Постанова № 54770257, 17.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12181/15-а

Провадження № 2-а/643/198/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Е.

при секретарі Новаковій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_2 про скасування постанови АА № 238631 від 13.07.2015 року про накладення адміністративного стягнення, суд -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серія АА № 238631 від 13.07.2015.

Обґрунтовуючи доводи адміністративного позову, позивач зазначає, що вказаною постановою ОСОБА_1, як головного бухгалтера Державного підприємства Харківський електромеханічний завод (далі ДП ХЕМЗ), притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2550,00грн. за правопорушення передбачене ч.5 ст.165-1 КУпАП, а саме, за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначених в ч.8 ст.9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. №2464-VІ зі змінами та доповненнями. А саме, за квітень 2015р. в сумі 179166,94грн., та за травень 2015р. в сумі 176503,06грн.

Згідно протоколу № 366 серія № 439829 про адміністративне правопорушення від 13.07.2015 року ( по факту отримане позивачем 24.07.2015 року ) складене державним ревізором- -інспектором відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління оподаткування доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_3, позивач вчинила правопорушення щодо недотримання строку сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування, передбаченого ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 VI, роботодавці зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Згідно того ж протоколу, граничний термін сплати ДП «ХЕМЗ» зобовязання щодо сплати ЄСВ на загальнообовязкове державне страхування, до спливу якого на думку контролюючого органу не було виконане зобовязання, за квітень 2015 р. 20.05.2015 р., та травень 2015 р. 20.06.2015 р. відповідно.

Керівництво підприємства направляю листа до ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській обл., до ОСОБА_2, де повідомляло, що ДП «ХЕМЗ» сплатив ЄСВ за квітень 2015 р. 18 травня 2015 р., та травень 2015 р. 18 червня 2015 р.

В платіжних дорученнях ДП «ХЕМЗ» зазначено призначення платежу, однак ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській обл., зарахувало дані платежі в рахунок погашення заборгованості підприємства за минулий період по черзі заборгованості.

Діючим законодавством України не передбачено право ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській обл., як контролюючого органу змінювати призначення платежу щодо сплати ЄСВ, яке зазначене в платіжному документі платника.

Позивач також зазначала, що вона не працювала на посаді головного бухгалтера в той час, за який ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській обл. зарахувало платіж від 18.05.2015 р. та від 18.06.2015 р., а отже вона не може притягуватися до відповідальності за дії, які не вчиняла.

Так, відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, та означає притягнення до такої відповідальності конкретної особи, яка скоїла відповідне правопорушення.

В судове засідання позивач не прибула, до початку розгляду справи подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутністю.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином та вчасно, причини неявки суду не повідомив.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 VI, роботодавці зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Згідно того ж протоколу, граничний термін сплати ДП «ХЕМЗ» зобовязання щодо сплати ЄСВ на загальнообовязкове державне страхування, до спливу якого на думку контролюючого органу не було виконане зобовязання, за квітень 2015 р. 20.05.2015 р., та травень 2015 р. 20.06.2015 р. відповідно.

В платіжних дорученнях № № 3476, 3482, 3478, 3477, 3484, 3481, 3479 від 18.05.2015 року, та в платіжних дорученнях № № 3578, 3579, 3580, 3577, 3570, 3571, 3573, 3576, 3572, 2582 від 18.06.2015 р. було зазначено призначення платежу.

Тобто ДП ХЕМЗ вчасно сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ДПІ в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській обл. у свою чергу, не мало правових підстав змінювати призначення платежу.

Отже вини позивача в тому, що ДП ХЕМЗ не сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень та червень 2015 року, немає.

Відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, та означає притягнення до такої відповідальності конкретної особи, яка скоїла відповідне правопорушення.

Так як, позивач не працювала в той час, за який ДП ХЕМЗ не сплатило єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то вбачається, що вона не може притягуватися до відповідальності, за правопорушення, яке вона не вчиняла.

Відповідно до ч.3 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Однією із ознак адміністративного правопорушення є обовязкова наявність вини (умисна або необережна) в діях субєкта.

Оскільки в діях позивача не вбачається складу адміністративного правопорушення, підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності також відсутні.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2550,00грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.165-1 КУпАП.

Згідно з ч.4 ст.165-1 КУПАП, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч.5 ст.165-1 КУПАП, дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів, що позивача протягом року було піддано адміністративному стягненню за дії передбачені ч.3,4 ст.165-1 КУпАП.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст.8-14, 71, 159-164,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серія АА № 238631 від 13.07.2015р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.165-1 КУПАП, та накладання на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. 00коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Р.Е. Сиротников