Рішення № 54773794, 29.12.2015, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2139/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" грудня 2015 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участі секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 авіаційного університету, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконуючий обовязки ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 про скасування наказу від 06.11.2015 року № 962/к та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його підставність з огляду на таке.

24 жовтня 2014 року Наказом ОСОБА_2 авіаційного університету (далі - Відповідач) № 622/к, його довірителя - ОСОБА_1 (далі Позивач), проректора з міжнародних звязків переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних звязків за строковим трудовим договором.

Наказом в.о. ректора ОСОБА_4 № 2 від 20.08.2015 року ОСОБА_1 звільнено з цієї посади на підставі ст.ст. 7, 21 КЗпП України, у звязку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу.

Наказом в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №966/к від 05.11.2015 року було скасовано наказ в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №2 від 20.08.2015 року про звільнення ОСОБА_1Б,.

Згідно п. 2.1. наведеного наказу в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №966/к від 05.11.2015 року, ОСОБА_1, було поновлено на посаді проректора з науково-педагогічної роботи університету та міжнародних звязків, відновлено дію контракту. Про це було зроблено відповідний запис в її трудовій книжці.

Представник позивача вважає, що скасування наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на посаді не відповідає вимогам закону та Статуту НАУ.

Так, Наказом від 24 жовтня 2014 року № 622/к у звязку із організаційною зміною штатної структури Університету (перейменування посад), ОСОБА_1 переведено з посади проректора з міжнародних звязків на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних звязків.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП перейменування посади відноситься до зміни істотних умов праці у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, яка допускається при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (за згодою працівника), тобто трудовий договір із ОСОБА_5 не припинявся, звільнення не відбулося, запис до трудової книжки внесено про переведення, а не про звільнення і прийняття на відповідну посаду.

Статут Університету не містить норми щодо необхідності погодження питання переведення проректорів і не вважає таке переведення звільненням, питання істотної зміни умов праці без звільнення працівника університету також не виноситься на погодження вченої ради.

Пункт 5.3.3 Статуту ОСОБА_2 авіаційного університету (старої та діючої редакції) чітко визначає, що погодження вченої ради потребує лише прийняття (або звільнення) на роботу (з роботи). Переведення (переміщення тощо) такого погодження не передбачає.

Крім того, у разі звільнення працівника у звязку з порушенням правил прийняття на роботу у наказі (розпорядженні) обовязково має міститися посилання не тільки на статтю7 КЗпП, а й на відповідну норму закону чи підзаконного акту, яка встановлює спеціальний порядок прийняття на роботу і яку було не дотримано.Стаття 21 КЗпП України, на яку посилається наказ № 2 як на підставу звільнення, не містить жодної підстави розірвання трудового договору з працівником, а лише надає загальне визначення трудового договору. Разом з тим, звільнення за наказом № 2 від 20.08.2015 року відбулось без будь-якого обговорення та погодження вченої ради, що є ще однією підставою вважати цей наказ та звільнення незаконним.

Таким чином, наказ № 2 не відповідав вимогам трудового законодавства і був правомірно скасований в.о. ректора НАУ ОСОБА_4

Отже наказом про поновлення на роботі ОСОБА_1 були усунуті грубі порушення законодавства при її звільненні.

06.11.2015 року наказом в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 № 962/к було скасовано всі накази в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 від 05.11.2015 року.

У звязку з даним наказом ОСОБА_1 не допускають до виконання її трудових обовязків та повідомлено, що вказаним наказом її звільнено з роботи.

Наказ № 962/к від 06.11.2015р. для ознайомлення їй не надавався. Трудову книжку ОСОБА_1, отримала 27 листопада 2015 року через представника, про що свідчить довідка відповідача за № 3/118-1048 від 11.12.2015 року.

Крім наведеного, представник позивача вказує у позовній заяві на таке.

В преамбулі зазначеного наказу наведено, що «у звязку із звільненням від виконання обовязків ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 з 05.11.2015 року Наказом Міністерства освіти і науки України № 560-к, наказано скасувати повністю всі накази від 05.11.2015 року, підписані ОСОБА_4 від імені керівника ОСОБА_2 авіаційного університету без повноважень». Проте, наведене твердження не відповідає дійсності та суперечить положенням ч. 1 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Згідно з п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 р., днем звільнення вважається останній день роботи.

Враховуючи те, що наказ про звільнення ОСОБА_4 було видано 05.11.2015 року та отримано НАУ лише 06.11.2015 року о 13.15, представник позивача вважає, що останнім його робочим днем є 05.11.2015 року.

Отже, 05.11.2015 року в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 мав повноваження щодо прийняття рішень, які стосувалися діяльності ОСОБА_2 авіаційного університету, в тому числі, що стосується поновлення Позивача на роботі.

Крім цього, в наказі в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 № 962/к від 06.11.2015 року, не зазначено жодних підстав для звільнення Позивача.

Отже, звільнення Позивача з роботи згідно наказу в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 № 962/к від 06.11.2015 року було здійснено без будь-якої правової підстави, чим порушено вищезазначені норми трудового законодавства та положення ст. 43 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на працю, а також гарантує захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 5.3.3 Статуту ОСОБА_2 авіаційного університету, керівництво окремими видами діяльності Університету здійснюють проректори, які відповідають за ці напрями діяльності Університету. Права і обовязки проректорів визначає ректор відповідно до функцій, які вони виконують.

Згідно з абз. 3 п. 5.3.3 Статуту ОСОБА_2 авіаційного університету, наймання на роботу і звільнення проректорів здійснюється наказом ректора за погодженням із Вченою радою та органами студентського самоврядування Університету відповідно до чинного законодавства України.

Проте, звільнення Позивача відбулося без погодження із Вченою радою НАУ та органами студентського самоврядування Університету відповідно, що є суттєвим порушенням та свідчить про протиправність Наказу від 06.11.2015 року.

Зрештою, представник позивача вважає, що при звільненні Позивача з займаної посади Відповідачем не було дотримано положень, передбачених ст. 47 КЗпП України, оскільки Відповідач в день звільнення не видав Позивачеві належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення, що є порушенням вищезазначених положень чинного законодавства України про працю.

Крім того, враховуючи те, що відповідно до Наказу в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №966/к від 05.11.2015 року, Позивача було поновлено на посаді проректора з науково-педагогічної роботи з 20.08.2015 р., отже 06.11.2015 року було останнім робочим днем Позивача.

Тобто, Відповідач також повинен був 06.11.2015 року провести розрахунок за вказані дні з Позивачем, згідно зі ст. 47 КЗпП України.

Згідно довідки № від за підписом начальника відділу кадрів ОСОБА_2 авіаційного університету, трудова книжка була видана Позивачу «листопада 2015 року».

З огляду на вищенаведене, представник позивача вважає, що Позивача неправомірно звільнено з посади, а тому Наказ в.о. ректора ОСОБА_3 №962/к винесено не на підставі та не у спосіб, що передбаченіКонституцією України, законодавством України про працю та Статуту НАУ, а отже, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позивача як незаконно звільненого працівника слід поновити на роботі та стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20.08.2015 року до моменту винесення рішення у справі.

Ухвалою суду від 29.12.2015 року позовні вимоги в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 20.08.2015 року до моменту винесення рішення у справі, за заявою представника позивача було залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги, які залишились, підтримав з підстав, що наведені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач представник ОСОБА_2 авіаційного університету в судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи був оповіщений в установленому законом порядку, на що вказує наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення розгляду справи за наявності поважних причин чи розгляду справи за відсутності представника відповідача до суду не направили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконуючий обовязки ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 в судове засідання також не зявився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи , в підтвердження чого слугують докази наявні в матеріалах справи.

Прийнявши до уваги наведене вище, неявку відповідача та третьої особи в судове засідання суд визнає неповажною, а відтак не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, що визначені ст.169 ЦПК України, тому здійснює розгляд справи в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, в загальному порядку.

Подана ОСОБА_2 авіаційним університетом апеляційна скарга на ухвалу суду від 17.12.2015 року про відкриття провадження, відповідно ч. 4 ст. 293 ЦПК України не перешкоджає продовженню розгляду справи судом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно зясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив наступне..

Згідно Наказу ОСОБА_2 авіаційного університету № 622/к від 24 жовтня 2014 року, проректора з міжнародних звязків ОСОБА_1 переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних звязків за основним місцем роботи за строковим трудовим договором №11к від 24.10.2014 року на строк з 23.10.2014 року по 22.10.2019 року. Відповідний запис було зроблено і у трудовій книжці ОСОБА_1 серія БТ №4723869 за №30.

20.08.2015 року Наказом в.о. ректора ОСОБА_4 № 2, ОСОБА_1 звільнено із вищевказаної посади на підставі ст.ст. 7, 21 КЗпП України, у звязку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу, підтвердження чого слугує запис у трудовій книжці за №31 від 20.08.2015 року.

Наказом в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №966/к від 05.11.2015 року було скасовано наказ в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №2 від 20.08.2015 року про звільнення ОСОБА_1 та інших осіб, а згідно п. 2.4. наведеного наказу в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 №966/к від 05.11.2015 року, ОСОБА_1, було поновлено на посаді проректора з науково-педагогічної роботи університету та міжнародних звязків, відновлено дію контракту, про що було зроблено відповідний запис в її трудовій книжці за №32.

Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 05.11.2015 року за №560-к "Про виконання обов'язків ректора", ОСОБА_4 було звільнено від виконання обов'язків ректора ОСОБА_2 авіаційного університету 05.11.2015 року. Виконання обов'язків ректора ОСОБА_2 авіаційного університету покладено на ОСОБА_3, з 06.11.2015 року до заміщення вакантної посади ректора в установленому законодавством порядку.

06.11.2015 року в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 було винесено Наказ № 962/к «Про скасування наказів в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4», відповідно до якого скасовано повністю всі накази від 05 листопада 2015 року підписані ОСОБА_4 від імені керівника ОСОБА_2 авіаційного університету, без повноважень.

Досліджені судом докази дають суду дійти до наступних висновків.

05.11.2015 року позивачка ОСОБА_1 була добровільно поновлена на роботі уповноваженою посадовою особою роботодавця на посаді проректора з науково-педагогічної роботи університету та міжнародних звязків, відновлено дію контракту, про що було зроблено відповідний запис в її трудовій книжці за №32.

У суду не виникло жодних сумнів щодо повноважень в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4, щодо видачі такого наказу, оскільки, згідно положень ч. 1 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Згідно з п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 р., днем звільнення вважається останній день роботи.

Тобто 05.11.2015 року в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4 мав всі повноваження, щодо прийняття рішень, які стосувалися діяльності ОСОБА_2 авіаційного університету, в тому числі, що стосується поновлення позивача на роботі.

За таких обставин, з 05.11.2015 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 авіаційним університетом поновились трудові відносини, які в подальшому могли бути припинені виключно в порядку визначеному законом.

Скасування в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 наказом від 06.11.2015 року № 962/к «Про скасування наказів в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4», повністю всіх наказів від 05 листопада 2015 року підписаних ОСОБА_4 від імені керівника ОСОБА_2 авіаційного університету фактично потягло за собою припинення трудових відносин між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 авіаційним університетом у спосіб, що не передбачений законом.

Так, ст. 36 КЗпП України визначено вичерпний перелік підстав припинення трудового договору.

Ст. ст. 40, 41 КЗпП України містять вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Оскільки скасування наказу про поновлення працівника на роботі не входить до даних переліків, то наказ від 06.11.2015 року № 962/к «Про скасування наказів в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4» в частині, що стосується позивачки є незаконним та підлягає скасуванню, а вона поновленню на роботі.

Скасовуючи наказ від 05.11.2015 року в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 грубо порушив право на працю позивачки, яке їй гарантоване Конституцією та законами України.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, в частині визнання незаконним та скасування наказу від 06.11.2015 року № 962/к, що стосується саме інтересів позивачки, а вона має бути поновлена на роботі.

За правилами п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Наведене кореспондується із з правилами ст.235 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого позивача допустити до негайного виконання.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач згідно положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а тому у разі задоволення позову на користь позивача, суд присуджує судові витрати у вигляді судового збору з відповідача в дохід держави в розмірі 974, 40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. 43 Конституції України, ст. ст. 36,40, 41, 233, 235 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір », суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_3 від 06.11.2015 року № 962/к «Про скасування наказів в.о. ректора ОСОБА_2 авіаційного університету ОСОБА_4» в частині скасування наказу від 05.11.2015 року про відміну наказу в.о. ректора від 20 серпня 2015 року №2 про звільнення ОСОБА_1, док. пед. наук, проф. з посади проректора з науково - педагогічної роботи та міжнародних зв'язків та поновлення ОСОБА_1, док. пед. наук, проф. на посаді проректора з науково - педагогічної роботи та міжнародних зв'язків та відновлення дії контракту з посадовим окладом 4 191 грн. на місяць, 24 т.р., встановлення доплати 25 % посадового окладу за науковий ступінь, 33% посадового окладу за вчене звання.

Поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на раніше займаній посаді проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних звязків ОСОБА_2 авіаційного університету.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 авіаційного університету (ЄДРПОУ: 01132330, адреса місця знаходження: 03058, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1) в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 974, 40 (дев'ятсот сімдесят чотири гривні 40 коп.) гривень.

Рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_7