Ухвала суду № 54767535, 23.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-70/11 Головуючий в 1 інстанції-Ковтун Н.Г.

Провадження №22-ц/774/2250/К/15 Доповідач Барильська А.П.

Категорія 34 (І)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.

секретар: Петренко К.І.

за участю: відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що завдана пошкодженням будинку,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 А, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що завдана пошкодженням будинку.

10 червня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4. звернулись до суду з заявою про забезпечення позову та просили суд накласти арешт на домоволодіння № 69 по вул. Пічугіна в м. Кривому Розі.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Зокрема, апелянт посилається на те, що в своїх позовних вимогах, неодноразово уточнених та доповнених, позивачі просили суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5 у відшкодування матеріальних збитків за пошкодження будинку 11990 грн. інфляційні збитки за минулий період і по 25.05.2015 року 7814 грн. судові витрати в сумі 12479 грн., та моральну шкоду, дані кошти потрібні позивачам для відновлення будинку, що згідно ст.151 ЦПК України є підставою для забезпечення позову, .

Апелянт вважає, що підставою для забезпечення позову також є зриви відповідачами і представником судових засідань, некоректна поведінка ОСОБА_1 в судових засіданнях і побуті.

Перевіривши законність і обгрунтованність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив того, що позивачі в заяві про забезпечення позову не зазначили в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, не наведено достатніх підстав для вжиття цих заходів, не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з бґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ч.1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою яку неодноразово уточнювали та доповнювали про відновлення земельної межі, про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та стягнення матеріальної та моральної шкоди, що завдана пошкодженням будинку.

Звертаючись з заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, просили суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на домоволодіння № 69 по вул. Пічугіна в м. Кривому Розі.

Проте, ні в заяві про забезпечення позову, ні в судовому засіданні не було з'ясовано та встановлено тих обставин, з якими ч. 3 ст. 151 ЦПК України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи із предмету позову та підстав заявлених вимог, а також враховуючи необґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для її задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що судові витрат, сплачені в 2013 році, знецінені інфляцією, що спонукає позивачів змінювати суму позову, колегія суддів не бере до уваги так як в заяві про забезпечення позову не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що в разі постановлення рішення, у відповідачів відсутнє інше майно, за рахунок якого можливе погашення боргу, а також існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Посилання в апеляційній скарзі на некоректну поведінку відповідача ОСОБА_1, зриви судових засідань відповідачами і їх представником, не може бути підставою для скасування ухвали суду,оскільки цей довод не впливає на вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу суду, як така, що відповідає вимогам процесуального права, на підставі п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307,п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст.313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є. Ляховська

ОСОБА_6