Постанова № 54765271, 16.12.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Житомир справа № 806/4298/15

категорія 8.2.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" про стягнення 24518,77 грн,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд надати дозвіл щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в сумі 24518,77 грн з рахунків у банках, що належать Міському комунальному підприємству "Бердичівводоканал" .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 у справі № 806/3890/14 стягнуто заборгованість з ПДФО у розмірі 152619,75 грн та у зв’язку із частковою сплатою цього боргу утворилась пеня в сумі 24518,77 грн за період з 09.07.2014 по 21.08.2015. Оскільки боржнику направлялась податкова вимога № 343-19 від 21.05.2013, погашенню, згідно п.59.5 Податкового кодексу України, підлягає вся сума податкового боргу, в тому числі і нарахована пеня в розмірі 24518,77 грн.

Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно із постанов Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 в справі № 806/354/14 та від 29.09.2014 в справі № 806/3890/14, які набрали законної сили, з банківських рахунків, що належать Міському комунальному підприємству "Бердичівводоканал" на користь Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було стягнуто податковий борг в сумі 152619,75 грн, який самостійно визначений податковим органом як сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями.

Відповідно до наданого відповідачем листа (а.с.43-44), погашення податкового боргу в сумі 152619,75 грн розпочато з 25.12.2014 року.

Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом на 26.08.2015, за період з 09.07.2014 по 21.08.2015 Міське комунальне підприємство "Бердичівводоканал" прострочило сплату частини податкового боргу в сумі 57415,81 грн, в зв'язку із чим останньому нараховано пеню в розмірі 24518,77 грн (а.с.4).

Надаючи оцінку спірним правідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно пп.129.1.1 та п.129.1 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4).

З наданих представниками сторін розрахунків вбачається, що у підприємства наявне прострочення частини сплати податкового боргу, на яку нараховано пеню, проте на думку відповідача вона обрахована невірно в зв'язку із зарахуванням частини податкового боргу за липень 2015 року в погашення податку на додану вартість, а не ПДФО, який стягнуто за рішенням суду.

Однак суд вважає такий висновок необгрунтованим з огляду на те, що дії податкового органу щодо порядку зарахування коштів з рахунків відповідача в погашення податкового боргу не є предметом розгляду даної справи.

Нарахування пені контролюючим органом відбувається за наявності факту прострочення сплати суми грошового зобов'язання.

Як видно із наданої Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області копії особового рахунку відповідача, пеня в сумі 24518,77 грн нарахована за період з 09.07.2014 по 21.08.2015 на залишок недоїмки з ПДФО в розмірі 57415,77 грн (а.с.36-42).

Згідно п.131.1 ПКУ, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Підпунктами 14.1.175 п. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Правовими положеннями пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5).

Податковою інспекцією була виставлена податкова вимога № 261-25 від 06.05.2014 та отримана відповідачем в цей же день (а.с.5).

Таким чином, у підприємства, станом на день розгляду справи в суді, існує податковий борг в розмірі 24518,77 грн.

Даних про погашення суми заборгованості в розмірі 24518,77 грн немає.

Згідно з вимогами п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів неправомірності нарахованої пені податковим органом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовільнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (код ЄДРПОУ 32569790) на користь державного бюджету в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг у сумі 24518,77 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять гривень сімдесят сім копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.В. Чернова