Рішення № 54771452, 29.12.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретаря Вівчарик Н.В.

за участю: ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина та на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина та на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Вказувала на те, що з 5 березня 1994 року по 3 березня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після фактичного припинення сімейних відносин, діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні.

Відповідач матеріальної допомоги дітям не надає.

Дочка ОСОБА_6 навчається на економічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича і хоча навчання дочки відбувається за державним замовленням, однак всі витрати, повязані з її харчуванням, придбанням для неї одягу, взуття, підручників і наукової літератури та її лікуванням, несе вона.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------22ц-1720/15 головуючий у І-й інстанції Вольська-Тонієвич О.В.

категорія:48 суддя-доповідач: ОСОБА_7

Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на малолітнього сина - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та аліменти в розмірі 1/5 частки від заробітку(доходу) щомісячно на повнолітню дочку - ОСОБА_4, яка продовжує навчання.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2015 року позов задоволено частково:стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі ? від його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 7 вересня 2015 року до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/10 частки від його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 7 вересня 2015 року до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього аліментів на повнолітню дочку - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що розмір стягнутих з нього аліментів на двох дітей перевищує 1/3 частину його заробітку.

Окрім того, ОСОБА_4 є повнолітньою особою, а тому її мати - ОСОБА_1 за відсутності довіреності не може представляти її інтереси в суді.

На думку заявника, суд незаконно стягнув з нього аліменти на повнолітню дочку, оскільки з позовом до суду донька не зверталась, а позивачка не просила суд стягнути ці аліменти на її користь.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині стягнення аліментів на повнолітню дочку підлягає зміні, а в решті залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка з 5 березня 1994 року по 3 березня 2014 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні.

Відповідно до ч.1ст.199 СК України,якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зіст.200 СК Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В пункті 20постанови № 3 від 15 травня 2006 року ,,Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів Пленум Верховного Суду України розяснив, що обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 навчається на денному відділенні економічного факультету Чернівецького національного університету імені ОСОБА_8. Її навчання здійснюється за державним замовленням і за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року вона отримала стипендію та інші нарахування на загальну суму 12150 грн 10 коп (а.с.34).

Однак, як встановлено судом, вказаних коштів не вистачає на покриття витрат, повязаних з навчанням ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_2 з 23 червня 2015 року працює на посаді начальника відділу Служби зовнішньої розвідки України і загальна сума його доходу за період з липня по серпень 2015 року становить 13557 грн 50 коп, що підтверджується відповідною довідкою (а. с. 44).

Окрім того, з довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вбачається, що відповідач отримує пенсію в розмірі 5996 грн 42 коп.

Наведене свідчить про те, що повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, а останній має можливості надавати їй таку допомогу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Доводи заявника ОСОБА_2 про те, що розмір аліментів, які стягнуті з нього на двох дітей, перевищують 1/3 частину його доходу не дають підстав для скасування рішення і відмови в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Частиною 3 статті 70 Закону України „Про виконавче провадження передбачено, що максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимоги позивачки ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, стягнув аліменти на користь ОСОБА_4

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача аліменти на її користь.

Однак вказана помилка суду першої інстанції, на яку посилається заявник, не є підставою для скасування рішення суду в частині вирішення позовної вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дочку і відмови в задоволенні цієї вимоги, а є лише підставою для зміни рішення суду в цій частині.

Згідно з ч.3 ст. 199 СК України право на звернення досудуз позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, позивачка, яка несе весь тягар обовязку по утриманню дочки - ОСОБА_4, відповідно до вказаної норми закону має право на предявлення позову до відповідача про стягнення коштів на часткове покриття витрат, повязаних з навчанням дочки, тому аліменти на повнолітню дочку підлягають стягненню на користь позивачки.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на повнолітню дочку відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2015 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/10 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 7 вересня 2015 року до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: