ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"02" грудня 2015 р. справа № 808/8769/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Туркіної Л.П., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
за участю представника відповідача Кузьміної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Девелопмент"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №808/8769/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Девелопмент", Приватного акціонерного товариства "Океан-2014",
до Державної виконавчої служби України
про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
встановив:
В грудні 2014 року позивачі звернулися до суду першої інстанції з позовом, в якому, просили із урахуванням уточнень:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011р. ВП №26411746 неправомірними;
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012р. ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011 про стягнення солідарно з позивачів виконавчого збору у розмірі 3 106 124,98 грн., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С. І.;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О., від 27.10.2014р. ВП №35041250 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О., від 28.10.2014р. ВП №35041250 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О., від 06.11.2014р. ВП №35041250 про арешт коштів боржника;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова
М.О., від 10.11.2014р. ВП №35041250 про арешт коштів боржника.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011р. ВП №26411746 неправомірними, про визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012р. ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011р. про стягнення солідарно з позивачів виконавчого збору у розмірі 3 106 124,98 грн., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. залишено без розгляду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що оскільки підставою для винесення постанов про арешт майна та коштів боржників стали постанови державного виконавця про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, які на цей час є чинними то державним виконавцем спірні постанови прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ "Мега Девелопмент" оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позовних вимог. Заявник апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що неповно з'ясовано дійсні обставини справи та порушено приписи ст.ст. 28, 57 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки 26 вересня 2012 року представник стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" подав до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби заяву, відповідно до якої просив повернути без подальшого виконання наказ №38/83, виданий 01.10.2010 року господарським судом м. Києва. Постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВС Унгуряну С.І. від 04.10.2012 ВП №26411746 виконавчий документ - наказ №38/83, виданий 01.10.2010р. господарським судом м. Києва повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 2 даної постанови, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.06.2011 ВП №26411746 виділено в окреме провадження. Вказує, що оскільки виконавче провадження ВП №26411746 було закінчено на підставі ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не мав правових підстав застосовувати норми ч.7 ст.28 Закону і п.3.7.4 Інструкції та виділяти в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №26411746 від 29.06.2011 року, тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012р. ВП №35041250 підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Позивачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало на виконанні виконавче провадження в виконання Наказу №38/83, виданого Господарським судом м.Києва 01.10.2010р. про стягнення з ТОВ "Мега Девелопмент" та ТОВ "Океан" коштів у розмірі 31 061 249,85 грн., постанову про відкриття виконавчого провадження за яким винесено 12.05.2011 року (ВП №26411746), яку за вих. № 8524-0-26-11/25/2 направлено сторонам та надано строк для самостійного виконання рішення у 7 денний строк, з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з тим, що боржниками (позивачами по справі) рішення у наданий строк виконано не було, з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, керуючись вимогами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Черноволовим В.А. 29.06.2011р. винесено постанову про стягнення з боржників виконавчого збору.
26.09.2012 року до відповідача надійшла заява представника ПАТ "Укрсоцбанк" про повернення виконавчого документа.
04.10.2012 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Пунктом 2 вказаної постанови, постанову про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011р. ВП №26411746 виділено в окреме провадження.
02.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови відділу ПВР ДВС України від 02.12.2012р. ВП № 35041250 про стягнення з ТОВ "Мега Девелопмент" ТОВ "Океан" виконавчого збору у розмірі 3 106 124,98 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для винесення постанов про арешт майна та коштів боржників стали постанови державного виконавця про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, які на цей час є чинними, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством; підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.2, 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, які зобов'язані використовувати надані їм права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому листі повинні бути зазначені: 1) назва виконавчого документа - виконавчий лист, дата видання та найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, що видав документ; 2) дата і номер судового рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для органів, юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для органів, юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина судового рішення; 5) дата набрання законної сили судовим рішенням (або звернення його до негайного виконання); 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частинами 1,2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною першою ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що керуючись ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", 27.10.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ "Океан-2014"), 28.10.2014р. постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (майно ТОВ "Мега Девелопмент").
Крім того, керуючись ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ "Мега Девелопмент", 10.11.2014р. постанову про арешт коштів боржника ТОВ "Океан".
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2015 позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо виділення в окреме виконавче провадження і постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012р. ВП №35041250 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2011р. №26411746 залишені без розгляду.
Отже, доводи заявника щодо того, що державний виконавець не мав правових підстав застосовувати норми ч.7 ст.28 Закону і п.3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень та виділяти в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору колегією суддів не приймаються, оскільки державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки підставою для винесення постанов про арешт майна та коштів боржників стали постанови державного виконавця про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2012 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, які на цей час є чинними, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством; підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Девелопмент" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №808/8769/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: А.О. Коршун
Судове рішення № 54771458, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/8769/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: