Ухвала суду № 54772712, 24.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2015 р. м. Київ К/800/67179/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в письмовому порядку касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (далі - УПФ) про зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 травня 2014 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії УПФ щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи в ДП «Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція» з 18.03.1985 року по 25.11.1996 року на посадах геолога підземного буріння та підземного бурового майстра з повним робочим днем в шахті, відмови у перерахунку пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, зарахувавши вказаний період до пільгового стажу (один рік за один рік шість місяців).

Посилався на те, що він має всі правові підстави до перерахунку пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 12 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ щодо відмови ОСОБА_4 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ДП «Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція з 18.03.1985 року по 25.11.1996 року тривалістю 11 років 8 місяців 8 днів на посадах геолога підземного буріння, підземного бурового майстра з повним робочим днем в шахті та перерахунку пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону № 345-VI. Зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії з 16.09.2008 року за правилами вище згаданого закону, зарахувавши до пільгового стажу роботу в ДП «Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція» з 18.02.1985 року по 25.11.1996 року і в подальшому щомісячно нараховувати та виплачувати пенсію згідно із Законом України«Про підвищення престижності шахтарської праці»

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 4 грудня 2014 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано неправомірними дії УПФ щодо відмови ОСОБА_4 в перерахунку пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та не зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ДП «Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція» з 18.03.1985 року по 25.11.1996 року. Зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за правилами Закону № 345-VI із зарахуванням до пільгового стажу роботу в ДП «Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція» з 18.03.1985 року по 25.11.1996 року та виплачувати підвищення до пенсії за Законом № 345-VI. Позовні вимоги про перерахунок пенсії з 18 вересня 2008 року по 17 вересня 2013 року залишено без розгляду за пропуском строків звернення до суду.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що стаття 8 Закону № 345-VI ставить в залежність право на отримання пільгової пенсії від професії.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону N 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку N 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2014 року (справа № 21- 455а13)

Як зазначено у пункті 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року N 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за N 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В порушення вимог вище згаданих норм, суд першої інстанції належним чином не з'ясував чи відносилися посади геолога підземного буріння в період з 18.03.1985 р по 04.05.1992 р., бурового майстра підземного буріння з 04.05.1992 р. по 25.11.1996 р до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та чи проводилася атестація робочих місць після 21 серпня 1992 року, хоча зазначені обставини мають суттєве значення, адже за статтею 8 Закону N 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційний суд, порушення допущені судом першої інстанції, не виправив та усупереч вимогам статей 159, 161, 195, 202 КАС України не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційної скарги.

Посилання цього суду на розділ 1 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36, як на підставу до задоволення позову, є необґрунтовані, оскільки мова у справі йде не про працівника в цілому, а про посади геолога підземного буріння та бурового майстра підземного буріння, які обіймав позивач. Саме наявність цих посад у Списку №1 може надати право на пільги, передбачені статтями 1 та 8 Закону N 345-VI.

З урахуванням наведеного, та враховуючи положення частини першої статті 220 КАС України, згідно якої суд касаційної інстанції позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, постанова апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи).

При новому розгляді необхідно врахувати положення вища згаданих нормативних актів та на підставі допустимих доказів, вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і строки, передбачені статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: