобу, є його дружиною, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 02 вересня 2002 року. Оскільки автомобіль НОМЕР_1 було придбано у 2006 році, то він є спільною сумісною власністю подружжя, нажитим під час шлюбу.

Розглянувши оскарження у виплаті страхового відшкодування та додані до нього документи ОСОБА_2 інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» надіслала лист від 15 червня 2010 року з вимогою надати офіційне документальне підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував у забезпеченому транспортному засобі під час дорожньо-транспортної пригоди. Позивач звернувся в ДАІ Миколаївського РВ Львівської області та отримав довідку про те, що він дійсно 04 лютого 2010 року перебував у салоні забезпеченого транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, яку надіслав ОСОБА_2 інноваційній страховій компанії «Інвестсервіс» 24 червня 2010 року. Однак страхове відшкодування залишилось не виплаченим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявлений позов підтримали , просять задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» в судове засідання не з'явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

За таких обставин суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.224 Цивільного процесуального кодексу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог та необхідність їх задоволення керуючись наступним.

В судовому засіданні було встановлено, що транспортний засіб марки «Форд-Транзит» д.н. НОМЕР_4 належить громадянці ОСОБА_6, що підтверджується технічним паспортом №601190.

Враховуючи те, що він був придбаний (набутий) нею у 2006 році то, відповідно до статей 60, 63 Сімейного кодексу України та статей 368, 369 Цивільного кодексу України зазначений транспортний засіб є власністю також і ОСОБА_1, який є її чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 02 вересня 2002 року. ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами внаслідок заподіяння шкоди життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу марки «Форд-Транзит» д.н. НОМЕР_4, що підтверджується полісом ВС/8800784. Термін дії полісу страхування встановлено з 12 січня 2010 року до 11 січня 2011 року, тип договору страхування - І. Відповідно до п.15.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV, договір страхування 1-го типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Форд-Транзит» д.н. НОМЕР_4 або будь-якої особи, яка експлуатує його на законних підставах, є застрахованою, а сам транспортний засіб є забезпеченим. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 має право водіння (керування) транспортними засобами категорії «В», що підтверджується посвідченням водія серії ВСВ 602105 від 07.02.2007 року..

Відповідно до п.2.2. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил. Таким чином, будучи власником забезпеченого транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність за І типом Договору, ОСОБА_1 правомірно передав користування транспортним засобом ОСОБА_7 і, перебуваючи у транспортному засобі в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, має право на виплату страхового відшкодування. Невиплата страхового відшкодування порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як особи, яка застрахувала свою цвіль-правову відповідальність перед третіми особами у випадку заподіяння шкоди їх життю, здоров'ю та майну під час експлуатації забезпеченого наземного транспортного засобу.

Аналізуючи обставини справи у їх сукупності та їх підтвердження у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до спірних правовідносин наступних норм матеріального права.

Відповідно до статті 1, ч.1 статті 7, ч.1 статті 16, ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» від 04 жовтня 2001 року N 2745-ПІ, страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: страхування цивільно -

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Договір страхування це -письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.6., 1.7. статті 1, пункту 22.1. статті 22, статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV, особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб -наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 980 Цивільного кодексу, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Щодо визначення суми вимоги у зобов'язанні виплатити страхове відшкодування то, суд приходить до висновку про правомірність її обчислення у розмірі 15880.04 грн. із розрахунку 16390.04 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) - 510.00 грн. (розмір франшизи згідно полісу ВС/8800784). Заявлену суму позовних вимог суд вважає доведеною позивачем у встановленому законом порядку та такою, що знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, оскільки відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування» від 04 жовтня 2001 року N 2745-ІИ, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 217 Цивільного-процесуального кодексу суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Враховуючи те, що заявлена позовна вимога стосується прав та законних інтересів потерпілого по справі, з метою належного забезпечення захисту порушених прав у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про необхідність встановлення строку виконання рішення суду.

Враховуючи все вище наведене, керуючись ст.ст. 16, 22, 979, 980 Цивільного кодексу, ст.ст. 1, 7, 9, 16, 25 Закону України «Про страхування» від 04 жовтня 2001 року N 2745-ІП, ст.ст. 1, 15, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N 1961-ІУ, п.2.2. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 р. N 14, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, суд:

вирішив:

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_2 інноваційну страхову компанію «Інвестсервіс» (ЄДРПОУ 23498273, вул. Кудрявський узвіз, 5-6, м. Київ, 04053) протягом одного банківського дня з моменту набрання рішенням суду законної сили виплатити страхове відшкодування у розмірі 15880.04 грн. на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 82100) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8800784 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 лютого 2010 року по вулиці Шептицького у м. Миколаїв, Львівської області.

Судові витрати у розмірі 490.00 грн. покласти на ОСОБА_2 інноваційну страхову компанію «Інвестсервіс» (ЄДРПОУ 23498273, вул. Кудрявський узвіз, 5-6, м. Київ, 04053).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бачун О.І.