Ухвала суду № 54773132, 28.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 грудня 2015 року м. Київ К/800/53812/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень та стягнення сум,

встановив:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасуваня рішення ВКДКА від 19.04.2013р. № ІV-001/2013 та рішення Дніпропетровської обласної КДКА від 25.06.2012р. № 67/ДПВ-12; стягнення з відповідачів на її користь судових витрат та за послуги з ксерокопіювання відповідно до квитанцій та товарних чеків.

Судами встановлено, що предмет даного спору зводиться до того, що через неналежне виконання зобов'язань адвокатом Гоковою Т.В., позивач була позбавлена відновлення місцевими судами порушених Клінічним об'єднанням швидкої медичної допомоги Дніпропетровської міської ради прав, пов'язаних з незаконним звільненням ОСОБА_1 з роботи. Такі доводи ґрунтуються на тому, що при складанні цивільного позову про незаконність звільнення, який подано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, адвокатом Гоковою Т.В. не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду , пропущеного з поважних причин та не поставлено питання про виплату на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 17062,30 грн згідно зі статтею 117 КЗпП України.

25.05.2012р. позивач звернулась зі скаргою на адвоката Гокову Т.В. до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2012 р. ОСОБА_1 відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката Гокової Т.В., з огляду на те, що позовна заява була складена адвокатом кваліфіковано, прийнята до розгляду судом, правил адвокатської етики не порушено, як і вимоги Закону України "Про адвокатуру", взаємовідносини між адвокатом та клієнтом скінчились після складення позову, а тому підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2013 р. №IV-001/2013 скаргу ОСОБА_1 на дії адвоката Гокової Т.В. залишено без задоволення, а постанову голови дисциплінарної палати Дніпропетровської області КДКА від 25.06.2012 р. про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката Гокової Т.В. - без змін.

Крім того, рішенням Бабушкінського районного суду від 05 липня 2013 року у справі № 200/2882/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2013 року, підтверджено відсутність в діях адвоката Гокової Т.В. надання неналежної правової допомоги позивачу ОСОБА_1

Судові рішення про відмову в задоволенні позову мотивовані тим, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.04.2013 р. №VІ-001/2013 та рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ДПВ-12 від 25.06.2012 р. №67 є правомірними, прийнятими з дотримання строків та у межах повноважень, визначених Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 05.05.93 № 155/93 та Законом України "Про адвокатуру" від 19.12.1992р. № 2887-ХІІ, які були чинними на момент прийняття спірних рішень.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи обставинами, аналогічними викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень та стягнення сум.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак