Ухвала суду № 54780882, 28.12.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №2743/6918/14-ц Провадження №2/0274/448/15

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.15р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", представником якого є ОСОБА_1,доОСОБА_2, представником якої є ОСОБА_3,простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі Товариство) звернулось з вказаним позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 169787,09грн., яка складається з заборгованості за кредитом 93312,00грн., заборгованості з відсотків 56690,53грн. та пені у розмірі 19784,56грн.

Судом з'ясовано, що між Банком та ОСОБА_2 (Позичальник) 06.03.2008 було укладено ОСОБА_4 договір, відповідно до умов якого Банк, зокрема, надає Позичальнику кредит у розмірі 120000,00грн. на умовах, передбачених цим Договором, за користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 15,5% річних (з урахуванням договору від 01.07.2008р. про внесення змін №1 до ОСОБА_4 договору 20,5%, а.с.11), кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 01.03.2017р., погашення кредиту та процентів за ним здійснюється Позичальником щомісячно, кредит погашається у відповідності до графіку (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору (пункти 2.1 2.4 Договору) (ас.5 8).

На виконання ОСОБА_4 договору ОСОБА_2 отримав від Банку 120000,00грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №435 від 07.03.2008р. та рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2012р. у справі №0603/2-1595/11 (а.с.12, справа №0603/2-1595/11, т.1, а.с.182 184).

Між Банком (Первісний Кредитор) та Товариством (Новий Кредитор) 17.12.2012р. було укладено Договір відступлення, умовами якого передбачалось, що на умовах, встановлених цим договором, Первісний Кредитор передає (відступає), а Новий Кредитор приймає ОСОБА_4 Портфель. Внаслідок передачі (відступлення) ОСОБА_4 Портфеля за цим Договором Новий Кредитор набуває усіх Прав Вимоги Первісного Кредитора за Кредитними Договорами та Договорами Забезпечення, включно з правом вимагати від Позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями Позичальників на заставлене майно, та іншими Правами Вимоги за Кредитними Договорами та Договорами Забезпечення (а.с.17 27, 66 77, 128 138).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 та частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на наведене та враховуючи, що ОСОБА_4 договором не встановлювалось необхідності надання боржником (ОСОБА_2) згоди на заміну кредитора (Банку) у зобов'язанні, Суд, беручи до уваги визначення понять "ОСОБА_4 Портфель", "Права Вимоги", "Кредитні Договори", "Договори Забезпечення" та "Позичальники", які містяться у Договорі відступлення, а також Витяг з Реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення (а.с.38), сторінки з Реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення (а.с.78 80, 122 125), приходить до висновку, що до Товариства на підставі укладеного між ним та Банком Договору відступлення перейшло право вимоги Банку до ОСОБА_2 за ОСОБА_4 договором.

З розрахунку заборгованості за ОСОБА_4 договором станом на 25.11.2014р. випливає, що ОСОБА_2 має заборгованість за кредитом у розмірі 93312,00грн., заборгованості з відсотків у розмірі 56690,53грн., заборгованість з пені за останній календарний рік у розмірі 19784,56грн. (а.с.39).

Доказів на спростування цього розрахунку ОСОБА_2 та його представник не подали.

Разом з тим, Суд вважає, що провадження у справі за частиною позовних вимог Товариства, а саме за вимогою про стягнення на його користь з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 93312,00грн., має бути закрито з таких підстав.

Юридична наука визначає правонаступництво як перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Воно може бути універсальним (повним) або сингулярним (частковим).

За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. Це має місце у разі спадкування, об'єднання в одне кількох підприємств, установ, організацій.

За сингулярного правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки. Це має місце у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Таким чином, Товариство є правонаступником Банку, при цьому правонаступництво є сингулярним (частковим).

На підтвердження цього висновку Суд додатково зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013р. у справі №6-122-цс13 зроблено висновок про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2012р. у справі №0603/2-1595/11 (т.1, а.с.182 184 справи №0603/2-1595/11), яке набрало законної сили 23.11.2012р., про що вказано у виданих на його виконання виконавчих листа (а.с.81, 82), було частково задоволено позов Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ОСОБА_4 договором: з ОСОБА_2 на користь Банку було стягнуто 93312,00грн.

Зі змісту зазначеного рішення випливає, що підставами позову було неналежне виконання ОСОБА_2 умов ОСОБА_4 договору.

Підставами ж позову, який розглядається, є також неналежне виконання ОСОБА_2 ОСОБА_4 договору, та укладення між Банком та Товариством Договору відступлення, тобто правонаступництво Товариства щодо Банку.

За таких обставин Суд приходить до висновку, що існує рішення суду, яке набрало законної сили, у справі, сторонами або правонаступниками у якій на даний час є Товариство (правонаступник Банку) та ОСОБА_2 (сторона), з приводу вимоги про стягнення заборгованості за ОСОБА_4 договором у розмірі 93312,00грн. з тих самих підстав, що і у справі, яка розглядається.

Частиною другою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Враховуючи викладене, Суд вважає, що Товариство не може з тих самих підстав пред'являти позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ОСОБА_4 договором у розмірі 93312,00грн., тобто вимогу у позові, який розглядається.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, провадження у справі за позовною вимогою Товариства про стягнення на його користь з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 93312,00грн. підлягає закриттю.

Керуючись статтями 205, 208 210, 223 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 93312,00грн. закрити.

Роз'яснити, що:

ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя В.В.Корбут