Ухвала суду № 54773137, 28.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 грудня 2015 року м. Київ К/800/53994/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за позовом управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, якими позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області суму державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі 30306,51 грн.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про закриття провадження у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вказується, що акт від 06.05.2014 року, яким встановлено переплату допомоги не отримувала.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані. Частиною першою статті 7 Закону України від 1 червня 2000 року № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон № 1768-III) передбачено, що державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата у випадках, коли:

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. м на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

Згідно з частиною другою цієї норми Закону за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:

у складі сім'ї є інвалід;

у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення (частина четверта статті 7 цього Закону).

Як установлено судами, в деклараціях про доходи ОСОБА_1 не повідомила, що вона має у власності земельну ділянку (пай) площею 1,86 га, з якої було отримано дохід у розмірі 4387,50 грн. та кошти від реалізації зерна в розмірі 1089,0 грн.

На підставі акту перевірки позивачем 06.05.2014 року було прийнято повідомлення про припинення надання державної соціальної допомоги та зобов'язано відповідачку повернути переплачену суму допомоги з наданням строку для добровільного виконання.

Крім того, суди дослідили доводи ОСОБА_1 щодо неотримання повідомлення про необхідність повернення коштів від 06.05.2014 року та надали їм правову оцінку.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за позовом управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко