Ухвала суду № 54784937, 28.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7548/15 Головуючий 1 інст. Гаврилюк С.М.

Справа № 639/5150/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» грудня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 14 грудня 2013 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Постишева в м. Харкові, біля будинку № 38, не обрав безпечної швидкості руху та виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року визнано винним ОСОБА_2

Зазначив, що загальна сума відшкодування збитків складає 16000,00 грн.

Страхове відшкодування від Страхової компанії «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» він не отримав у звязку з її неплатоспроможністю.

Скарга до Моторного (транспортного) страхового бюро України також не дала ніяких результатів.

Все це спричинило виникнення пригніченого стану, тому моральну шкоду оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 16000,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди та судовий збір.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, заочне рішення суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 грудня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода, винним в якої визнано ОСОБА_2

Цивільноправова відповідальність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 застрахована.

Із розяснень, наданих в пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року вбачається, що відповідно до статті 21 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року із змінами та доповненнями на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону зобовязані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоровю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У звязку з цим при предявленні позову про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу.

Непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що якщо в досудовому порядку жодна страхова компанія не бажала сплачувати позивачу страхове відшкодування, ОСОБА_1 вважав, що позов необхідно предявляти тільки до винної особи, тому в суді першої інстанції вони заперечували проти залучення до участі у справі страхової компанії. Крім того зазначив, що страхову компанію ліквідовано, однак доказів щодо цього не надав.

Разом з тим судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «ХДІ страхування», а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 - у Страхові компанії «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Виходячи з того, що цивільно-правова відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди застрахована, а позов предявлено тільки до винної особи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії