Ухвала суду № 54768448, 24.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1139/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3767/15Головуючий у 1-й інстанції Заколодяжна О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.

при секретарі: Діхтяр Т.В.

за участю відповідача ОСОБА_2

особи, яка надає правову допомогу відповідачу ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: ПрАТ СК "Статус" про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 рокуОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Просила стягнути з відповідача на її користь завдані їй матеріальні збитки в сумі 14652 грн. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ПрАТ СК "Статус" /а.с. 32-33/.

Ухвалою цього ж суду від 05 листопада 2015 року до участі у справі згідно ст. 56 ЦПК України залучено ОСОБА_3, як особу, що надає правову допомогу відповідачу ОСОБА_5 /а.с.63/.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на правову допомогу в сумі 1948 грн. 80 коп.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржуване нею судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2013 року близько 14-00 год. з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1 на площі 50 років Жовтня в м. Гадячі Полтавської області,сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивачки марки Рено-Мегал, д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 грудня 2013 року /а.с. 13/.

Автомобіль марки Рено-Мегал, д.н.з. ВІ 2346ВА належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданим Лохвицьким ВРЕР УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Згідно страхового полісусерії АЕ №1024885, обовязкова цивільно-правова відповідальність власника автомобіляНОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6, водієм якого був ОСОБА_2, застрахована у ПрАТ СК «Статус» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну50 000, 00 грн., франшиза - 500, 00 грн.

Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до повідомлення від страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди від 21 жовтня 2013 року, відповідач повідомив ПрАТ СК «Статус» про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 жовтня 2013 року.

Згідно повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди від 22 жовтня 2013 року, ОСОБА_4 також повідомилаПрАТ СК «Статус» про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 жовтня 2013 року. Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди,притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягненняу вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи та наведено вище, автомобіль НОМЕР_3, яким на час настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди керував відповідач, являвся забезпеченим транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність під часексплуатації якого була застрахована в ПрАТ СК «Статус».

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'я-зується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страху-вальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а стра-хувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно акту від 05 лютого 2014 року, виконаному ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_4 здійснила витрати, повязані з ремонтом автомобіля на суму 14652 грн.

В той же час за нормами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, тільки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Окрім того, судом обґрунтовано взято до уваги розяснення, наведені в пункті 16 Постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», зокрема те, що відповідно до статті 21 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1. статті 13 цього Закону, зобов"язані застрахувати ризик своєїцивільної відповідальності, яка може настати внаслідокзавдання шкоди життю, здоров"ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв"язку із цим при пред"явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред"явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Враховуючи наведені вище обставини та цитовані норми закону, а також те,що цивільно-правова відповідальність відповідача забезпеченого транспортного засобу марки «Івеко Дейлі» д.н.з. НОМЕР_4 застрахованав ПрАТ СК «Статус», місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення на її користь з ОСОБА_2 збитків, завданих пошкодженням належного їй транспортного засобу, з огляду на те, що останній не є належним відповідачем за даним позовом, в той час, як клопотання про заміну неналежного відповідачачи залучення співвідповідача позивачем не заявлялося. Разом з тим, за правилами ст. 33 ЦПК України, правом заміни неналежного відповідача, залучення спів-відповідача до участі у справі наділений тільки позивач. Посилання позивача на те, що ПрАТ СК «Статус» зникла з ринку надання послуг і її місцезнаходження невідоме не ґрунтується на належних і допустимих доказах та супере-чить витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого, вказана Страхова компанія не ліквідована і продовжує свою діяльність /а.с. 27-29/, а тому правомірно не взято до уваги районним судом як підстава для задоволення зазначених позовних вимог.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність, також і інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і в частині розподілу між сторонами понесених і документально підтверджених судових витрат, з огляду на норми ч. 3 ст. 79, ч. 1 ст. 84 та ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: