Ухвала суду № 54774939, 29.12.2015, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3677/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2015м. Красний Лиман

Краснолиманський міський суд донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

суддів Бікезіної О.В., Ткачова О.М.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

прокурора Вербицького І.М.,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24.12.2015 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт з додатками - реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Вербицький І.М. запропонував призначити провадження до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні вважав неможливим призначення кримінального провадження до судового розгляду через істотні,на його думку, порушення закону, що були допущені під час досудового розслідування.

Захисником подана до суду скарга на дії слідчого та прокурора, в якій вказано про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_3, а також клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України у звязку із встановленням органами досудового розслідування алібі ОСОБА_3 на час пограбування магазину ТОВ «АТБ-маркет» в м. Красний Лиман; клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України, через наявність за таким же обвинуваченням вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к), що набрав законної сили; клопотання про повернення обвинувального акта прокуророві через невідповідність цього документа вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні повністю підтримав скаргу та клопотання, заявлені його захисником.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «АТБ- маркет» ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду; вирішення скарги захисника на дії слідчого та прокурора, клопотань захисника про закриття кримінального провадження, про повернення обвинувального акта прокуророві вважав за потрібне залишити на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, який надійшов до суду, та додані до нього матеріали, суд, приходить до наступних висновків.

З приводу поданих захисником ОСОБА_2 клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України у звязку із встановленням органами досудового розслідування алібі ОСОБА_3 на час пограбування магазину ТОВ «АТБ-маркет» в м. Красний Лиман та клопотання про закриття в порядку ст. 284 КПК України кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України, через наявність за таким же обвинуваченням вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к),суд вказує про таке.

ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 19.05.2014 року приблизно о 15 год.10 хв. разом з іншими особами в магазині ТОВ «АТБ маркет» в м. Красний Лиман Донецької області вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій). Як вбачається зі змісту вказаного клопотання захисника, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014050420000331 встановлено, що 19.05.2014 року мобільний телефон ОСОБА_3 був зєднаний з іншим мобільним телефоном оператора «МТС» в зоні дії базової станції «пгт. Донецьке, Словянський район, Донецька область, вул. Садова (Промбаза)», що знаходиться на відстані близько 20 км від місця вчинення злочину невідомими особами. На думку захисника й обвинуваченого, ця обставина спростовує можливість участі ОСОБА_3 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і має бути підставою для закриття кримінального провадження відносно нього.

Із наданої захисником копії вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к) вбачається, що ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 260 КК України, було визнано винним в тому, що він здійснюючи протиправну діяльність у складі незаконного збройного формування так званої «Донецької народної республіки» в період з початку червня 2014 року до кінця липня 2014 року систематично виконував накази свого керівництва по охороні готелю «Зоря» в м. Красний Лиман Донецької області, де знаходився так званий «штаб ДНР», забезпечував охорону та пропускний режим біля Краснолиманської міської ради, здійснював функції щодо оборони незаконно створених структур «ДНР» із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї. Водночас у поданому до суду прокурором 24.12.2015 року обвинувальному акті ОСОБА_3В інкримінується співучасть у захопленні будівлі, що забезпечує діяльність органів місцевого самоврядування з метою незаконного користування неню та перешкоджання нормальній роботі установи (ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України).

У відповідь на зазначені клопотання прокурор Вербицький І.М. зазначив, що згідно з поясненнями фахівців телекомунікаційної компанії «МТС» технічно можливим є здійснення зєднання абонентів на території м. Красний Лиман за допомогою дії інших базових станцій у разі великого навантаження на мережу звязку, до того ж, обвинувачений ОСОБА_3 був упізнаний кількома свідками безпосередньо як учасник нападу на магазин ТОВ «АТБ маркет» в м. Красний Лиман Донецької області 19.05.2014 року, показання цих свідків та протоколи упізнання мають бути досліджені лише під час судового розгляду кримінального провадження. Додатково прокурор вказав, що кваліфікація діянь ОСОБА_3 за ч.2 ст. 260 КК України та за ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України, на його думку, є різними складами злочинів, за які особа має нести відповідальність окремо.

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором;обвинувальний акт може бути складений прокурором. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування;цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування;розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

За змістом ст. 349 КПК України докази зі сторони обвинувачення та зі сторони захисту досліджуються саме на стадії судового розгляду; їх дослідження в підготовчому судовому засіданні законом не передбачено. Без дослідження доказів обвинувачення та захисту на засадах змагальності сторін в підготовчому судовому засіданні неможливо зясувати спростовність чи неспростовність алібі ОСОБА_3, встановити обсяг обєктивної сторони інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 341 КК України (протиправне вторгнення до будівлі органу місцевого самоврядування та/або зайняття цієї будівлі та/або встановлення контролю над нею та /або блокування її роботи чи лише здійснення пропускного режиму до будівлі Краснолиманської міської ради).

З огляду на це, суд вважає за необхідне залишити вказані клопотання захисника ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 без задоволення як такі, що подані передчасно.

З приводу поданої захисником ОСОБА_2 до суду скарги на дії слідчого та прокурора, в якій вказано про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_3,суд вказує про таке.

Зі змісту скарги випливає, що 16.10.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника є обовязковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів; у цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст. 12 КК України). Санкцією ч.3 ст. 187 КК України передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Отже, цей злочин є особливо тяжким.

Підозрюваному ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні захисника було залучено постановою слідчого від 03.11.2015 року. Вказані обставини підтверджуються відомостями з реєстру матеріалів досудового розслідування, наданими стороною обвинувачення.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений КПК строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК.

Нормами ст. 304 КПК України встановлено строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора та визначено, що скарга, подана після закінчення процесуального строку, повертається особі, яка її подала. Як вбачається зі змісту оглянутого судом доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, виданого 03.11.2015 року за № 005-0012203 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області на імя адвоката ОСОБА_2 для здійснення захисту ОСОБА_3, захисник був своєчасно ознайомлений з підставами його призначення для участі в кримінальному провадженні. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що під час досудового розслідування не звертався до слідчого судді зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, вказав на те, що йому не відкривались матеріали кримінального провадження, не заявляв клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, не вказав поважних причин, що завадили б йому звернутись зі скаргою на досудовому провадженні.

Відповідно до ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу. Суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 28 КПК України щодо розумних строків та повернути захиснику ОСОБА_2 його скаргу на дії слідчого та прокурора.

Суд також відзначає, що аналогічні аргументи наводяться захисником ОСОБА_2 як підстава для повернення обвинувального акта прокурору у поданому ним клопотанні.

З приводу поданого захисником ОСОБА_2 клопотання про повернення обвинувального акта прокуророві суд вказує про таке.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право,зокрема, прийняти рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК.

Згідно зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Однак обвинувальний акт, який надійшов до суду, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з таких підстав.

В обвинувальному акті неповно викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Так, зокрема, відсутні повні прізвища, імена та по батькові осіб, разом з якими ОСОБА_3, на думку прокурора, брав участь у вчиненні злочину, передбаченого ст. 341 КК України, вказано лише «…разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15Г….»; відсутні конкретні вказівки на те, які саме дії, де , коли та відносно кого були здійснені ОСОБА_3; не вказані мета та мотиви дій, що інкримінуються обвинуваченому.

До обвинувального акта додана розписка ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акта в «кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12015050420001179 від 03.12.2015 року», натомість до суду прокурором надано обвинувальний акт « у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, внесеному в ЄРДР за № 120150504200011793…». Така розбіжність не дозволяє зясувати факт отримання обвинуваченим копії обвинувального акта саме в цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що в судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що «обвинувальний акт не отримував , а лише підписував все, що йому надав слідчий».

Зі змісту обвинувального акта, який надійшов до суду, вбачається, що кримінальним правопорушенням, вина у скоєнні якого інкримінується ОСОБА_3, була заподіяна ТОВ «АТБ маркет» матеріальна шкода на суму 5872,15 грн. Згідно із п. 6 ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобовязані звернутись до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. З доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається, що було призначено експертизу та отримано висновки експерта з цього приводу на досудовому розслідуванні.

Відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника є обовязковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів; у цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст. 12 КК України). Санкцією ч.3 ст. 187 КК України передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Отже, цей злочин є особливо тяжким.

Підозрюваному ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні захисника було залучено лише постановою слідчого від 03.11.2015 року, що не відповідає вимогам КПК.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9.1.2. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затв. наказом Генерального прокурора України від 15.01.2013 року № 3, всі службові документи, крім внутрішніх, повинні оформлятися на бланках прокуратури. В порушення вказаних вимог обвинувальний акт, поданий до суду, оформлений прокурором без використання бланку органу прокуратури, на чистих аркушах формату А4.

За таких обставин суд вважає обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

У звязку з поверненням обвинувального акта прокурору клопотання прокурора про призначення провадження до судового розгляду задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3, обраний ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року, у виді тримання під вартою залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,9,22,23,28,109, 291, п.3 ч.3 ст. 314,341,349 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Скаргу ОСОБА_2 на дії слідчого та прокурора повернути захиснику.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акта прокуророві задовольнити.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України,повернути прокурору Словянської місцевої прокуратури Донецької області раднику юстиції ОСОБА_16. для усунення встановлених недоліків протягом розумного строку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3, обраний ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року, у виді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом семиденного строку з дня її проголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після постановлення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді -