Ухвала суду № 54767171, 29.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8067/15 Справа № 201/15579/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року

29 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМТЕХ

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМТЕХ про стягнення боргу за договорами безвідсоткової зворотної позики,

В С Т А Н О В И Л А:

Українсько-Російське ТОВ ІНКОМТЕХ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за договорами безвідсоткової зворотної позики (а.с.135-136).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ про стягнення боргу за договорами безвідсоткової зворотної позики.

Суд стягнув з Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 392806 грн., з яких 375000 грн. сума основного боргу, 17806 грн. 3% річних за користування грошима.

Суд стягнув з Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 392806 грн., з яких 375000 грн. сума основного боргу, 17 806 грн. 3% річних за користування грошима.

Суд стягнув з Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ на користь ОСОБА_2 витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3 441 грн.

Суд стягнув з Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ на користь ОСОБА_3 витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3441 грн. (а.с.35-36).

Як на підстави апеляційній скарги, Українсько-Російське ТОВ ІНКОМТЕХ посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.135-136).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2011 року між Українсько-російським ТОВ ІНКОМТЕХ та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори безвідсоткової зворотної позики на суму по 145 000 грн. з кожним №1312 та №1212 відповідно (а.с.7,12).

Також 23.12.2011 року між Українсько-російським ТОВ ІНКОМТЕХ та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори безвідсоткової зворотної позики на суму по 145 000 грн. з кожним №1512 та №1412 відповідно (а.с.13,8).

Крім того, 26.12.2011 року між Українсько-російським ТОВ ІНКОМТЕХ та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори безвідсоткової зворотної позики на суму по 85 000 грн. з кожним №1712 та №1612 відповідно (а.с.14,9).

Судом встановлено, що позивачі виконали умови зазначених договорів та передали у власність відповідача вказані суми грошових коштів, що підтверджується квитанціями №26 та №27 від 23.12.2011 року, №28 та №29 від 26.12.2011 року, №30 від 27.12.2011 року та №31 від 28.12.2011 року (а.с.10, 15).

Після оприбуткування до каси підприємства грошові кошти в повному обсязі було внесено на розрахунковий рахунок підприємства, відкритий філії АБ Південний в м. Дніпропетровську №26007301033801 МФО 306458 (а.с.16-18).

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений зобовязанням строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що відповідач, який добровільно погодився на умови договору позики, повинен був належно їх виконувати.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що Українсько-Російське ТОВ ІНКОМТЕХ належним чином умови договору позики не виконує, у звязку з чим загальна заборгованість відповідача перед ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 785612 грн., з яких 750 000 грн. сума основного боргу, 35612 грн. 3% річних за користування грошима.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 1046,1049,1050,625, ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог і правомірно стягнув з Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 392806 грн., з яких 375000 грн. сума основного боргу, 17806 грн. 3% річних за користування грошима, на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 392806 грн., з яких 375000 грн. сума основного боргу, 17 806 грн. 3% річних за користування грошима, та судовий збір по 3 441 грн. на користь кожного.

Доводи Українсько-Російського ТОВ ІНКОМТЕХ в апеляційній скарзі про те, що договори позики не існують спростовуються належно засвідченими договорами позики та роздруком руху грошових коштів по вказаним договорам, згідно якого до каси підприємства грошові кошти в повному обсязі було внесено на розрахунковий рахунок підприємства, відкритий філії АБ Південний в м. Дніпропетровську №26007301033801 МФО 306458 (а.с.16-18).

В суді апеляційної інстанції був оглянутий оригінал вказаного роздруку руху грошових коштів, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти отримання позики від позивачів.

Крім того відповідач своєю заявою про розстрочку виконання рішення суду від 13.02.2014 року підтвердив свою згоду на стягнення сум заборгованості (а.с.78-79).

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМТЕХ відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: