Рішення № 54781197, 29.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.15р. Справа № 904/9284/15

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Україна", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 229 939, 83 грн. за договором про постачання теплової енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

від позивача - не з'явився

від позивача - ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 11.08.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Україна" суми основного боргу у розмірі 159 637,72 грн., 3 % річних 7 151,48 грн., інфляційні втрати 63 150,63 грн. за договором про постачання теплової енергії № 722 від 01.03.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 722 від 01.03.2013р., в частині повної та своєчасної оплати за постачання теплової енергії.

Позивач у судове засідання не з'явився, в ході розгляду справи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечив, заявив про часткову оплату ним суми основного боргу, у розмірі 159 637,72 грн. та витрат по сплаті судового збору, у розмірі 3 449,10 грн.

У судовому засіданні 09.11.2015р. розгляд справи відкладався до 30.11.2015р., 30.11.2015р. відкладався до 28.12.2015р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

Ухвалою суду від 30.11.2014р. строк розгляду справи продовжено до 06.01.2016р.

В судовому засіданні 28.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року між Комунальним підприємством Теплоенерго Дніпропетровської міської ради (далі Теплопостачальне підприємство, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Україна» (далі Споживач, Відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 722 (далі Договір). В подальшому сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору від 10.03.2015р. та 08.04.2015р.

За цим договором Теплопостачальне підприємство бере на себе зобовязання виробляти та постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується одержати теплову енергію та сплатити Теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених цим Договором (п. 2.1. Договору)

Відповідно до п. 3.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах визначених додатком №1 Договору для задоволення наступних потреб:

-опалення - в опалювальний період (175 діб);

-вентиляція в опалювальний період (175 діб);

-гарячого водопостачання протягом року (350 діб);

-технологічних потреб відповідно з виробничою програмою Споживача.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний отримувати у Теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в акті здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним Теплопостачальним підприємством поставленої теплової енергії, Споживач зобовязаний надати на адресу Теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контр розрахунком спожитої теплової енергії, або відповідним встановлення факту, складеного за участю Теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді на протязі 5 календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за розрахунковий період.

Відповідно п.п. 5.2., 5.2.1. Договору Теплопостачальне підприємство зобовязане забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу згідно з умовами договору.

Згідно п. 6.2. Договору облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється по приладу обліку за адресою: вул.. ОСОБА_2 Леніна, буд. 29а.

Розрахунки між Теплопостачальним підприємством та Споживачем за Договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки зазначені Сторонами у розділі 15 Договору (п. 6.6. Договору).

Пунктом 6.7. Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується ОСОБА_3 здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною Сторонами в Додатку №3 Договору. ОСОБА_3 здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2., 6.10. Договору, підтвердженням відсутності претензій з боку Споживача в частині фактично отриманої теплової енергії.

Споживач зобовязаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити Теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 50% від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою Додатком №1 до цього Договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п.6.8. Договору).

Пунктом 6.9. Договору встановлено, що Споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим Договором затверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постановою від 31.03.2015р. за № 1151 (п. 7.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 08.04.2015р.).

Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.. 20 Закону України «Про Теплопостачання» за цим договором складає:

Теплова енергія для потреб інших споживачів (крім населення): -

- 1 505,59 грн./Гкал (без ПДВ)

- 1 806,71 грн./Гкал (з ПДВ)

Про зміну тарифів Споживач повідомляє в порядку визначеному п. 5.1.7., п. 5.2.3. Договору (п. 7.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 08.04.2015р.).

Цей договір набуває юридичної сили з 01.03.2013р. та діє до 01.03.2016р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1. Договору).

Комунальне підприємство Теплоенерго Дніпропетровської міської ради на виконання умов договору №722 від 01.03.2013 року здійснило постачання Відповідачу теплової енергії в період з березня 2013р. по квітень 2015 року на загальну суму 499 865,44 грн., що підтверджується актами здачі приймання, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств сторін (а.с. 43-58).

Позивачем відповідачеві були виставлені рахунки, які останнім оплачені частково у сумі 340 227,72 грн.

На підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 159 637,72 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення спору на підставі наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідачем в ході розгляду справи надано докази оплати основної суми боргу у розмірі 159 637,72 грн. що підтверджується банківськими виписками (а.с. 83-85), на підставі чого відповідач просить припинити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

На підставі викладеного, в частині стягнення 159 637,72 грн. суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у сумі 7 151,48 грн. та інфляційні втрати 63 150,63 грн. за період з 21.04.2013р. по 16.10.2015р.

Пунктом 9.4.4. Договору встановлено, що в разі прострочення Споживачем виконання грошового зобовязання за цим Договором Споживач на вимогу Теплопостачального підприємства зобовязаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що за період прострочення з 21.04.2013р. по 16.10.2015р. вони становлять 6 795,08 грн. та підлягають до стягнення.

В частині стягнення 3% річних у сумі 356,40 грн. слід відмовити.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період травень 2013р. вересень 2015 р. становлять 56 822,21 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6 328,42 грн. слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зі стягненням з відповідача на користь позивача 6 795,08 грн. - 3% річних та 56 822,21 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення основного боргу у сумі 159 637,72 грн. провадження у справі слід припинити, в частині стягнення 3% річних у сумі 356,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 6 328,42 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахуванням п. 4.3 Пленуму ВСГУ № 7 від 21.02.2013р., відповідно до якого у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі чого, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача, повинна складати 3 348,83грн.

В свою чергу відповідач, в ході розгляду справи, в докази оплати ним витрат по сплаті судового збору у сумі 3 449,10 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 86).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Україна» (51934,, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр-т Леніна, 56, код ЄДРПОУ 34827695) на користь Комунального підприємства Теплоенерго Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, код ЄДРПОУ 32688148), 3% річних 6 795,08 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн. 08 коп.), інфляційні втрати 56 822,21 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві грн. 21 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у сумі 159 637,72 грн. провадження у справі припинити.

В частині стягнення 3% річних у сумі 356,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 6 328,42 грн. слід відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 29.12.2015р.

Суддя ОСОБА_4