Постанова № 54772222, 20.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 листопада 2015 року 09 год. 10 хв. № 826/9851/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області від імені територіальної громади міста Рубіжне до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: комунальне підприємство "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради Луганської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням усунення виявлених недоліків, 14 липня 2015 року надійшов позов Рубіжанської міської ради Луганської області від імені територіальної громади міста Рубіжне (далі - позивач, Рубіжанська міськрада) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), третя особа: комунальне підприємство "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - КП "РВУ ВКГ"), про:

- визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 16 квітня 2015 року №1257 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради" (далі - оскаржувана постанова);

- визнання незаконними дій директора КП "РВУ ВКГ" ОСОБА_1 щодо не доведення до відома споживачів наміру про зміну тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова була прийнята з порушенням вимог Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390 (далі - Порядок №390).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судові засідання представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, водночас подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У ході судового розгляду справи представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Представник третьої особи у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності третьої особи до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Відповідною ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій директора КП "РВУ ВКГ" ОСОБА_1 щодо не доведення до відома споживачів наміру про зміну тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2015 року НКРЕКП було прийнято оскаржувану постанову, якою постановлено:

1. Установити КП "РВУ ВКГ" тарифи:

на централізоване водопостачання - 3,89 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);

на централізоване водовідведення - 11,21 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

2. Установити КП "РВУ ВКГ" структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення згідно з додатками 1, 2.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31 січня 2014 року №73 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)".

4. Ця постанова набирає чинності з 01 травня 2015 року.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" №2479-VI від 09 липня 2010 року (далі - Закон №2479), тарифи на комунальні послуги - тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб'єктів, які є виконавцями цих послуг.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2479, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону №2479, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, як встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.

Згідно з п.1, абз.6 п.2 ст.6 Закону №2479, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно абз.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про природні монополії", суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

При цьому, згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про природні монополії", централізоване водопостачання та водовідведення віднесено до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.10 Закону №2479, тарифи на комунальні послуги формуються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відповідно до цього Закону.

Тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.

Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 3, 4 Положення, основними завданнями НКРЕКП є, зокрема, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Наведені норми законодавства вказують на те, що НКРЕКП, як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг, наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, у тому числі на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які мають забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на виробництво комунальних послуг з урахуванням планованого прибутку.

Вирішуючи питання дотримання відповідачем процедури встановлення КП "РВУ ВКГ" тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, суд керується наступним.

У ході судового розгляду судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята за заявою КП "РВУ ВКГ" про встановлення тарифів від 10 березня 2015 року №Т-96/15. У свою чергу КП "РВУ ВКГ" має ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, визначений Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (далі - Порядок №869).

Згідно п.2 Порядку №869, цей Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП, та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.

Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку №869, для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає уповноваженим органам у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.

Формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Водночас, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 29 листопада 2013 року №253 (далі - Процедура), комплект документів, що подається до Комісії для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення, формується ліцензіатом з дотриманням послідовності, визначеної вимогами до формування змісту матеріалів та комплекту документів, що подаються для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення (додаток 1).

Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення заявник подає до Комісії у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Процедури, а також розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків:

1) пояснювальну записку щодо необхідності встановлення нових тарифів, що включає обґрунтування планових витрат ліцензіата за їх складовими та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період і очікувані зміни у плановому періоді;

2) копію ліцензії на провадження ліцензованої діяльності;

3) схеми та розрахунки балансів водоспоживання;

4) копії звітності за базовий період та з початку поточного року:

форму N 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" (додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868);

форму N 1-ПВ (квартальна) "Звіт з праці", затверджену наказом Державної служби статистики України від 07 серпня 2013 року N 239;

форму N 1-підприємництво (річна) "Структурне обстеження підприємства", затверджену наказом Державної служби статистики України від 01 серпня 2012 року N 321;

форму N 2-інвестиції (річна) "Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів", затверджену наказом Державної служби статистики України від 24 жовтня 2013 року N 321;

форму N 1-водопровід (річна) "Звіт про роботу водопроводу (окремої водопровідної мережі)", затверджену наказом Державного комітету статистики України від 01 вересня 2010 року N 371;

форму N 1-каналізація (річна) "Звіт про роботу каналізації (окремої каналізаційної мережі)", затверджену наказом Державної служби статистики України від 18 жовтня 2013 року N 316;

5) копію рішення про встановлення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води;;

5) копію рішення про встановлення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води;

6) копії розпорядчих документів про облікову політику підприємства;

7) розрахунок тарифів на плановий період:

річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 3);

розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на централізоване водопостачання (додаток 4);

розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на централізоване водовідведення (додаток 5);

розрахунок вартості електричної енергії на технологічні потреби централізованого водопостачання та водовідведення на плановий період (додаток 6);

загальновиробничі витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 7);

адміністративні витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 8);

витрати на збут з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 9);

інші операційні витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 10);

фінансові витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 11);

розрахунковий прибуток з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 12);

загальну характеристику ліцензіата з централізованого водопостачання (додаток 13);

загальну характеристику ліцензіата з централізованого водовідведення (додаток 14);

8) загальновиробничі норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за формою, наведеною в додатку 1 до Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 вересня 2012 року N 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за N 1606/21918.

Відповідно до п.4.1 Процедури, зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом шляхом надання до Комісії відповідної заяви щодо встановлення тарифів та доданих до неї документів, зазначених у розділі II цієї Процедури.

У ході судового розгляду судом встановлено, що комплект документів, що подавався до НКРЕКП для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, сформований КП "РВУ ВКГ" з дотриманням послідовності, визначеної вимогами до формування змісту матеріалів та комплекту документів, що подаються для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, відповідно до Процедури.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії НКРЕКП по прийняттю оскаржуваної постанови вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд не погоджується з твердженнями позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови, у зв'язку з недотриманням КП "РВУ ВКГ" вимог п.2.3 Порядку №390, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 Порядку №390, цей Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 2.8, 2.15 Порядку №390, протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

Суб'єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)), до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань підлягають реєстрації та обов'язковому розгляду суб'єктом господарювання.

Зауваження і пропозицій, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб'єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб'єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Процедура доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до суб'єкта господарювання / органу, уповноваженого встановлювати тарифи, протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів недотримання КП "РВУ ВКГ" вимог п.2.3 Порядку №390, та крім того, невиконання даних вимог не є безумовною підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов Рубіжанської міської ради Луганської області від імені територіальної громади міста Рубіжне до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 171 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову Рубіжанської міської ради Луганської області.

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин