Ухвала суду № 54780421, 22.10.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4135/15-к

Провадження № 1-кп/206/236/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Грицаюк Н.М.,

за участю секретаря Пирогова М.І.,

прокурора Чеботарьова О.І.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний актпо кримінальному провадженню № 12013040030000998 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Після скасування вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.07.2015 року, дане кримінальне провадження перебуває в провадженні Самарського районного суду з 31.07.2015 року.

Всі обвинувачені перебувають під вартою з грудня 2013 року січня 2014 року.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2- адвокат ОСОБА_5 в судовому зсіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу своїй підзахисній ОСОБА_2, посилаючись на важкий стан здоров*я обвинуваченої, яка страждає рядом тяжких захворювань, з приводу яких їй повинно надаватись постійне медикаментозне лікування. а також посилаючись на те, що остання має стійкі соціальні звязк, проживає разом з донькою.,Обвинувачена ОСОБА_2 клопотання захисника ОСОБА_5П підтримала, просила його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_6 також просив змінити запобіжний щодо обвинуваченого ОСОБА_3, з огляду на те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину , ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьків похилого віку, один з яких є інвалідом, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв*язки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_1 також заявили клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченному ОСОБА_1, оскільки останній в силу ст.. 89 КК України не судимий, має стійкі соціальні звязки, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, постійне місце проживання, а також має на утриманні батьків похилого віку, один з яких є інвалідом.

Прокурор просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки строк застосування запобіжного заходу спливає 26.10.2015 року та ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали.

Вислухавши думку учасників судового засідання , щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд приходить до наступного.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який запобіжний захід, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця реєстрації та проживання, а також недоведення стороною обвинувачення ризику переховування обвинувачених від судового слідства, та впливу на свідків, речових доказів, а також постійне порушення прокурором розумності строків розгляду кримінального провадження, неодноразова неявка у судові засідання, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5, тобто змінити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш мякий цілодобовий домашній арешт.

Крім того, суд враховує, що всі обвинувачені перебувають під варотою з грудня 2013 року - січня 2014 року , проте суд не має можливості прийняти рішення щодо них, так як прокурором не виконуються покладені на нього обов*язки про забезпечення свідків, крім того, прокурором протягом тривалого часу не усунуті недоліки і фактично не висунуто обвинувачення , яке є неконкретизованим , що порушує право обвинувачених на захист., при цьому представник державного обвинувачення в судовому засіданні сам це не спростовував і наполягав на необхідності його зміни в сторону зменшення об*єму обвинувачення.

Відповідно дост.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт , забезпечить дотримання обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_1, та ОСОБА_2. процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.

Строк дії ухвали про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не може перевищувати шістдесяти діб, тобто до 20 грудня 2015 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 314-316, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 20 грудня 2015 року включно, звільнивши його негайно з зали суду та, поклавши на нього обов'язки:

1) прибути за викликом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1, по вул. Світанкова, в м. Дніпропетровськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 20 грудня 2015 року включно, звільнивши його негайно з зали суду та, поклавши на нього обов*язки:

1) прибути за викликом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2, по вул.Світанкова, вм. Дніпропетровськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинуваченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 20 грудня 2015 року включно, звільнивши її негайно з зали суду та, поклавши на неї обов*язки:

1) прибути за викликом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_3, по вул.Немировича Данченко, в м. Дніпропетровськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.М. Грицаюк