Рішення № 54776080, 24.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/1353/15 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 22-ц/783/6778/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія:59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми, -

встановила:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки на його користь інфляційних втрати на суму 33043,12 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1941,61 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що 12 травня 2000р. між ним та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстрований в відділі РАЦС Жовківського районного управління юстиції. 21 березня 2011р. рішенням Жовківського районного суду Львівської області шлюб за його позовом між ними було розірвано. 29.04.2014р. Жовківським районним судом Львівської області за позовом ОСОБА_2 та за його зустрічним позовом ухвалено рішення, яким поділено між сторонами майно. Відповідно до вказаного рішення суду відповідачка зобов'язана була сплатити йому в коштах частку від майна на суму 70605,00 грн. 05.06.2014р. Жовківським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист, який був пред'явлений ним на примусове виконання до ВДВС Жовківського РУЮ. 18.06.2014р. ВДВС Жовківського РУЮ було відкрито виконавче провадження ВП 3700603 про стягнення з відповідачки присудженої судом суми - 70605.00 грн. А тому вважає, що відповідно дост. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Просив стягнути на його користь з відповідачки індекс інфляції за період з 01.07.2014 р. по 30.05.2015 р. на суму 33043,12 грн., а також стягнути з відповідачки на його користь 3 % річних від простроченої суми за період з 01.07.2014 р. по 30.05.2015 р. на суму 1941,61 грн., а всього разом 34984,73 грн., про що подав відповідний розрахунок індексу інфляції та 3 % річних.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає та зареєстрована: індекс 80300, м. Жовква, вул. Бічна Лісна, 7, Львівської області) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована: індекс 80300, м. Жовква, вул. Бічна Лісна, 7, Львівської області, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_3) - індекс інфляції за період з 01.07.2014 р. по 30.05.2015 р. на суму: 33043,12 грн., а також 3 % річних від простроченої суми за період з 01.07.2014 р. по 30.05.2015 р. на суму: 1941,61 грн., а всього разом: 34984,73 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає та зареєстрована: індекс 80300, м. Жовква, вул. Бічна Лісна, 7, Львівської області) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована: індекс 80300, м. Жовква, вул. Бічна Лісна, 7, Львівської області, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_3) - судові витрати в розмірі 349,86 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 В апеляційній скарзі покликається незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення суду, на виконання якого послався позивач, ухвалене не за зобовязальними правовідносинами сторін, а тому ст. 625 ЦК не може застосовуватись. Вказує, що грошові зобовязання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини, яких між сторонами немає. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає.

Частиною 2 ст. 625 ЦК, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відтак грошовим слід вважати будь-яке зобов»язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов»язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З урахуванням викладеного положення статтею 625 ЦК України регулюються зобов»язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобовязання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. З рішення суду зобов»язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність або відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Судом установлено, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 29.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя стягнено з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 70605,00 грн. за відхилення від ідеальної частки у майні подружжя (а.с.31-33). Стягнення суми проводилося в примусовому порядку на підставі виконавчого листа № 2-859/11. Постановою від 26.06.2015 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа закінчено у зв»язку із стягнення боргу на користь ОСОБА_4

Таким чином, грошове зобовязання у ОСОБА_2 виникло на підставі рішення суду від 29.04.2014 року, яке ухвалене не за зобов»язальними правовідносинами сторін. Тому ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин не застосовується, оскільки між сторонами були відсутні грошові зобовязання.

За таких обставин, рішення районного в силу вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України залишатися в законній силі не може і підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних сум та 3 % річних від простроченої суми.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_5