Ухвала суду № 54786058, 25.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22549/15-ц

Провадження № 2/760/9085/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

22.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 119,120 ЦПК.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 119 позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

У пункті 12 постанови № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК)

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації».

Так, зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить визнати інформацію яка була повідомлена відповідачем щодо нього та опублікована на офіційному веб-сайті (kp.ua) газети Комсомольська правда в Україні, на сайті mignews.com.ua та на сайті Youtube.com портал NewsOne недостовірною та спростувати її.

Однак, позивач не встановив та не зазначив відповідачами власників веб-сайтів, на яких була опублікована недостовірна інформація.

Крім цього, суд звертає увагу що у разі визначення нового кола відповідачів, позивачу необхідно дотримуватися вимог встановлених частиною першою статті 120 ЦПК, яка передбачає що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 277 ЦК спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

У своїй позовній заяві позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, однак не зазначив спосіб спростування.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Таким чином позивачу належить викласти позовні вимоги, зазначивши, у який спосіб відповідач повинен спростувати недостовірну інформацію.

Крім цього, позивачу належить зазначити докази, що підтверджують кожну з обставин, на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Позивач додав до позовної заяви квитанцію № ПН3854 від 17.12.2015 про сплату судового збору в розмірі 1 929,20 грн.

Абзац 2 частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» передбачає, що «у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру».

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 487,20 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, про відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1 218 грн.

Позивач подав цивільний позов, в якому об'єднав дві самостійні вимоги немайнового характеру та одну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 263,20 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої позовної заяви, її копій та копій документів, доданих до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 120, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко