Ухвала суду № 54766432, 18.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9679/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, заінтересовані особи ОСОБА_4, ТОВ «Кредитні ініціативи»,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, а саме: визнати неправомірними дії державного виконавця щодо порушення порядку проведення виконавчого провадження, відкритого постановою № 45925604, а також порушення майнових прав і інтересів ОСОБА_2 (а. с. 1-4).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо порушення порядку проведення виконавчого провадження, відкритого постановою № 45925604, а також порушення майнових прав і інтересів ОСОБА_2 (а. с. 88-89).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на її необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права (а. с. 73-76).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. зареєстрованого за реєстровим № 1114, виданого 13.05.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, за рахунок якої задоволені вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 4411 454,57 гривень.

24.12.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавче провадження.

05.01.2015 року у звязку з невиконанням боржником вимог виконавчого документу, в наданий для самостійного виконання строк, державним виконавцем, відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 441145,56 гривень на користь держави.

Постановою державного виконавця від 05.01.2015 року накладено арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошено заборону на його відчуження.

17.04.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в межах стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 441145,46 гривень на користь бюджету проведено опис й арешт автомобілю марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) JTJHF31U300028182 та передано його на відповідальне зберігання гр.ОСОБА_5

Проте, при здійсненні вказаної виконавчої дії державним виконавцем не було враховано, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2014 року по справі № 2-7122/11 подання Другого Приморського ВДВС ОМУЮ про визнання мирової угоди на стадії виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено, визнано мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 29.08.2014 року, за якою ОСОБА_4 визнає заборгованість перед ОСОБА_2, що зазначена в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2011 року у розмірі 186167,30 гривень; в рахунок погашення заборгованості у розмірі 186167,30 гривень, згідно із рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2011 року, ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_2 автомобіль марки LEXUS RX-300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) JTJHF31U300028182, у звязку з досягненням домовленості та добровільним врегулюванням порядку виконання судового рішення, виконавче провадження № 31752247 щодо виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 186167,30 гривень, закінчено (а. с. 88-89).

Отже, ОСОБА_2 набула право власності на автомобілю марки LEXUS RX 300, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) JTJHF31U300028182 у передбачений законом спосіб, у звязку з чим вважає, що неправомірні дії державного виконавця щодо накладення арешту на її майно порушує її право власності.

Судова колегія погоджується з такими твердженнями ОСОБА_2, проте вважає, що вона звернулась зі скаргою на дії державного виконавця з порушенням порядку, передбаченого процесуальним законодавством.

Так, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (статті 383, 384 ЦПК, частина четверта статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС та субєкту звернення.

У порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК).

Суб'єктний склад сторін спору про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС регламентується нормами ЦПК і Закону України «Про виконавче провадження».

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законодавством не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (стаття 181 КАС).

Законом України від 04 листопада 2010 року N 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності 09 березня 2011 року, стаття 383 ЦПК викладена в такій редакції: сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом зазначеної норми із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС з 09 березня 2011 року можуть звернутися лише сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно зі статтею 9 згаданого Закону сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначені у статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина четверта статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, при вирішенні справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час виконання виконавчих написів нотаріуса, слід керуватися статтями 15, 383 ЦПК, частиною п'ятою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», а також враховувати пункт 5 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби». На спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час виконання виконавчих написів нотаріуса, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Також, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Отже, ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження № 45925604, у звязку з чим вона не наділена процесуальною можливістю звертатися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року не відповідає приписам процесуального права, у звязку з чим вона підлягає скасуванню с закриттям провадження по справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. 307, ст. 310, ст. ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_6