Ухвала суду № 54778877, 24.12.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5914/15-к

Провадження № 1-кс/210/1061/15

"24" грудня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Ширинової К.С.,

прокурора: Кондратенко І.М.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисника підозрюваного, адвоката: ОСОБА_3

розглянувши винесене по кримінальному провадженню №12015040710003509 від 22 грудня 2015 року, прокурором Криворізької міської прокуратури №1 в Дніпропетровській області юристом 2-го класу ОСОБА_4, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, військовослужбовця ВЧ п/пВ2278, не маючого місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся прокурор Криворізької міської прокуратури №1 в Дніпропетровській області юрист 2-го класу ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 влітку 2015 року, знаходячись на території проведення антитерористичної операції в невстановленому досудовим слідством місці, знайшов металевий предмет, котрий схожий на пістолет «Макарова» та три магазина з 27 патронами, які він всупереч передбаченого законом дозволу, діючи умисно, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого та став носити при собі з метою самозахисту до 22 грудня 2015 року.

22 грудня 2015 року, приблизно о 17:10 годині ОСОБА_2, знаходячись біля будинку №19, що розташованій по вулиці Рязанова в Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в ході проведення профілактичних заходів, був зупинений працівниками Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, де в присутності понятих, в ході проведення особистого огляду ОСОБА_2 під курткою з лівого боку в кобурі, було виявлено та вилучено металевий предмет, котрий схожий на пістолет «Макарова» та 3 магазина з 27 патронами, який згідно висновку експерта №58/07/358 від 23 грудня 2015 року, є нарізною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом моделі «ПМ» (пістолет «Макарова»,) зразка 1951 року калібру 9 мм (серія, номер та рік виготовлення видалені) виробництва СРСР, який придатний для проведення пострілів. Відповідно до висновку експерта №58/07/358 від 23 грудня 2015 року, 27 патронів є боєприпасами, а саме штатними патронами до вогнепальної нарізної зброї-пістолету Макарова (ПМ), автоматичного пістолету Стєчкіна (АПС), пістолетів «Форт», а також до деяких пістолетів-кулеметів виробництва СРСР, Росії та України калібру 9 мм, які виготовлені заводським способом (Тульський патронний завод №38 (м. Юрюзань) 1988 року виготовлення та Луганський патронний завод 1994 та 2002 років виготовлення, які придатні до стрільби, які ОСОБА_2 незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, та незаконно зберігав та носив при собі з метою захисту без передбаченого законом дозволу.

Таким чином ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, за ознаками незаконного носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні прокурор Криворізької міської прокуратури №1 в Дніпропетровській області ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання мотивуючи доцільність його задоволення тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного офіційного місця роботи, засобів для існування не має, в силу положень ст.89 КК України вважається таким, що не судимий, не має місця реєстрації та проживання, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Підозрюваний ОСОБА_2, та його захисник, адвокат ОСОБА_3, кожен окремо надали пояснення по суті справи, проти задоволення клопотання заперечували та просили суд застосувати більш мякий запобіжний захід, домашній арешт.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; відсутність місця реєстрації та проживання; його репутація та майновий стан; наявність судимості; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, який є тяжким злочином, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який є військовослужбовцем, однак на даний час за місцем ведення служби не перебуває, належних документів щодо законності свого перебування на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до суду не надано, не має місця реєстрації та проживання, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_2 знову скоїв кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш мякого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обовязків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч.2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 24 грудня 2015 року до 21 лютого 2016 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 27 560,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60днів, тобто до 21 лютого 2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. Ю. Вікторович