Ухвала суду № 54767575, 24.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0426/11671/2012

Провадження № 22-ц/774/1305/К/15

У Х В А Л А

24 грудня 2015 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Ляховська І.Є., розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на неправомірні дії судді Зубакової В.П. щодо нерозгляду його заяви про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Нікопольський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Нікопольський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Відібрано малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від ОСОБА_1 та передано дитину матері ОСОБА_2 Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матірю ОСОБА_2 за адресою: м.Нікополь, вул.Шевченка, 110/34, а в подальшому за постійним місцем проживання ОСОБА_2 Рішення в частині відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 та передачі її матерів ОСОБА_2 допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 107,30 грн.

27 вересня 2013 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 18 вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2013 року заява ОСОБА_4 була задоволена, заочне рішення від 18 вересня 2013 року скасовано, справа призначена до розгляду.

Повторним заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Нікопольський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матірю ОСОБА_2 за адресою: м.Нікополь, вул.Шевченка, 110/34, а в подальшому за постійним місцем проживання ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2014 року заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2014 року залишене без змін.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2014 року та додатково розяснено ОСОБА_1, що заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року скасовано ухвалою цього ж суду від 15.10.2013 року, а на перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року суд першої інстанції не уповноважений.

Відповідач ОСОБА_1 оскаржив зазначену ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу апеляційного суду Дніпропетровської області у порядку статті 11-1 ЦПК України визначено склад колегії суддів: Головуючий по справі суддя-доповідач ОСОБА_5 та судді Братіщева Л.А., Соколан Н.О.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Нікопольський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання дитини передано до канцелярії апеляційного суду Дніпропетровської області для визначення судді-доповідача у порядку, встановленому ч.3 ст. 11-1 ЦПК України (т.5 а.с. 30).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (т.5 а.с. 31) автоматизованою системою документообігу апеляційного суду Дніпропетровської області у порядку статті 11-1 ЦПК України визначено склад колегії суддів: Головуючий по справі суддя-доповідач ОСОБА_6 та судді Барильська А.П., Михайлів Л.В.

Ухвалою суду від 24 грудня 2014 року справу призначено до розгляду новим складом суду.

Як убачається із матеріалів справи, 14 грудня 2015 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на неправомірні дії судді Зубакової В.П. щодо нерозгляду його заяви про забезпечення позову (т.5 а.с. 18).

Ознайомившись з матеріалами зазначеної апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід відмовити у прийнятті апеляційної скарги на неправомірні дії судді Зубакової В.П з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Відповідно до статті 125 Конституції України в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві.

Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції».

Так, згідно із ст. 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» судам розяснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам розяснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини 1 статті 3, статті17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є субєктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у звязку з розглядом судових справ.

Також у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що предявляються їм у звязку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, здійснені оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися, щонайбільше, поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, відповідно до статей 126, 129 Конституції України законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі у випадку, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, враховуючи те, що нормами цивільного процесуального законодавства України не передбачено такої процесуальної дії, як оскарження дій судді апеляційної інстанції до суду апеляційної інстанції, у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії судді Зубакової В.П. щодо нерозгляду його заяви про забезпечення позову має бути відмовлено.

У разі ж незгоди з рішеннями суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 має право на їх оскарження до суду касаційної інстанції у порядку, визначеному Главою 2 Розділом V ЦПК України.

Керуючись ст. 297 ч. 4 п.1, 303, 307, 313-315 ЦПК України,

У X В А Л И Л А:

Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті його апеляційної скарги на неправомірні дії судді Зубакової В.П. щодо нерозгляду його заяви про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Нікопольський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання дитини та повернути її заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя І.Є. Ляховська