Ухвала суду № 54774142, 29.12.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16030/14-ц

Провадження 4-с/127/251/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Романюк Л. Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участю представника ДВС - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1, за участю зацікавленої особи ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1, за участю зацікавленої особи ОСОБА_3.

Скаргу мотивувала тим, що постановою Староміського ВДВС Вінницького МУЮ від 06.10.2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/16030/14 від 23.09.2014 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області на виконання рішення цього ж суду від 09.09.2014 року, яке набуло законної сили, про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на її користь як споживача загалом 20477 грн.

06.10.2014 року за заявою скаржниці відкрито виконавче провадження з виконання цього рішення.

У грудні 2014 року на виконання цього рішення боржником сплачено 500 грн., до сьогоднішнього дня рішення суду в іншій його частині не виконано.

30.11.2015року ОСОБА_2 отримала постанову заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 від 17.11.2015 року про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яку скаржниця вважає незаконною, оскільки державним виконавцем формально застосовано положення п.7 ч. ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого провадження якщо боржник-фізична особа чи його майно, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Так, ще у жовтні 2014 р. державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровані автомобіль ЗИЛ157, 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_1, автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_2, автомобіль RENAULT MASTER, 1988 року випуску, р.н. 11737ВІ, автомобіль DAIMLER-BENZ 123, 1984 року випуску, ДНЗ 03009ВІ, які оголошено в розшук постановою про розшук майна боржника від 14.10.2014 року, яку було направлено до УДАІ УМВС України у Вінницькій області для виконання.

12.03.2015 року на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2015 року про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 до Староміського ВДВС Вінницького МУЮ надійшло повідомлення Вінницького МВ МВС України у Вінницькій області про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 м. Вінниця, 1-й проїзд Блюхера, 22.

Незважаючи на те, що державним виконавцем встановлено як місце фактичного проживання боржника ОСОБА_3, так і наявність у нього майна, примусове виконання виконавчого листа № 127/16030 від 23.09.2014 року за вказаним рішенням не здійснено. При цьому ОСОБА_3 неодноразово був помічений за керуванням ним автомобілем марки TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_2.

Просила суд визнати неправомірними дії заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 щодо винесення ним постанови від 17.11.2015 року про повернення виконавчого листа № 127/16030/14 від 23.09.2014 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області на виконання рішення суду від 09.09.2014 року у справі № 127/16030/14-ц. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 щодо виявлення транспортних засобів та іншого майна боржника ОСОБА_3 при виконанні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2014 року у справі № 127/16030/14-ц. Зобовязати заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 поновити виконавче провадження та здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, необхідні для виконання вказаного рішення в повному обсязі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, просила суд розглядати скаргу у її відсутність, оскілки вона є людиною похилого віку, пенсіонером та інвалідом.

Заступник начальника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, зазначив, що всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» вчинено в повному обсязі та відповідно до вимог Закону.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся вчасно та належним чином, поштовим повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливе розглянути справу без участі нез»явившихся осіб, оскільки це відповідає положенням ст. 386 ЦПК України, про що також зазначається в узагальненні судової практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, зробленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 21.12.2012 року, а також в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», відповідно до якого, неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Вислухавши пояснення представника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження № 44964205, суд дійшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2014 року у цивільній справі №127/16030/14-ц задоволено позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, розірвано договір побутового підряду від 06.07.2011 року, укладений між позивачем та відповідачем та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти внесені в якості попередньої оплати в розмірі 9577,00 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобовязання в сумі 9900,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., а також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду Вінницьким міським судом Вінницької області 23.09.2014 року видано виконавчий лист, який за заявою стягувача від 01.10.2014р. (а.с. 1 ВП№4496420 ) предявлено до Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ для примусового виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Обовязки і права державних виконавців визначені ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.11 вказаного Закону державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів виконавчого провадження №4496420, 06.10.2014 року головним державним виконавцем Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1, на підставі заяви стягувача від 01.10.2014 року, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного вище виконавчого листа (а.с. 4 ВП №4496420 ).

Того ж дня, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої направлено Центру з надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів м. Вінниці та Вінницького району для виконання (а.с. 5). Крім того, з метою встановлення місця реєстрації боржника, наявності у нього доходів, рухомого і нерухомого майна, рахунків у банках, державним виконавцем направлено запити до відповідних компетентних органів.

Зокрема, державним виконавцем направлено запити до:

- Центру з надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів м. Вінниці та Вінницького району, Державної сільськогосподарської інспекції, управління держземагенста у Вінницькому районі, в яких вимагалося надати інформацію про наявність майна та поточних рахунків що зареєстровані за ОСОБА_3, 14.01.1971р.н., РНОКПП НОМЕР_3, що мешкає за адресою: м. Вінниця, 1, провулок Блюхера, 22.

-КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» в якого вимагалося надати інформацію про наявність за боржником зареєстрованого майна станом на 01.01.2013р.

- Вінницького адресного бюро, щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3

- Державної податкової служби України, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відносно ОСОБА_3П, а також щодо номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.

- Пенсійного фонду України, що отримання ОСОБА_3 пенсії, а також щодо працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами.

06.10.2014р. державним виконавцем накладено арешт в єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів рухомого майна, що вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

06.10.2014р. державним виконавцем накладено арешт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з отриманими на дані запити відповідями доходів та рахунків відкритих у банках чи інших фінансових установах за боржником не виявлено, земельних ділянок не зареєстровано, відомості щодо наявності нерухомого майна відсутні.

Разом з тим, на запит державного виконавця Центром з надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів м. Вінниці та Вінницького району 09.10.2014 року повідомлено, що згідно БД АІС Вінницького ВРЕР за боржником зареєстровані транспортні засоби, а саме: автомобіль ЗИЛ157Ю 1985 року випуску, колір зелений, № шасі 074831, р.н. НОМЕР_1; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_2, автомобіль RENAULT MASTER, 1988 року випуску, р.н. 11737ВІ, автомобіль DAIMLER-BENZ 123, 1984 року випуску, ДНЗ 03009ВІ (а.с.23-26).

Згідно акту державного виконавця від 13.10.2014 року, транспортні засоби які є власністю боржника, біля будинку по пров. С. Наливайка, 25 в м. Вінниці на час перевірки не виявлено (а.с.15).

Згідно з повідомленнями № 9/14264 від 13.10.2014 року, № 9/14212 від 09.10.2014 року, №9/14726 від 28.10.2014 року, №9/14963 від 21.10.2014 року Управлінням МВС у вінницькій області накладено обмеження на проведення реєстраційних операцій щодо вище перелічених транспортних засобів, а також накладено арешт на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску (а.с.23-26).

14.10.2014 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, згідно якої оголошено в розшук: автомобіль ЗИЛ157Ю 1985 року випуску, колір зелений, № шасі 074831, р.н. НОМЕР_1; автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_2, автомобіль RENAULT MASTER, 1988 року випуску, р.н. 11737ВІ, автомобіль DAIMLER-BENZ 123, 1984 року випуску, ДНЗ 03009ВІ(а.с.21).

Постановою головного державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 від 14.10.2014 року у звязку з винесенням постанови про розшук майна боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/16030/14-ц зупинено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2015 року подання про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 задоволено та оголошено розшук останнього.

За результатами проведених Вінницьким МВ УМВС України у Вінницькій області розшукових заходів було встановлено місцезнаходження боржника, відібрано в нього пояснення.

Пояснення боржника від 28.02.2015 року та від 15.09.2015 року (а.с.48,55) протирічять одне одному, а саме у поясненнях від 28.02.2015 року боржник вказує, що автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, р.н. НОМЕР_2 знаходиться в зоні АТО, а у поясненнях від 15.09.2015 року боржник зазначає що вказаний автомобіль викрадено.

18.02.2015 року державний виконавець звернувся до начальника МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області з запитом про надання інформації щодо вчинення дій стосовно розшуку майна боржника (а.с.34).

У відповідь на вказаний запит УДАІ УМВС України у Вінницькій області листом № 9/4 2819 від 06.03.2015 року повідомлено державного виконавця, що на виконання постанови про розшук майна боржника, щодо оголошення в розшук транспортних засобів було орієнтовано склад УДАІ УМВС України у Вінницькій області на розшук та затримання належного боржнику транспортного засобу, виставлено картки розшуку відносно транспортних засобів в базах даних УДАІ УМВС України у Вінницькій області.

Цим же листом повідомлено державного виконавця про те, що автомобіль RENAULT MASTER не був оголошений в розшук, оскільки знятий з обліку та автомобіль DAIMLER-BENZ 123 не був оголошений в розшук у звязку з тим, що автомобіль не являється власністю ОСОБА_3 (а.с.35).

Крім того, як вбачається з листів центру з надання послуг, повязаних з використанням транспортних засобів м. Вінниці та Вінницького району №9/77668 від 23.06.2015 року та № 9/10918 від 01.09.2015 року транспортний засіб RENAULT MASTER був відчужений ОСОБА_3 та перереєстрований за ОСОБА_4, а транспортний засіб DAIMLER-BENZ 123 зареєстрований за ОСОБА_5 та у власності ОСОБА_3 не перебуває, арешт на нього було накладено помилкова, у звязку із помилковою роботою програмного забезпечення.

Актом державного виконавця від 07.10.2015 року встановлено, що за адресою: м. Вінниця, 1-й проїзд Блюхера, 22 проживає ОСОБА_3 разом з батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також встановлено, що майна належного ОСОБА_3 на яке можливо звернути стягнення не виявлено (а.с.56).

Постановою від 17.11.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.80).

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що органами внутрішніх справ здійснено розшук боржника і встановлено як місце його фактичного проживання та і наявність у нього майна, а саме: автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 4.0D 1985 року випуску, однак року з дня оголошення розшуку боржника не пройшло, що повністю виключає повернення виконавчого документа на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що після його відкриття 06.10.2014 року, державний виконавець лише один раз намагався встановити наявність належного боржнику транспортного засобу за місцем його проживання.

Актом державного виконавця від 07.10.2015 року встановлено, що за адресою: м. Вінниця, 1-проїзд Блюхера, 22, проживає боржник разом зі своїми батьками , а також що майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Тобто враховуючи, що інших аналогічних актів за попередній період виконавче провадження не містить, можна зробити висновок що в порушення вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець лише через рік після відкриття виконавчого провадження перевірив наявність належного майна боржнику за місцем його проживання.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які підтвердження того, що державним виконавцем було вчинено всі дії по виявленню особистого майна боржника за місцем його проживання.

В судовому засіданні державний виконавець пояснив, що боржник проживає за адресою м. Вінниця, 1-й проїзд Блюхера,22 разом із своїми батьками і що майно, яке знаходиться в будинку належить останнім, однак матеріалами виконавчого провадження це не підтверджено.

Також державним виконавцем було зазначено що при виході на місце батьком боржника було зазначено, що транспортні засоби його сина ОСОБА_3 можна знайти за адресою м. Вінниця, 1-й проїзд Блюхера,22, про що державним виконавцем при виході за вказаною адресою було складено акт про відсутність за даною адресою транспортних засобів ОСОБА_3

Разом з тим державним виконавцем не було з»ясовано кому належить даний будинок, чи є в ньому майно ОСОБА_3 і яке відношення даний будинок має до боржника в цілому, що свідчить про формальний підхід державного виконаця до своїх службових обов»язків по виконанню рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року.

При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватись положеннями Конституції України, п.6 ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, Законами України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У пілотному рішенні Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 року, ОСОБА_8 проти України зазначено, суд повторює, що право на суд, захищене ст. 6 було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволила, щоб остаточне обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, рішення «ОСОБА_9 проти Італії».

У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст.1 Першого протоколу.

Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції справа «Бурдов проти Росії».

Така ж практика ЄСПЛ у багатьох інших справах як проти України , так і проти інших держав.

Наведенні положення нормативно правових актів та вказаної Конвенції є обовязковими не тільки для суду, а відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» становлять правову основу діяльності державної виконавчої служби, а тому є обовязковими для державного виконавця, оскільки відповідно до частини 2 ст. 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб ), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому Законом.

Враховуючи вище викладене, наявність не виконаного рішення суду за яким з ФОП ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_2 кошти внесені в якості попередньої оплати в розмірі 9577грн, штраф за несвоєчасне виконання зобовязання в сумі 9900грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., дії заступника начальника Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо винесення ним постанови від 17.11.2015 року про повернення виконавчого листа є неправомірними та передчасними.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383 388 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 щодо винесення ним постанови від 17.11.2015р. про повернення ОСОБА_2 виконавчого листа №127/16030/14 від 23.09.2014р., виданого Вінницьким міським судом Вінницької області на виконання рішення даного суду від 09.09.2014р. у справі №127/16030/14-ц.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 щодо виявлення транспортних засобів та іншого майна боржника ОСОБА_3 при виконанні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2014р. у справі №127/16030/14-ц.

Зобов»язати заступника начальника Староміського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 поновити виконавче провадження та здійснити всі передбачені Законом України « Про виконавче провадження» заходи, необхідні для виконання вказаного рішення в повному обсязі, у спосіб та порядку, встановленому даним Законом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з моменту її проголошення. Особи, які не брали участі у справі - з моменту отримання копії даної ухвали дуду.

Суддя: