МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
29 грудня 2015 року Справа № 814/3489/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Науменко О.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017 пронакладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що представник відповідача відмовив у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства, що є підставою для накладення арешту на кошти платника податків, який є різновидом арешту майна.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, визначених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України).
Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом Начальника ДПІ від 29.10.2014 р. № 1147 призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 15.04.2013 р. № 62, укладеним з фірмою-нерезидентом товариством з обмеженою відповідальністю "Артрост" (Росія) за період з 15.07.2014 р. по 05.11.2014 р. та експортним контрактом від 14.01.2014 р. № 105, укладеним з фірмою-нерезидентом товариством з обмеженою відповідальністю "Онлайн Доставка" (Росія) за період з 14.01.2014 р. по 05.11.2014 р.
На підставі наказу та направлень на перевірку від 30.10.2014 р., головний державний ревізор-інспектор відділу валютного та митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Миколаївській області здійснив вихід на місце знаходження відповідача, де були вручені під розписку направлення та копія наказу про проведення перевірки. 31.10.2014 р. за фактичною адресою товариства для проведення перевірки відповідачу було надано запит податкового органу від 30.10.2014 р. № 5607/10/14-03-22-05-18 щодо надання для перевірки оригіналів документів за експортними контрактами. Однак, представник відповідача відмовив у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим позивачем складено акт від 31.10.2014 р. № 143/14-03-22-05/13857386 про неможливість розпочати перевірку.
Зважаючи на викладені обставини, начальник ДПІ прийняв рішення від 05.11.2014 р. про застосування адміністративного арешту майна, обґрунтованість якого підтверджена постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 р. по справі № 814/3360/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, за яким підставою для застосування арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Наявність у позивача законних підстав для проведення перевірки відповідача, а також факт не допуску посадових осіб до проведення перевірки встановлені рішенням суду по справі № 814/3360/14 і на підставі ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині відсутності підстав для накладення арешту саме на кошти платника податків, виходячи з наступного:
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст. 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.
Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 568. Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.
Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.
Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.
Наведене пояснюється тим, що норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
При цьому, арешт із підстав, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.
Наведену правову позицію висловлено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність передумов для накладення арешту на кошти відповідача, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД" (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 13857386) на наступних рахунках:
№ НОМЕР_1 "Укрексімбанк", МФО 322313, українська гривня, дата відкриття 21.10.2010;
№ 26159000792501 ПАТ "КБ "Надра" Миколаївське РУ м. Миколаїв, МФО 326803, долар США, дата відкриття 04.12.2008;
№ 26159000792501 ПАТ "КБ "Надра" Миколаївське РУ м. Миколаїв, МФО 326803, євро, дата відкриття 04.12.2008;
№ 26009000008976 акціонерний банк "Південний" МФО 328209, українська гривня, дата відкриття 02.06.2014;
№ 26000010008976 акціонерний банк "Південний" МФО 328209, російський рубль, дата відкриття 02.06.2014;
№ 26001020008976 акціонерний банк "Південний" МФО 328209, долар США, дата відкриття 02.06.2014;
№ 26002030008976 акціонерний банк "Південний" МФО 328209, євро, дата відкриття 02.06.2014;
№ 260043000008976 акціонерний банк "Південний" МФО 328209, українська гривня, дата відкриття 02.06.2014.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Судове рішення № 54781074, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 29.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/3489/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: