Постанова № 54773219, 25.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року м. Львів № 813/6262/15

12 год. 19 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Самозайнятої особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Самозайнята особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3В.) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 14.09.2015 року і вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0021601702 від 14.09.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем повністю дотримано порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач зазначає, що нарахування сум збору здійснювалось, виходячи із сум чистого річного доходу, заявленого в податкових деклараціях. Також позивач вказує на те, що діюче законодавство не передбачає обовязку самозайнятої особи розраховувати суми щомісячного доходу й відповідно такі визначались позивачем самостійно.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Заперечення мотивовані тим, що спірні рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу (недоїмки) складені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях до неї. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Самозайнята особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 зареєстрована 23.11.2009 року, на податковому обліку перебуває з 20.08.2010 року.

Відповідно до наказу від 20.05.2015 року № 291 та направлень від 02.06.2015 року №344, від 02.06.2015 року № 345, виданих ДПІ у Галицькому районі м. Львова, проведена планова виїзна документальна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт № 135/17-02/НОМЕР_2 від 30.06.2015 року, у якому встановлено порушення позивачем абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 п. 2 ст. 9 Закону України від «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого встановлено заниження чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 45661,03 грн., а саме: за 2012 рік на суму 19552,13 грн., за 2013 рік на суму 16745,45 грн., за 2014 рік на суму 9363,45 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова 14.09.2015 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 45661,03 грн. № Ф-0021601702 та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.09.2015 року № НОМЕР_1 на суму 5075,53 грн.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від №4936/10/13-01-10-0705 від 20.10.2015 року та рішенням Державної фіскальної служби України від 17.11.2015 року № 10697/С/99-99-10-01-07-25 оскаржувані вимога та рішення залишені без змін, а подані позивачем в порядку адміністративного оскарження скарги без задоволення.

Не погодившись із зазначеною вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 (далі - Закон № 2464). Виключно зазначеним Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464). Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до вказаного Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 вказаного Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (ч.8 ст.9 Закону № 2464). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

На підставі ст. 6 Закону № 2464 Міністерством доходів та зборів України видано наказ від 09.09.2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Пунктом 3.4. зазначеного наказу передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для вказаних осіб є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454.

З огляду на зазначені норми, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, поданій фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено, що платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1. розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Проаналізувавши наведені нормативні акти суд дійшов висновку, що жоден із вказаних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, не посилається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, а єдиною вимогою є відповідність річній податковій декларації.

Крім того, суд зазначає, що Законом України від 04.07.2013 № 406-VІІ внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону № 2464 Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.2013 року № 21052/5/99-99-17- 03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 року за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Суд констатує, що вказаний лист носить рекомендаційний характер та не є законом чи іншим нормативно-правовим актом, який має бути зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначений лист взагалі не охоплюється терміном «законодавство» у розумінні рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року № 12-рп/1998 у справі про тлумачення зазначеного терміну.

Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка № 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року. Єдиною вимогою при цьому виступає відповідність річній податковій декларації.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що подані позивачем звіти з єдиного внеску за 2012, 2013, 2014 роки заповнені з урахуванням вказаних вище вимог та відповідають приписам Закону № 2464. Розміри річного чистого доходу, зазначені у звітах, повністю відповідають розмірам чистого доходу, що вказані в деклараціях про майновий стан та доходи за відповідний рік. А розміри місячних доходів, вказані в звітах визначені самозайнятою особою самостійно в межах сум загального чистого річного доходу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані.

В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 14.09.2015 року та вимога ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0021601702 від 14.09.2015 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 14 вересня 2015 року.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № Ф-0021601702 від 14 вересня 2015 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на користь Самозайнятої особи ОСОБА_3 (вул. С. Бандери, 24/12, м. Львів, 79013, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 92 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 30.12.2015 року.

Суддя Клименко О.М.