Ухвала суду № 54767692, 24.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 339/223/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2530/2015

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Міжрічанської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області, реєстраційної служби Болехівського міського управляння юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудований обєкт нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болехівського міського суду від 16 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом до Міжрічанської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області, реєстраційної служби Болехівського міського управляння юстиції в Івано-Франківській області про визнання права власності на самочинно збудований обєкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він власними силами, починаючи із 90-х років по даний час, здійснював реконструкцію (перебудову) будинку №6 по вул. Набережна в селі Міжріччя шляхом розширення його жилої площі, укріплення фундаменту та стін, а також будівництва господарських споруд, де проживали його мати ОСОБА_4, яка померла 21 листопада 1998 року та брат ОСОБА_5, який помер 25 квітня 2014 року.

Посилаючись на те, що здійснивши реконструкцію житлової будівлі в період тривалого часу, не розробивши проектну документацію на будівництво, не подавши до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, та декларації про готовність обєкта до експлуатації, у звязку з чим він був позбавлений можливості в установленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку вирішити питання щодо прийняття в експлуатацію будівлі після проведення її перебудови, отримати в органах місцевого самоврядування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зареєструвати правовстановлюючий документ на будівлю в БТІ, просив визнати за ним право власності на самочинно збудований (реконструйований) житловий будинок та господарські споруди, який знаходиться по вул. Набережна, 6 в с. Міжріччя Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

Ухвалою Болехівського міського суду від 23 вересня 2015 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3

Рішенням Болехівського міського суду від 16 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на неповне зясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позовні вимоги ґрунтувалися на встановлені правового статусу будинковолодіння з господарськими спорудами по вул. Набережна, 6 в с. Міжріччя, Болехівської міської ради і основою позовних вимог слугував той факт, що на час подання позову не був визначений правовий статус ні будинковолодіння, ні земельної ділянки, на якому розташовані дані споруди, а тому він і звернувся до суду про визнання за ним права власності на самочинно збудований обєкт нерухомості.

Вказує, що відповідачі ОСОБА_3 та представник Міжрічанської сільської ради позов визнали, однак судом їхні доводи були проігноровані.

Вважає, що суд першої інстанції, внаслідок посилання у своєму рішенні на норми інституту спадщини, вийшов за межі позовних вимог.

Крім того, вказуючи факт проживання спадкоємця в будинку разом з матірю, ведення ними спільного господарства, підтримання житла в належному стані, суд не встановив правового статусу майна спадкодавця.

У звязку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апелянт ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.

Представник Міжрічанської сільської ради в судове засідання не зявився, направив суду заяву, у якій просить розглядати справу без їхньої участі, апеляційну скаргу заперечують.

Представник реєстраційної служби Болехівського районного управління юстиції в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що починаючи з 1990 року по даний час він власними силами здійснив реконструкцію (перебудову) будівлі шляхом розширення його площі, укріплення фундаменту та стін, а також будівництво господарських споруд, не розробивши проектну документацію на будівництво, а також не подавши до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність обєкта до експлуатації, а тому просив суд на підставі ст. 376 ЦК України визнати за ним право власності на самочинно збудований (реконструйований) житловий будинок та господарські споруди по вул. Набережна, 6 с. Міжріччя Болехівської міської ради загальною площею 162, 8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна особа зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що батьками позивача були ОСОБА_6, який помер 28 грудня 1995 року та ОСОБА_4, яка померла 21 листопада 1998 року.

Згідно погосподарських книг за період з 1957 року по 1969 рік вбачається, що головою господарства був батько апелянта ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним проживала дружина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Вперше житловий будинок у вказаному господарстві був облікований (занесений у погосподарські книги) у 1964 році.

Відповідно до записів у погосподарських книгах за 1958-1969 роки за господарством ОСОБА_6 облікувалось в різний період від 0,26 га до 0,46 га, в тому числі, починаючи з 1964 року, облікувалось по 0,01 га під будівлями, в тому числі і житловими.

Згідно технічного паспорта, виготовленого 28 жовтня 2014 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивача, нерухоме майно по вул. Набережна, 6 в с. Міжріччя Болехівської міської ради складається із житлового будинку, 1968 року побудови та господарський споруд, 1955 року побудови.

Проте, що спірний будинок було побудовано батьками у 1964-1968 роках підтвердила і відповідачка ОСОБА_3 сестра позивача.

Жодних доказів про те, що спірний будинок був побудований позивачем, як і доказів самочинної перебудови ним зазначеного будинку у 1990 роках суду не надано.

А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Набережній, 6 в с. Міжріччя Болехівської міської ради не є самочинно збудованим, оскільки він був побудований батьками позивача з дотриманням діючих на той час нормативних документів та на земельній ділянці, яка обліковувалась за господарством.

В той же час, судом було встановлено, що спір виник з приводу визнання права власності на будинковолодіння, яке є спадковим майном після смерті батьків.

Так, згідно листа Долинської районної державної нотаріальної контори від 25 липня 2015 року вбачається, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 21 листопада 1998 року був син, брат апелянта, ОСОБА_5, який спадщину прийняв, фактично вступивши в управління спадковим майном, оскільки на день смерті спадкодавця був зареєстрований і проживав разом з нею в спадковому будинку, але не оформив своїх спадкових прав та помер. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла дочка ОСОБА_9, в тому числі від своєї частки у спадщині на її користь відмовилась дружина ОСОБА_6

З довідок виконавчого комітету Міжрічанської сільської ради Болехівської міської ради від 16 жовтня 2014 року та від 02 вересня 2015 року вбачається, що в спірному будинку разом із матірю позивача ОСОБА_4, яка померла 21 листопада 1998 року, був зареєстрований та проживав брат позивача ОСОБА_5, який помер 24 квітня 2014 року, після його смерті в будинку ніхто не проживає.

Таким чином, встановивши, що спір виник з приводу визнання права власності на спадкове майно - домоволодіння по вул. Набережна, 6 в с. Міжріччя Болехівської міської ради і належним відповідачем за позовом має бути ОСОБА_9, в той же час позивачем не було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заявлений позов до Міжрічанської сільської ради, реєстраційної служби Болехівського міського управляння юстиції в Івано-Франківській області та ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудоване будинковолодіння не підлягає до задоволення.

Посилання апелянта на те, що судом не було враховано визнання відповідачами позову не заслуговують на увагу, оскільки таке визнання позову порушує права спадкоємця ОСОБА_9, яка до участі в розгляді справи не була залучена.

Інші, наведені у апеляційній скарзі доводи також на увагу не заслуговують, оскільки висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Болехівського міського суду від 16 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_10