Ухвала суду № 54767053, 24.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2196/15 Справа № 199/3203/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Слоквенко Г.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.,

суддів Сенченка І.М., Дрибаса Л.І.,

за участю секретаря Зичкової К.О.,

прокурора Постаренка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040630000750, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В., на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, розлучений, не працюючий, який зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимий, останній раз:

-04.11.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 11.07.2014 року умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 1 день,-

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, не відбуте обвинуваченим за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011 року та за сукупністю вироків остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць. Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в розмірі 2 000.00 (дві тисячі) гривень.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він маючи непогашені судимості за злочини проти власності, в період умовно-дострокового звільнення з місця позбавлення волі за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.11.2011 знову, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності. А саме, 20.04.2015 близько 08:05 години ОСОБА_2, перебуваючи у тролейбусі № 20, який рухався по проспекту газети «Правда» в місті Дніпропетровську, побачив в руках потерпілої ОСОБА_3 жіночу сумку та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, приблизно о 08:10 годині, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_3, а саме: шкіряний гаманець та грошові кошти в сумі 70 гривень, які знаходились у ньому, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 412/38 від 22.04.2015 залишкова (ринкова) вартість гаманця чорного кольору могла становити 311,19 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 381,19 гривень.

В апеляції:

- перший заступник прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В. просить вирок суду першої інстанції скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи це тим, що суд під час судового провадження, не досліджуючи доказів на підтвердження розміру завданої потерпілій матеріальної та моральної шкоди, матеріального становища обвинуваченого та інших обставин, які мали істотне значення для прийняття законного рішення у відповідній частині, діючи виключно на власний розсуд, зменшив суму відшкодування моральної шкоди до 2000 гривень, в іншій частині позову відмовив, не навівши у вироку належних і достатніх підстав і мотивів для прийняття такого рішення.

Заперечень на дану апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В.,перевіривши матеріали провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений, повністю відповідають матеріалам провадження, підтверджені ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами та є правильними. Фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_2 та юридична кваліфікація дій обвинуваченого учасниками судового провадження не оскаржуються.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи доводи прокурора, зазначені в його апеляційній скарзі щодо порушення місцевим судом положень кримінального процесуального закону, які призвели до істотного обмеження процесуальних прав потерпілої та обвинуваченого, у тому числі і права на захист, колегія суддів вважаєїх обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з частиною 3 статті 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обов'язковою умовою прийняття судом обставин провадження як таких, що ніким не оспорюються та не підлягають дослідженню, є вимога закону роз'яснити сторонам зміст цих обставин. Крім цього, суд повинен переконатися, що визнання сторонами обставин справи є добровільним, та роз'яснити їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У разі, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч.3 ст. 349 КПК України не може бути застосована.

Цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з технічного запису судового процесу, журналу судового засідання, а також з викладеного у вироку судом першої інстанції, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та в його інтересах захисник ОСОБА_4 цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 не визнали в повному обсязі. Незважаючи на це, суд, всупереч вимогам чинного законодавства, належним чином не дослідив докази на підтвердження розміру матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілій, не зясував матеріального становища обвинуваченого ОСОБА_2 та не дав змоги обвинуваченому вказати, в якій частині він визнає цивільний позов, а в якій ні, та підстави невизнання позовних вимог, і, не навівши у своєму вироку належних та достатніх мотивів, безпідставно застосував спрощений порядок судового розгляду, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України, та до того ж, діючи виключно на власний розсуд, вирішив цивільний позов у даному кримінальному провадженні, без дослідження доказів, що призвело до істотного обмеження процесуальних прав потерпілої та обвинуваченого, у тому числі права на захист.

Зазначені порушення відповідно до ст. 412 КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду в даному конкретному випадку прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом п.3 ч.1 ст. 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 407 КПК України,за наслідками апеляційного розгляду на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалуі призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, вирок щодо ОСОБА_2не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню зпризначеннямнового розгляду у суді першої інстанції у відповідності до ст.415 КПК України.

При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412,415, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О.В. задовольнити.

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України скасувати, призначивши новий судовий розгляд в тому ж суді першої інстанції, в іншому складі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити (обрати) тримання під вартою на строк до 21 лютого 2016 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _____ ___

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7