Постанова № 54773243, 17.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року (11:25 год.) м. Київ №810/3684/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Європа" про стягнення податкового боргу.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Європа" про стягнення податкового боргу у розмірі 850,00 грн. з рахунків у банках обслуговуючих ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Європа".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 850,00 грн.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

Позивач в судове засідання по справі не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, однак направив до суду клопотання про розгляд даної справи без участі свого представника в порядку письмового провадження, вказаним клопотанням позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання по справі не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, однак поштова кореспонденція, що була направлена на адресу відповідача, що вказана в адміністративному позові та відповідає адресі місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, була повернута з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Європа" (ідентифікаційний код 20596225, місце знаходження 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 19) зареєстровано в якості юридичної особи 14.05.1991, а 24.05.2005 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13421200000000414, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.07.2015 (а.с.6-8).

Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області з 07.10.1999 за №253.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Приписами статті 49.2 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (абз.2 п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року, 2012 рік та 2013 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Європа", за результатами якої складено акт перевірки №2459/1501/20596265 від 23.09.2014 (а.с.11-12).

Перевіркою встановлено, що відповідачем не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року (граничний термін подання до 09.05.2012), не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартали 2012 року (граничний термін подання до 09.08.2012), не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року (граничний термін подання до 09.11.2012), не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік (граничний термін подання до 09.02.2013) та не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік (граничний термін подання до 03.03.2014), чим порушено вимоги пп. 49.18.2, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

У висновках даного акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме не подання позивачем звітності з податку на прибуток з 1 кварталу 2012 по 2013 рік та зазначено, що відповідальність платника за дане порушення передбачена пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №2459/1501/20596265 від 23.09.2014 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010351501/2643 від 23.09.2014, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 850,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 850,00 грн. (а.с.13).

Дане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача, однак поштова кореспонденція була повернута з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відомостей щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0010351501/2643 від 23.09.2014 в адміністративному чи судовому порядку до суду не було надано, тому зобов’язання з податку на прибуток у сумі 850,00 грн. є узгодженими.

Також, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами податкової служби вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 №1113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 за №1909/22221, відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено податкову вимогу від 26.11.2014 №1551-25 на суму 850,00 грн., однак поштова кореспонденція була повернута з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином загальна сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток складає 850,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0010351501/2643 від 23.09.2014, суд зазначає таке.

Статтею 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 ПК України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення, то податкові зобов'язання в частині визначених грошових зобов’язань податковим органом є узгодженими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення податкового боргу, який виник у зв’язку з несплатою грошового зобов’язання, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення №0010351501/2643 від 23.09.2014, тому сума податкового боргу за вказаним податковим повідомленнями-рішенням підлягає стягненню з відповідача.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 5 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми податкового боргу відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури його стягнення, суд дійшов висновку щодо правомірності позовних вимог позивача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Європа" (ідентифікаційний код 20596225, місце знаходження 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 19) на користь Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39465303, місцезнаходження 08703, м. Обухів, вул. Каштанова, 20) 850,00 грн. (вісімсот п'ядесят грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.