Ухвала суду № 54767576, 22.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1439/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2504/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої: Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю.,Василишин Л.В.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Колекторське Агенство «Фактор» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.05.2014 року в розмірі 29474, 49 грн., та стягнення судових витрат.

У звязку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобовязань, станом на 28.01.2015 року за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 29474, 49 грн.,

а саме: 22585,82 грн. - заборгованість за кредитом, 6888,67 грн. пеня.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2015 року позов ТОВ «Колекторське агентство Фактор» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» заборгованість за кредитним договором в сумі 29474, 49 грн. та 294, 74 грн. судових витрат.

ОСОБА_2 на дане заочне рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.

Вказав, що суд не перевірив та не дослідив правильність загальної суми боргу за кредитним договором. Згідно з витягу з реєстру боржників загальна сума переданого права вимоги складає 22585 грн., з яких сума основного боргу 18201,23 грн., сума нарахованих процентів 1680,59 грн., сума комісійної винагороди 2704,00 грн.

Згідно преамбули кредитного договору №R53113440564B від 05.07.2013 року кредит надавався на споживчі потреби, таким чином даний договір є договором споживчого кредитування, а значить спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який забороняє встановлювати будь які збори, відсотки, комісії, платежі, тощо за дії які не є послугою у визначенні цього закону.

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив скасувати рішення суду.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених в ній мотивів та просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення з нього пені.

Представник позивача ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» подав клопотання про розгляд справи у відсутності позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив залишити рішення суду в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вимогам з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 05липня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R53113440564B, згідно якого останній отримав кредит в сумі 20000 грн. на строк по 05 липня 2016 року з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних.

За умовами п. 4.2 Договору передбачено сплату позичальником відповідно до графіка повернення кредиту комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69 % від початкової суми кредиту.

20.05.2014 року між ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» та ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» укладено договір про відступлення права вимоги №20/05/14-ц, за яким первісний кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов»язків за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 1049, 1050,1054 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов»язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв»язку з чим допустив заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 до Договору про відступлення права вимоги №20/05/14-ц від 20.05.2014 року вбачається що ТОВ «Колекторське Агенство «Фактор» набуло права вимоги первісного кредитора за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2, згідно якого загальна сума заборгованості у валюті кредиту складає 22585,87 грн., з яких: сума основного боргу за кредитом - 14803,94 грн., сума простроченого основного боргу - 3397,29 грн., сума нарахованих процентів 97,04 грн., сума несплачених комісійних винагород 2704 грн. (а.с.18).

23.06.2014 року ОСОБА_2 надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги ПАТ «ВТБ Банк» -ТОВ «Факторингова компанія Факторинг» в якому зазначено, що Новий кредитор є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, у тому числі на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором (а.с. 72).

Відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт отримання ним зазначеного повідомлення.

Постановляючи рішення про задоволення позову ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 29474 грн. 49 коп., суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач належним чином не виконував умови договору.

Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на момент відступлення права вимоги заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ «Колекторське Агенство Фактор» становила 22585 грн. 82 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників, а позивачем як Новим кредитором нараховано пеню за 61 день прострочення платежу в сумі 6888 грн. 67 коп. (а.с. 20)

Посилання апелянта на те, що в суму заборгованості за кредитним договором як Первісним так і Новим кредитором неправомірно включено суму пені не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не звертався у встановленому законом порядку про визнання нечинними окремих пунктів кредитного договору щодо сплати пені за порушення умов виконання кредитного договору.

Разом з тим, встановлено, що відповідач при укладенні кредитної угоди в додатку до договору погодив графік повернення Кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутніх послуг (а.с.24,25).

ОСОБА_2 своїм підписом засвідчив також про ознайомлення його з умовами надання кредиту та розрахунком орієнтовної сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки (а.с.26-27).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам по справі та ухвалив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. ОСОБА_4 Василишин