Постанова № 54765140, 25.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року 810/5554/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 629 372,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно даних податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом, яку в добровільному порядку не сплачено.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

У судове засідання, призначене на 21.12.2015, сторони не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з відсутністю потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Після переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження, 23.12.2015 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати суми боргу платіжними дорученнями від 24.11.2015 №160 на суму 33000,00 грн. та від 23.11.2015 №153 на суму 17000,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Дочірнє підприємство "Санаторій "Україна" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", код за ЄДРПОУ 02649621, є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 01.02.1996, та як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів перебуває на податковому обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Як зазначає позивач в позовній заяві, яка була подана до суду 27.11.2015, за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 629372,14 грн., який виник з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а саме:

- податкова декларація з ПДВ від 17.10.2014 №9059821239, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 20846,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.11.2014 №9067631776, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 17408,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 15.12.2014 №9072236506, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 819,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.01.2015 №9078539938, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 16677,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.02.2015 №9019637877, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 20336,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.03.2015 №9045460119, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 69797,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.05.2015 №9101257261, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 35558,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 22.06.2015 №9129499396, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 60119,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.07.2015 №9153732019, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 106297,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.08.2015 №9175270972, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 149278,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 21.09.2015 №9194691884, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 3202,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ від 20.10.2015 №9215463235, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 64632,00 грн.

Також на підставі висновків Акту перевірки від 10.10.2014 №986/15-01/2649621 Ірпінською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 10.10.2014 №0007231502, згідно з яким відповідачу визначено штраф у сумі 4954,52 грн., та №0007221502, згідно з яким відповідачу визначено штраф у сумі 998,91 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 10.10.2014, що підтверджується підписом заступника головного бухгалтера відповідача на корінцях вказаних податкових повідомленнях-рішеннях.

На підставі висновків Акту перевірки від 13.07.2015 №901/15-01/2649621 Ірпінською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 №0005461501, згідно з яким відповідачу визначено штраф у сумі 6098,58 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 16.07.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Згідно облікової картки відповідача з податку на додану вартість переплата з податку на додану вартість становить 7450,45 грн.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідачу нараховано пеню в загальному розмірі 7598,97 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 540723,22 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в лютому 2014 року відповідачем було подано до Ірпінської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої визначено зобов’язання з земельного податку за 2014 рік в розмірі 151649,52 грн., де щомісячний платіж становить 12637,46 грн.

В лютому 2015 року відповідачем було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, відповідно до якої визначено зобов’язання з земельного податку за 2015 рік в розмірі 151666,27 грн., де щомісячний платіж з січня по листопад становить 12638,86 грн. та в грудні - 12638,81 грн.

Згідно даних розрахунку боргу з земельного податку, податковим органом визначено суму до стягнення з земельного податку за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року, яка становить у розмірі 164299,58 грн.

Також, з матеріалів справи слідує, що на підставі висновків Акту камеральної перевірки своєчасності сплати земельного податку від 22.10.2014 №1105/15-2/02649621 Ірпінською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 №0008241503, згідно з яким відповідачу визначено штраф у сумі 110,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 29.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не надано.

Станом на день подання позову сума заборгованості з земельного податку зменшена у зв’язку з наявною переплатою в розмірі 11534,06 грн. та у зв’язку з самостійним погашенням у розмірі 87605,27 грн.

Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку нараховано пеню в загальному розмірі 6648,52 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача з земельного податку становить 71919,02 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2014 року відповідачем було подано до Ірпінської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, де самостійно визначив авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року, у розмірі 5592,00 грн.

Згідно даних розрахунку боргу з податку на прибуток, податковим органом визначено суму авансового внеску до стягнення за 4 місяці, яка становить 22368,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що на підставі висновків Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 23.07.2015 №968/15-02 Ірпінською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 №0006351502, згідно з яким відповідачу визначено штраф у сумі 2023,04 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 30.07.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не надано.

Станом на день подання позову сума заборгованості з податку на прибуток зменшена у зв’язку з наявною переплатою в розмірі 1068,82 грн. та у зв’язку з самостійним погашенням у розмірі 10115,18 грн.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток відповідачу відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в загальному розмірі 1829,86 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача з податку на прибуток становить 15036,90 грн.

Крім того, в серпні 2015 року відповідачем було подано до Ірпінської ОДПІ уточнюючий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, де самостійно визначив суму збору (недоплати) за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у розмірі 8946,87 грн. та суму штрафу у розмірі 268,41 грн.

Станом на день подання позову сума заборгованості по збору за спеціальне водокористування зменшена у зв’язку з наявною переплатою в розмірі 7562,28 грн.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по збору за спеціальне водокористування відповідачу нараховано пеню в загальному розмірі 40,00 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача по збору за спеціальне водокористування становить 1693,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не виконане зобов’язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього податкового боргу в сумі 629372,14 грн.

Проте, з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень від 24.11.2015 №160 та від 23.11.2015 №153 слідує, що відповідачем ще до подання даного адміністративного позову до суду (27.11.2015) частково погашено податковий борг на загальну суму 50000,00 грн.

Це означає, що при подачі позовної заяви до суду (27.11.2015) Ірпінською ОДПІ непрофесійно та безвідповідально поставилась до виготовлення позовної заяви, та заявивши до стягнення суму боргу, частина якої вже була сплачена відповідачем в добровільному порядку.

Тому, суд приходить до висновку про неприпустимість формального ставлення до виконання покладених законодавством обов’язків окремими працівниками органів податкової служби.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, на час подачі адміністративного позову до суду (27.11.2015) податковий борг відповідача перед бюджетом становить 579372,14 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами пункту 16.1.14 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язується сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація (розрахунок) – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України врегульовано, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового боргу та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За нормами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачає пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За змістом пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, передбачено підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" податкового боргу у загальній сумі 579372,14 грн. є обґрунтованими, а тому суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 86, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 02649621) на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 579372 (п’ятсот сімдесят дев’ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 14 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.